Open Banking вже є глобальним фінансовим трендом, який успішно працює в багатьох країнах світу. Його впровадження поділяється на два основні підходи: регуляторний (обов'язковий) та ринковий (добровільний). Також Open Banking вже активно використовується в Європі, зокрема у Великій Британії, де впровадили Open Banking через обов'язкове регулювання для дев'яти найбільших банків.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Такі нововведення значно спростило роботу фінтех-компаній. Велика Британія має один із найвищих показників використання Open Banking у світі, зокрема, для агрегації рахунків (перегляд усіх балансів у єдиному додатку) та ініціювання платежів (PIS).
В ЄС Open Banking базується на Директиві про платіжні послуги (PSD2), яка набула чинності у 2018 році. Директивою було зобов’язано банки дозволяти клієнтам надавати доступ до своїх рахунків ліцензованим стороннім провайдерам (TPP) через API, що забезпечило безпечний обмін даними та посилила конкуренцію. Однак, через те, що кожна країна ЄС імплементувала PSD2 по-своєму, стандартизація API між банками в різних країнах ЄС дещо нижча, ніж у Великій Британії.
Австралія використовує регуляторний підхід через Право споживача на дані (Consumer Data Right), на відміну від Європи, яка сфокусувалася на платежах, CDR починався з банківських даних, але був поступово поширений на інші сектори, такі як енергетика та телекомунікації. Це формує ширшу концепцію Open Data, а не лише Open Banking.
Наприклад, Бразилія та Південна Корея відомі тим, що швидко розширили Open Banking до Open Finance (Відкриті фінанси). Зокрема, в Бразилії та Південній Кореї обмін даними включає не лише банківські рахунки та платежі, але й інвестиції, пенсійні фонди, страхові поліси та інші небанківські фінансові продукти. Це дозволяє створювати набагато глибші та комплексні фінансові рішення.
В Індії домінує ринковий (добровільний) підхід, підкріплений унікальною цифровою інфраструктурою India Stack. Open Banking в Індії є добровільним, але його швидке впровадження стало можливим завдяки Unified Payments Interface (UPI) - системі миттєвих платежів. Це сприяє фінансовій інклюзії, дозволяючи мільйонам людей із низькими доходами отримувати доступ до цифрових фінансових послуг.
Попри відмінності у регулюванні, обов'язкове, як у Великій Британії та ЄС, чи ринкове, як в Індії, ключовий принцип залишається незмінним - власником фінансових даних є клієнт, а не банк. Обмін даними відбувається лише через захищені API та з чіткої згоди користувача, що стимулює інновації та посилює конкуренцію.
Впровадження Open Banking в Україні докорінно змінює фінансовий ринок, створюючи нові правила безпечного та структурованого обміну фінансовими даними клієнтів між банками та авторизованими третіми сторонами (переважно фінтех-компаніями) виключно за згодою самого клієнта.
Система Open Banking в Україні офіційно запрацювала з 1 серпня 2025 року. Вона імплементована відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» та Положення про відкритий банкінг, затвердженого Національним банком України. Цей механізм є частиною євроінтеграційного процесу та адаптації до стандартів ЄС, зокрема Директиви про платіжні послуги (PSD2).
Ключовим механізмом обміну даними є захищені API. Головними концептуальними рішеннями впровадження Open Banking в Україні є:
- згода Клієнта: користувач (споживач або бізнес) дає чітку згоду через свій банк або додаток третьої сторони на доступ до своїх рахунків;
- API-з'єднання: авторизована третя сторона (наприклад, фінтех-додаток) підключається до банку через спеціальний API-шлюз;
- передача Інформації: банк передає запитаний обсяг даних (наприклад, баланс, історію транзакцій) сторонньому сервісу;
- автентифікація: платежі, ініційовані через сторонній сервіс, мають бути авторизовані клієнтом, як правило, за допомогою стандартної надійної автентифікації банку (Face ID, відбиток пальця, пароль);
- користувач має право відкликати свою згоду на передачу інформації будь-коли через засоби дистанційної комунікації як стороннього сервісу, так і свого банку.
Open Banking створює нові можливості для споживачів, бізнесу та фінтех-сектору.
Споживачі (клієнти) отримують:
- контроль: клієнт поінформований про те кому, які дані та на який термін надаються;
- агрегація рахунків: можливість об'єднати інформацію про баланс та історію операцій з рахунків різних банків в одному зручному додатку;
- персоналізація: індивідуальні фінансові поради та пропозиції (кредити, депозити, інвестиції) на основі повної картини своїх фінансів;
- швидкі платежі: здійснення переказів та платежів безпосередньо з рахунку через сторонні додатки, без необхідності вводити дані картки.
Бізнес та Фінтех також отримують нові можливості та функціонал, зокрема:
- нові сервіси: створення інноваційних фінансових продуктів та сервісів, які раніше були неможливі через закритість банківських даних (наприклад, миттєва оцінка кредитоспроможності);
- спрощення Інтеграції: стандартизовані API спрощують інтеграцію між фінансовими установами та сторонніми розробниками.
Але будь-які покращення та можливості будуть впроваджуватись виключно через призму «безпеку». Доступ до даних клієнтів отримують лише авторизовані Національним банком України надавачі платіжних послуг, інформація про яких міститься у Реєстрі. Банк і сторонній сервіс зобов’язані зберігати документи та інформацію щодо виконаних операцій та всіх згод клієнта не менше п’яти років.
Впровадження Open Banking в Україні є ключовим кроком для модернізації українського фінансового сектора та його інтеграції з європейським ринком. Open Banking трансформує Україну у більш сучасний, конкурентний та клієнтоорієнтований фінансовий ринок, відкриваючи нові можливості для інновацій та покращуючи фінансову грамотність і зручність для громадян і бізнесу.