Від екологічної проблеми до законодавчої реформи
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Що спільного між переповненим сміттєзвалищем на околиці українського міста та сюжетом британського серіалу «Брудні справи» (Dirty Business)? На перший погляд — нічого. Проте в основі обох історій лежить однакова драма: екологічні порушення, які роками накопичуються через формальний контроль та мізерні штрафи.
В Україні незаконні сміттєзвалища та застарілі полігони давно перестали бути локальними інцидентами. Сьогодні, на тлі воєнних руйнувань, проблема управління відходами переросла у системну кризу. За оцінками RDNA4, лише витрати на очищення території та менеджмент руйнувань в Україні сягають майже 13 млрд доларів. Водночас екологічні наслідки підриву Каховської ГЕС доводять: проблематика забруднених територій може бути не тільки «сміттєвою», а й пов’язаною з важкими металами, токсичними донними відкладами та тривалими екосистемними ризиками.
Саме тому після ухвалення Закону України «Про управління відходами» № 2320-IX постало питання не лише про нові правила роботи з відходами, а й про відповідальність за їх порушення. У відповідь на ці виклики Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт № 15325, який має радикально оновити систему адміністративної відповідальності та наблизити її до стандартів ЄС.
Системні зміни до КУпАП
Документ суттєво переписує статті 52, 72 та 73 КУпАП. Головна зміна — перехід від застарілого поняття «псування і забруднення земель» до значно ширшого: «псування, забруднення та/або засмічення земель і ґрунтів». Це важливий крок для практики. Більшість екологічних порушень у громадах — це саме несанкціоноване залишення сміття (засмічення), а не класичне хімічне забруднення. Тепер за це каратимуть жорсткіше, а в КУпАП з’явиться кваліфікуюча ознака повторності та поняття «великої шкоди довкіллю».
Ядром законопроєкту № 15325 є зміна статті 82 КУпАП, яка у новій редакції фактично стає базовим загальним складом порушення вимог щодо управління відходами під час збирання, перевезення, зберігання та оброблення. Її очевидна мета — привести КУпАП у відповідність із новою термінологією Закону № 2320-IX, який оперує категорією «оброблення (відновлення або видалення)». Виправданим є також посилення санкції, оскільки чинна стаття 82 втратила превентивний ефект через мізерний розмір штрафів. Під оновлення потрапила також стаття 152 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил у сфері благоустрою населених пунктів та територій населених пунктів.
Варто одразу вказати на можливі ризики у правозастосуванні: статті 52 і 152 КУпАП можуть частково перетинатися у випадках наявності сміття на території населеного пункту. Так, одна й та сама поведінка потенційно може кваліфікуватися як засмічення земель відходами і як порушення правил благоустрою. Межа між статтями 52 і 82 КУпАП також не є абсолютно чіткою: якщо відходи були неналежно зібрані або зберігалися суб’єктом господарювання і це призвело до засмічення земель, виникає питання, чи застосовувати «земельну» статтю, чи спеціальний склад у сфері управління відходами. За відсутності чітких правил кваліфікації це створює ризик подвійного притягнення або свавільного вибору статті, що суперечить статті 61 Конституції України.
Крім того, законопроєкт впроваджує нову лінійку штрафів для бізнесу та посадовців:
- Стаття 82-9: Штрафи за неподання або порушення порядку подання щорічної декларації про відходи (актуально для підприємств, що утворюють понад 50 тонн відходів на рік).
- Стаття 82-10: Відповідальність для чиновників ОМС та місцевих адміністрацій за ігнорування стихійних сміттєзвалищ на комунальних чи державних землях.
- Стаття 82-11: Покарання за відсутність затвердженого плану управління відходами.
- Стаття 82-12: Санкції за роботу з відходами без профільного дозволу.
Зона ризику для бізнесу
Законопроєкт № 15325 впроваджує оціночне поняття «велика шкода, завдана довкіллю» та прив’язує його до показника від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для притягнення до відповідальності за статтями 52, 72, 73, 82, 82-6, 82-12 та 152 КУпАП). Перевищення встановленого порогу активує норми, передбачені супутніми змінами із законопроєкту № 15327 уже до Кримінального кодексу України (ознака «істотна шкода» за статтями 236, 239, 241, 242, 268 та 268-11).
Не варто забувати, що під час засмічення чи забруднення земель Державна екологічна інспекція вираховує розмір шкоди за нормативно затвердженими формулами. Вони враховують питомі витрати на ліквідацію, нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площу, глибину просочування та коефіцієнт небезпеки речовини. Завдяки застосуванню спеціальних коефіцієнтів засмічення (наприклад, для твердих побутових відходів коефіцієнт дорівнює 10, а для токсичних речовин — 100) сума нарахованих збитків може миттєво перетворити адміністративну справу на кримінальне провадження.
Висновки
Законопроєкт № 15325 є закономірним етапом реформи управління відходами та важливим кроком до гармонізації українського екологічного законодавства зі стандартами Європейського Союзу. Його сильними сторонами є суттєве посилення відповідальності за екологічні правопорушення, запровадження нових складів правопорушень у сфері управління відходами та усунення термінологічних розбіжностей між КУпАП і Законом України «Про управління відходами».
З недоліків реформи варто відзначити: широкі межі санкцій, які створюють простір для дискреції контролюючих органів; покладення додаткових обов’язків на органи місцевого самоврядування без забезпечення додатковими фінансовими ресурсами; критично стислі строки накладення адміністративних стягнень у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері управління відходами, враховуючи тривалість екологічних експертиз для доведення факту заподіяння великої шкоди довкіллю.
Законопроєкт № 15325 є необхідним для євроінтеграції та очищення країни. Проте без чітких правил розмежування складів правопорушень та справедливих інструментів контролю посилення штрафів ризикує перетворитися на черговий інструмент тиску на бізнес та місцеве самоврядування.