Тривалим політичним перегонам з метою укладення Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною передувала низка важливих подій. Початківцем у цьому процесі стала Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.
Згодом у процесі становлення України як незалежної держави, на зміну зазначеній Угоді у березні 2007 р. були започатковані договори щодо базової Угоди між Україною та ЄС.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Угода з ЄС має дві частини – економічну та політичну. Політичну угоду підписав тодішній Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час Позачергового Саміту Україна – ЄС 21.03.2014 р. Економічна частина була підписана вже після обрання Петра Порошенка Президентом України. Вже з 01.09.2017 р. врешті-решт Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності в повному обсязі.
Морально ми готові розділити європейські цінності, але відповідно до економічних вимог нас чекає кропітка робота, адже труднощі виникли саме з ними. Варто пам’ятати, що нам не слід втрачати ентузіазм 2013 р., а потрібно продовжувати шлях до європейської родини. Вступ до ЄС залежить не лише від українських політиків та високопосадовців «при владі». Ми це довели, коли у 2013 р. на масові протести вийшли тисячі студентів; українська молодь показала свій свідомий вибір. Вибір – бути частиною європейських країн.
Початок покладено, на країну чекає непростий шлях, але мета варта зусиль. Україна зробила важливий крок, щоб бути членом потужного середовища, адже потрібно відповідати чітким вимогам, яких поки що, на жаль, ми не можемо дотримуватися в повному обсязі. Однак найголовніше, що є прогрес. Виконання умов безпосередньо стосується кожної сфери: екологія, медицина, бізнес та підприємництво, юстиція, фінансовий сектор, наука, техніка та інновації. Відсутність будь-якого пункту ставить під загрозу всю інтеграцію.
Наразі найглобальнішою проблемою стала слабка економіка та військовий конфлікт, адже сьогодні Україна переживає наслідки російської агресії, що значно гальмує процес.
Суспільство втомилося від вирішення проблем, пов’язаних з чітким курсом України в ЄС. Народу потрібно повернути амбіції, цілі та розуміння того, для чого взагалі потрібен вступ до ЄС. Необхідно об’єднатися та йти до спільної мети. Усвідомлення українцями переваг від реалізації зобов'язань України перед ЄС дозволить об'єднати громаду в загальнонаціональному аспекті, що послужить суттєвим важелем у питанні національної єдності.
Чим для України є асоціація з ЄС?
На початку 2019 р. Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції за підтримки Представництва ЄС в Україні презентував Association Implementation Report on Ukraine (Звіт про реалізацію асоціації в Україні). Як зазначено у Звіті, порівнюючи з періодом трохи більше року тому, прогрес виконання запланованих завдань зріс на 11%, склавши 52%.
Хоча основі завдання та пріоритетні цілі України в реалізації зобов'язань перед ЄС набули свого визначного змісту ще на початку минулого року, попереду ще багато роботи. Поступово виконуються завдання Угоди, які не були виконані в попередні роки.
Одним з найважливіших здобутків ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС з Україною є встановлення безвізового режиму. Громадянам України більше не потрібно стояти в чергах та платити за візу, адже виїзд у країни Європейського Союзу значно спростився. Багато українських громадян скористалися новими умовами для подорожей та налагодження бізнесових зв'язків. Як зазначається у Звіті про виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, найбільшого прогресу Україна досягла в таких напрямках як підприємництво, сільське господарство, зменшення технічних бар’єрів у торгівлі, соціальній політиці та трудових відносинах.
Розглядаючи питання підприємницької діяльності (зокрема, зобов'язань перед ЄС в частині корпоративного управління, заснування та діяльності компаній, конкуренції), в минулому році Україна виконала значний обсяг зобов'язань перед ЄС. Важливою подією стало підписання Президентом України Кодексу з процедур банкрутства у квітні 2019 р., що значною мірою впливає на підвищення ефективності процедур банкрутства. Це стосується, зокрема, рівня захисту прав кредиторів та виконання судових рішень.
Також важливим є той факт, що Кодекс з процедур банкрутства значною мірою вплинув та врегулював процедуру відновлення платоспроможності фізичних осіб, що опинилися у скрутному фінансовому становищі. Як зазначається у Звіті, з метою імплементації основних вимог у сфері корпоративного управління було підготовлено і передано стороні ЄС порівняльні таблиці щодо імплементації Директиви 2009/101/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16.09.2009 р. про узгодження гарантій, які вимагають держави-члени від товариств відповідно до ч. 2 ст. 48 Договору з метою захисту інтересів учасників і третіх осіб, з огляду на встановлення рівності таких гарантій по всьому співтовариству.
Окрім того, варто зазначити, що сфера підприємництва наблизилася до європейських стандартів шляхом набуття Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання». Це дало поштовх до налагодження системи моніторингу та контролю допомоги державним підприємствам, було затверджено критерії оцінки державної допомоги різних економічних галузей. Загалом, станом на кінець минулого року, галузь підприємницької діяльності досягла значного прогресу в дотриманні зобов'язань України з ЄС, що в середньому відсотковому показнику досягає 89% за результативністю.
Ще однією важливою галуззю впливу на економіку України є сільське господарство. Ця сфера діяльності також зазнала важливих змін, що сприяє розвитку галузі та розширенню її потенціалу на європейському рівні. Суттєвим чинником для Європи вважається якість продукції експорту та імпорту. В минулому році Україна досягла значного прогресу в напрямку «Органічне фермерство». Ухвалення Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» має чимало переваг. Дія закону передбачає такі чинники впливу:
- чіткі механізми щодо правил ведення органічного виробництва в усіх галузях, що дозволяє операторам виробляти конкурентоспроможну продукцію на експорт;
- підвищення відповідальності органів сертифікації за належний контроль експортерів товарів;
- ведення відкритого реєстру операторів ринку, органічного насіння та садивного матеріалу, що спонукає інвесторів і споживачів мати довіру до виробника;
- державний контроль за виробниками та органами сертифікації, щоб уникнути можливості експорту фальсифікованої продукції;
- ведення переліку органів іноземної сертифікації, що забезпечить прозорість експорту органічної продукції.
Завдяки запровадженим змінам та поступовому зближенню політики й законодавства України та ЄС в сільському господарстві Україна стала постачальником органічної продукції на ринок ЄС. Створення прозорого виробництва і чіткого механізму контролю надає можливість українським виробникам підвищувати рівень довіри інвесторів, що сприяє розширенню ринку збуту. Наразі Україна має можливість експортувати не лише сільськогосподарську продукцію, але й інші товари. Зокрема, відповідно до офіційних даних, за 2018 р. Україна продала до країн ЄС товарів на 21 млрд доларів США, що складає 42% від усього експорту. Провідними країнами, в які Україна здійснює експорт, є Польща, Італія, Угорщина, Німеччина та Нідерланди.
Що стосується сфери юстиції, то Україна виконала зобов’язання зі створення антикорупційного суду. Саме в цій галузі були впроваджені зміни, а успіх їх виконання має неабиякий важливий вплив. Визначним кроком стало прийняття Закону «Про Вищий антикорупційний суд», який сприяв створенню спеціалізованого суду в червні минулого року. Наразі продовжується формування суду, для якого уряд виділив приміщення, оголошено конкурс про формування складу Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати суду.
Також триває відбір суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Прогресивність сфери юстиції визначається створенням Державного бюро розслідувань, що розпочало свою роботу восени минулого року. Обсяг залучених осіб, які посіли свої вакантні місця, складає більше ніж 100 слідчих та близько 5 десятків державних службовців. Зрештою, за даними Звіту, можна зробити висновок, що сфера юстиції досягла 41% своєї середньої результативності за сукупністю показників.
Митний кодекс зазнав рушійних змін. Згідно з Угодою про асоціацію, передбачено наближення до норм Митного кодексу Європейського Союзу, приєднання до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами та Конвенції про єдиний режим транзиту, імплементацію європейських норм щодо звільнення від сплати мит та митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності.
Одним із проявів імплементації до європейських норм можна вважати прийняття Верховною Радою Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України». Був здійснений перший важливий крок для приведення транзитних процедур України у відповідність до умов Конвенції про єдиний режим транзиту, зокрема запроваджено нові типи митних декларацій. За даними Звіту про виконання угоди між Україною та Європейським Союзом у 2018 р., поточний прогрес виконання завдань митної сфери складає 36%.
Щодо галузі енергоефективності та енергопостачання, що є дуже актуальними для мільйонів українців, також спостерігаються певні зрушення. Наразі перспективний Проект Закону «Про енергетичну ефективність» чекає на ухвалення, як і низка інших законів у цій сфері, що чекають свого дієвого застосування. В минулому році у сфері енергоефективності було введено і врегульовано питання багатьох інших нормативно-правових актів з метою імплементації положень Директив ЄС (зокрема, положення Закону України «Про Комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 р. №77, було створено Державну інспекцію енергетичного нагляду України як центральний орган виконавчої влади, що здійснює державний нагляд (контроль) у галузі електроенергетики та теплопостачання, що крок за кроком здійснює вплив на ефективність галузі.
Варто звернути увагу, що у сфері енергоефективності Україна мислить прогресивно. Звітуючи про виконання умов договору між Україною з ЄС, неможливо не зазначити, що в найближчому майбутньому країна виглядатиме по-європейськи і це покращення може спостерігати кожен з нас. Запровадження екодизайну можна вважати визначним кроком у напрямку виконання вимог енергоефективності та екологічності. Восени 2018 р. КМУ запровадив Технічний регламент щодо встановлення системи вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів (постанова №804).
У сфері соціальної політики та трудових відносин також було виконано значну кількість зобов’язань. Питання, яке неодноразово спонукало до виникнення дискусій, (а саме щодо гендерної рівності), також намагаються втілити в життя українські урядовці. З метою забезпечення принципів гендерної рівності було затверджено Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 р. (постанова КМУ від 11.04.2018 р. №273), Національний план дій з виконання заключних зауважень Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до VIII періодичної доповіді України про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок на період до 2021 р. (розпорядження КМУ від 05.09.2018 р. №634-р), а також внесено зміни до Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, Мир, Безпека» (розпорядження КМУ від 05.09.2018 р. №637-р).
Як свідчить практика, найменш вдало відбувається виконання зобов’язань у таких напрямках як освіта, навчання та молодь, транспорт, транспортна інфраструктура, поштові та кур’єрські послуги, державні закупівлі, навколишнє природне середовище та цивільний захист. Однак у цих сферах є певні зрушення: з вересня 2018 р. розпочато впровадження реформи середньої освіти «Нова українська школа», запущено механізм здійснення закупівель товарів та послуг за рамковими угодами в електронній системі закупівель ProZorro тощо.
Європейська інтеграція стала тим орієнтиром для громадян України, що не залежить від політичних орієнтирів чи вподобань. На часі стоїть вступ України до Північноатлантичного альянсу (НАТО).
Чи можна сміливо стверджувати, що все так добре, як здається?
Звичайно, ми не можемо сміливо стверджувати та сподіватися, що всі докорінні зміни можуть відбутися за незначний період часу. Незважаючи на всі вагомі виконані завдання, поставлені Європейським Союзом, українці спостерігають часткову загальмованість руху в напрямку ЄС, причиною якої може бути правовий нігілізм громадян, лобіювання інтересів, корупція в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Для того щоб почала відбуватися динаміка, має бути врегульована система інституцій міністерств, щоб виконувати всі завдання результативно, точно і вчасно.
Найголовнішим чинником, що спричинює спротив розвитку пришвидшення процедури євроінтеграції, безперечно, є питання корупції на всіх суспільних ланках. Це створює певні перепони на шляху розвитку, але попри всі популістичні заяви та докорінне невиконання своїх обов'язків представниками влади, Україна знаходиться на правильному та якісному шляху до успіху.