Криптовалюта як правовий виклик для України
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Криптовалюта вже давно не сприймається як виключно технологічний експеримент та вийшла за межі вузького кола ІТ-ентузіастів. Наразі сфера застосування криптовалюти охоплює інвестування, збереження вартості, міжнародні перекази й донати. Для України ця тенденція набуває особливої актуальності: попри воєнний стан, економічну дестабілізацію і валютні обмеження, українські користувачі залишаються одними з найактивніших суб’єктів світового крипторинку.
Утім, динаміка використання криптовалюти суттєво випереджає темпи належного правового врегулювання та адаптації нормативної бази. Український крипторинок уже існує, проте правові механізми його спеціального регулювання наразі не впроваджені в повному обсязі. Попри ухвалення Закону України «Про віртуальні активи» у 2022 році, він так і не набрав чинності через відсутність необхідних змін до податкового законодавства. За таких умов учасники ринку змушені орієнтуватися на загальні положення цивільного, податкового та фінансового законодавства, а також керуватися поодинокими роз’ясненнями контролюючих органів.
Ця ситуація створює характерну для перехідного періоду правову колізію: ринок віртуальних активів в Україні функціонує на повну силу — криптовалюту декларують, нею торгують і застосовують у бізнесі, але водночас залишається відкритим питання її чіткого статусу в українській правовій системі. Чи є криптовалюта майном? Чи може вона бути засобом платежу? Як оподатковувати дохід від її продажу? Чи має право бізнес офіційно приймати оплату в цифровій валюті? Як власнику захистити свої права на криптоактиви в суді та які докази надати? Відповіді на ці питання поки що не завжди є однозначними.
Тому питання правового статусу криптовалюти в Україні сьогодні не є суто теоретичним, оскільки від офіційного визначення віртуальних активів залежить усе: правила оподаткування, законність розрахунків у бізнесі, порядок декларування та захист інвесторів у судах. Зрештою, саме це рішення визначить, чи зможе Україна стати повноцінним гравцем на європейському крипторинку.
Криптовалюта, віртуальні активи та цифрові речі: проблема термінології
Головний виклик для нормотворців — відсутність єдиного термінологічного підходу. У побуті такі поняття, як «криптовалюта», «криптоактив» і «віртуальний актив», часто використовуються як синоніми. Проте з юридичного погляду між ними є суттєва різниця.
Зазвичай під «криптовалютою» розуміють Bitcoin, Ethereum, стейблкоїни та інші цифрові активи, обіг яких забезпечується технологією блокчейн. Водночас українське законодавство не має окремого універсального визначення криптовалюти, тому держава оперує ширшим поняттям «віртуальний актив». Закон України «Про віртуальні активи», який досі не набрав чинності, визначає його як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі.
Важливим кроком стало закріплення у Цивільному кодексі України поняття «цифрова річ». Під цим терміном розуміють благо, що створюється та існує виключно у цифровому середовищі й має майнову цінність. До таких речей віднесено й віртуальні активи. Це означає, що цивільне законодавство вже заклало базу для визнання криптоактивів об’єктами майнових прав, однак їхній правовий режим ще потребує доопрацювання.
Водночас криптовалюту не варто плутати з електронними чи цифровими грошима. Електронні гроші випускаються банками й виступають їхніми фінансовими зобов’язаннями. Цифрові гроші — це електронний еквівалент звичайної гривні. Криптовалюта ж зазвичай децентралізована, не пов’язана з гривнею та не є офіційним платіжним засобом. Проведення чіткої межі між цими поняттями є обов’язковим, оскільки від цього залежать правила оподаткування, бухгалтерський облік та легальне використання активів у бізнесі.
Закон «Про віртуальні активи»: прийнятий, але не чинний
Головною спробою врегулювати галузь стало ухвалення Верховною Радою України 17 лютого 2022 року Закону України «Про віртуальні активи». Цим законом визначено поняття віртуального активу, встановлено загальні правила набуття та реалізації прав на нього і передбачено державний нагляд за діяльністю постачальників відповідних послуг.
Проте ухвалення закону ще не означає початку його реальної дії, оскільки він досі не набрав чинності, а його запуск прямо залежить від ухвалення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. Через це державний реєстр постачальників послуг, ліцензування криптосервісів та повноваження регуляторів наразі є лише теоретичною моделлю, а не чинними правилами роботи ринку.
На практиці це означає, що операції з криптовалютою сьогодні регулюються за допомогою загальних норм цивільного, податкового та банківського права, а також законодавства про фінмоніторинг. Спеціальних і комплексних правил, які б чітко визначали порядок роботи криптобірж, обмінників, процедуру оподаткування та механізми захисту прав користувачів, в Україні досі немає.
Наступним етапом реформи має стати ухвалення законопроєкту № 10225-д, який із вересня 2025 року готується до другого читання. Без його ухвалення Закон України «Про віртуальні активи» залишається важливим орієнтиром майбутнього регулювання, але так і не створює повноцінного правового режиму для українського крипторинку сьогодні.
Законопроєкт № 10225-д: що може змінитися
Проєкт має комплексний характер і пропонує не лише нові правила оподаткування, а й оновлену модель регулювання крипторинку загалом. Зокрема, він передбачає чітку класифікацію віртуальних активів, вимоги до їхніх емітентів та постачальників послуг, а також правила публічної пропозиції та розкриття ризиків для інвесторів. Такий підхід орієнтований на максимальне наближення українського законодавства до європейського Регламенту MiCA.
Законопроєкт передбачає чітке розмежування правил для бізнесу та приватних інвесторів. Професійні інституції — біржі та обмінні платформи — будуть змушені проходити процедуру авторизації, звітувати перед регулятором та підпадати під державний нагляд. Для фізичних осіб готують спеціальну модель оподаткування позитивного фінансового результату, тобто різниці між доходом від продажу «крипти» і документально підтвердженими витратами на її придбання або створення.
Новий закон може вивести криптовалюту із «сірої зони», запровадивши чіткі й прозорі умови для ринку. Проте редакція, ухвалена в першому читанні, усе ще потребує серйозного доопрацювання щодо термінології, класифікації цифрових речей, функцій регуляторів та правил адміністрування податків. Остаточний зміст майбутнього закону залежатиме від результатів його доопрацювання та розгляду в другому читанні.
Чи є криптовалюта майном або платіжним засобом
Питання правової природи криптовалюти є суто прикладним, адже воно визначає правила її цивільного обороту: від способів відчуження та спадкування до поділу майна в сімейних спорах та судовий захист. Українське законодавство крок за кроком визнає майнову цінність таких активів, але принципово не прирівнює їх до грошей.
Стаття 179-1 Цивільного кодексу України відносить віртуальні активи до цифрових речей. Це юридично закріпило статус криптовалюти як об'єкта цивільних прав. Проте унікальні властивості таких активів, такі як зберігання на блокчейні за допомогою ключів доступу, відсутність фізичної форми, вимагають окремого чіткого врегулювання, яке враховуватиме всі технічні нюанси.
Криптовалюта в Україні не має статусу законних грошей і єдиний засіб платежу - гривня. Можливість фактично передати криптоактив в обмін на товар або послугу не перетворює його на гроші. Подібна операція юридично вважається не оплатою, а міною (бартером) та потребуватиме визначення вартості активу в гривні та тягне за собою окремі податкові наслідки.
Оподаткування криптовалюти у господарській діяльності: ФОП, юридичні особи та податкові ризики
Оскільки спеціальних правил оподаткування криптовалюти в Україні досі немає, компанії змушені керуватися загальними правилами податкового та бухгалтерського обліку, хоча ці норми не враховують специфіки цифрових активів. Державна податкова служба також акцентує на тому, що податкові наслідки необхідно визначати окремо для кожної операції з урахуванням її змісту та документального оформлення.
Особливу увагу мають приділити платники єдиного податку: відповідно до Податкового кодексу ФОП першої — третьої груп повинні отримувати оплату за товари, роботи та послуги виключно в грошовій формі — готівковій або безготівковій. Оскільки криптовалюта не є грошима чи електронними грошима, її прийняття як оплати може вважатися негрошовим розрахунком. Це загрожує втратою права на спрощену систему оподаткування.
Юридичні особи та підприємці на загальній системі не мають прямої заборони на операції з криптоактивами. Однак такий бізнес повинен чітко визначати правову природу кожної транзакції, фіксувати її вартість у гривнях, правильно відображати моменти виникнення доходів і витрат, а також мати первинні документи, що підтверджують походження та рух активів. Крім того, використання криптовалюти в обмін на товар або послугу може мати ознаки міни, що суттєво ускладнює бухгалтерський облік та розрахунок ПДВ.
Отже, хоча використання криптовалюти в господарській діяльності можливе, воно несе серйозні податкові ризики та може мати негативні наслідки. До запровадження спеціальних правил бізнесу слід максимально убезпечити себе: фіксувати кожен етап руху активів, зберігати виписки й документи про витрати, а кожну складну операцію прораховувати індивідуально.
Висновки
Формування правового режиму криптовалюти в Україні все ще триває. З одного боку, законодавство вже визнало віртуальні активи цифровими речами та об’єктами цивільних прав, проте, з іншого боку, спеціальний Закон України «Про віртуальні активи» так і не набрав чинності, а законопроєкт № 10225-д ще не пройшов остаточного розгляду. Тому склалася ситуація, коли ринок фактично існує швидше, ніж нормативні механізми, покликані його регулювати.
За таких обставин криптовалюта хоч і позбавлена статусу законного засобу платежу, але визнається майном і бере участь у цивільному обороті. Її використання у бізнесі супроводжується значними податковими й бухгалтерськими ризиками. Особливо вразливою категорією залишаються платники єдиного податку, для яких прийняття криптовалюти як оплати може розцінюватися як негрошовий розрахунок із відповідними наслідками.
Перспективи українського крипторинку безпосередньо залежать від балансу між інтересами держави, бізнесу та власників цифрових активів. Лише прозорі й зрозумілі правила оподаткування, чітка авторизація компаній, захист прав власників та зрозумілі й чесні механізми доказування зможуть остаточно вивести галузь криптовалюти із «сірої зони». До ухвалення нових законів учасникам ринку варто діяти максимально обережно, детально фіксувати історію транзакцій і прораховувати будь-яку бізнес-модель з урахуванням чинного цивільного, податкового та фінансового законодавства.