Фінансовий моніторинг та AML: законодавчі інновації 2025 року

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Україна продовжує гармонізацію національного законодавства із нормативною базою ЄС у сфері запобігання відмиванню коштів (AML).

Зокрема 2025 рік вже відзначився масштабним оновленням системи фінансового моніторингу, що об’єднали декілька ключових напрямів державної політики: цифровізацію, євроінтеграцію, санкційний комплаєнс та посилення прозорості фінансових потоків. Всі ці зміни обумовлені не лише євроінтеграційними зобов’язаннями України, а й насамперед війною, санкційними режимами, розвитком цифрових фінансів, а також зростанням обсягів онлайн-операцій. Все це потребує більш прозорої, технологічної та відповідальної системи AML/CFT-контролю.

Варто також зазначити, що система фінансового моніторингу відіграє не лише нормативно-технічну, але й політичну, міжнародно-правову та репутаційну роль.

Наразі ж основними тенденціями є:

• перехід до автоматизованих платформ фінмоніторингу;

• розширення повноважень регуляторів;

• запровадження відкритого банкінгу;

• посилення санкційного нагляду та нові правила для фізичних осіб і підприємців.

І звісно, що для юридичної спільноти постають нові завдання у сферах: комплаєнсу, договірного права, банківського контролю та корпоративної відповідальності щодо перегляду договорів, внутрішніх політик, процедур KYC і підходів до оцінки ризиків.

Отже, пропоную систематизувати ключові новації 2025 року, що визначають нову архітектуру фінансового моніторингу в Україні від банківського сектору до державних процедур і корпоративної звітності.

Євроінтеграційна основа AML

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (від 28.04.2020 р. №361-IX) залишається основою національної системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення. Цей Закон імплементує вимоги у частині фінансового моніторингу із нормами четвертої Директиви ЄС 2015/849 та Регламенту ЄС 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).

Важливим аспектом є підготовка України до майбутнього вступу до Єдиного цифрового простору ЄС (EU Digital Single Market), адже цей крок передбачає взаємне визнання ідентифікацій, електронних довірчих послуг та єдиних стандартів фінансової звітності, а також створює правові та технологічні передумови для модернізації системи фінансового моніторингу.

Основні тенденції цифровізації AML

Електронна ідентифікація (EUDI Wallet). Має забезпечити створення уніфікованої системи eKYC для всіх фінансових установ. До кінця 2026 року планується запуск європейського цифрового гаманця EU Digital Identity Wallet який дозволить громадянам України користуватися цифровими документами на території Євросоюзу. Передбачається можливість доступу до документів та послуг:

• електронний підпис;

• підтвердження особи для державних послуг онлайн;

• електронне посвідчення водія;

• відкриття рахунків в банку;

• реєстрація SIM-картки;

• електронні медичні рецепти.

Відкритий банкінг (Open Banking). Повинен забезпечити обмін транзакційними даними між банками, фінансовими компаніями та Державною податковою службою України у режимі реального часу. До 2027 року очікується повноцінне функціонування відкритого банкінгу в Україні, що стане частиною інтеграції до європейського цифрового фінансового простору.

Єдиний формат звітності (XBRL). Покликаний уніфікувати подання фінансових даних відповідно до міжнародних стандартів IFRS у електронному форматі. Ба більше, з 1 листопада 2025 року він є обов'язковим для ключових суб'єктів ринку капіталу та товарних ринків. Вони зобов’язані подавати звітність виключно у форматі XBRL через Центр збору фінансової звітності.

ШІ та аналітика ризиків. Державні ініціативи на кшталт Суверенна фабрика штучного інтелекту AI Factory, створюють інфраструктуру для використання алгоритмів ШІ у виявленні ризикових транзакцій, зокрема у сфері криптоактивів та fintech. У лютому 2025 року Міністерством цифрової трансформації була започаткована діяльність першого у Європі центру для комплексної інтеграції ШІ у державний сектор — WINWIN AI Center of Excellence. Ця ініціатива була також затверджена Кабміном у рамках Стратегії цифрового розвитку інновацій до 2030 року.

Нормативні новації 2025 року

Меморандум про прозорість платіжних послуг

У жовтні 2024 року Національним банком України та провідними банками країни, а також деякими фінансовими установами був підписаний Меморандум про забезпечення прозорості ринку платіжних послуг, який впродовж 2025 року фактично став частиною регуляторної практики.

Основні положення Меморандуму передбачають:

• запровадження оновлені ліміти переказів для фізичних осіб та фізичних осіб підприємців:

• 50 тис. грн/міс. — для клієнтів високого ризику;

• 150 тис. грн/міс. — для середнього ризику (з 01.02.2025);

• 100 тис. грн/міс. — для низького ризику (з 01.06.2025);

• платежі понад 400 тисяч гривень автоматично потрапляють під обов’язковий контроль, що обумовлює необхідність надання документів про законність походження коштів;

• платежі від 30 до 400 тисяч гривень є потенційною підставою для надання підтвердження про походження коштів та/або додаткової перевірки клієнта, особливо якщо операції мають нетипові характеристики або не відповідають звичному профілю діяльності особи;

• встановлено обмеження кількості рахунків у одній валюті (не більше 3 для непідтверджених клієнтів);

• передбачено автоматичний обмін даними з Державною податковою службою України та іншими органами для перевірки походження доходів.

• визначено критерії оцінки ризиковості клієнта:

• за типом об’єкта моніторингу: новостворені юридичні особи (менше року діяльності), підприємства сфери азартних ігор та розваг, компанії, що займаються інкасацією коштів, суб’єкти торгівлі нерухомістю та дорогоцінними металами, провайдери інвестиційних послуг, Фізичні особи підприємці щодо яких виникає підозра у відсутності у них ресурсів для ведення бізнесу, які мають доступ до кількох рахунків, підприємці, які проводять нетипові/нехарактерні операції, ФОП, у яких зафіксовано різке збільшення доходу а також підприємці які систематично знімають готівку з рахунку, не залишаючи на ньому залишку.

• за сферою високого корупційного ризику: фармацевтичне виробництво, торгівля ліками, виробництво та реалізація зброї та боєприпасів, участь у державних закупівлях, енергетичний сектор та видобуток ресурсів.

• географічні фактори ризику: переказ коштів до офшорних зон, операції з резидентами санкційних юрисдикцій, транзакції через фінансові центри з непрозорим регулюванням, підприємства, які працюють за однією адресою, як фізичною, так і онлайн. 

Open Banking

Положення про відкритий банкінг в Україні, затверджене Національним банком України постановою №80 від 25.07.2025 р. та введення в дію з 01.08.2025 року норм норми глави 4 розділу IV Закону України «Про платіжні послуги». 

Так, постанова «Про затвердження Положення про відкритий банкінг в Україні» набрала чинності 1 серпня 2025 р., а впродовж 18 місяців завданням Нацбанку є затвердження відповідної технічної специфікації API (інтерфейс програмування застосунків, який має відповідати єдиному технічному стандарту). Після цього банки розпочнуть відповідну реалізацію. Очікується, що до 2027 року система відкритого банкінгу в Україні запрацює у повному обсязі.

Ключові особливості відкритого банкінгу (Open Banking), що діють із 01.10.2025 р.:

• Обов'язок банків і небанківських фінансових установ, що ведуть рахунки клієнтів надати доступ до інформації про рахунки та операції клієнтів третім платіжним сервісам (PISP/AISP) (виключно за попередньою згодою клієнта).

• Консолідації рахунків різних банків у єдиному інтерфейсі, отримання аналітики витрат, підбір фінансових продуктів та ініціювання платежів між власними рахунками, що потребує обов’язкової згоди клієнта. Першочергово запроваджено для фізичних осіб, у подальшому для юридичних та фізичних осіб підприємців.

• Переказ супроводжується повними реквізитами відправника й отримувача. Кожна транзакція має містити реквізити відправника та отримувача, унікальний ідентифікатор транзакції (Payment ID), дані про фінансову установу, що обслуговує операцію.

• Обов’язкова авторизація відправника коштів.

• Запроваджується трекінг транзакцій шляхом відстеження шляху переказу в реальному часі.

Фінансовий моніторинг та нагляд НБУ

Положення про порядок організації виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) протягом дії воєнного стану та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, затверджене постановою Національного банку України від 20.12.2024 року №153 (набрало чинності 01.01.2025 р.). Згідно з його вимогами, а також з метою підвищення ефективності фінансового моніторингу, валютного нагляду та контролю у сфері реалізації санкційної політики, банкам та небанківським установам під час дії воєнного стану передбачено:

• Спрощена ідентифікація та верифікація: застосування банками спрощеного механізму ідентифікації та верифікації покупців облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації»; встановлення підвищених лімітів для банків при використанні спрощених способів віддаленої ідентифікації та верифікації клієнтів-фізичних осіб.

• Актуалізація даних клієнтів: особливий порядок оновлення інформації про клієнтів у випадках, коли неможливо безпосередньо встановити з ними контакт; визначено умови прийняття ідентифікаційного документа фізособи, строк дії якого закінчився або до якого не додано фотокартку у зв’язку з досягненням 25 чи 45-річного віку; можливість використання пенсійного посвідчення як додаткового ідентифікаційного документа під час відеоверифікації клієнта банком.

Крім того, правління Національного банку України ухвалило постанову №67 «Про внесення змін до Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №67 від 21.06.2025 р.

Особливості застосування нагляду Національним банком під час воєнного стану:

• право банку або установи обирати адресу для проведення виїзної перевірки;

• визначення уповноваженої особи, яка представлятиме інтереси банку/установи під час виїзної перевірки;

• оновлений порядок повідомлення банку або установи про рішення НБУ щодо застосування заходів впливу за порушення законодавства або виконання письмової вимоги Національного банку.

Документ, що набув чинності 24.06.2025 року не тільки започатковує новий етап реформування системи фінансового нагляду в частині ефективності перевірок, цифровізації процедур, а й покликаний зменшити адміністративне навантаження на установи. Задля цього передбачені певні зміни:

• Оптимізація строків перевірок. Визначено оновлений порядок продовження строків проведення планових і позапланових виїзних перевірок, що дозволяє гнучко реагувати на складність виявлених порушень та обсяг операцій, що перевіряються. 

• Оновлені терміни подання планів усунення порушень. Банки, фінансові компанії та інші піднаглядні установи зобов’язані у скорочений строк подавати план заходів із усунення недоліків, виявлених під час перевірки НБУ, що посилює контроль за своєчасним реагуванням на виявлені ризики у сфері AML/CFT. 

• Електронна взаємодія з регулятором. Передбачено можливість отримання банками та небанківськими установами: довідки про виїзну перевірку; акту за результатами безвиїзного нагляду як у паперовій, так і в електронній формі.

• Цифровізація наглядових процедур. Постанова передбачає поступовий перехід до електронних форматів звітності, обміну інформацією та планування перевірок, що відповідає європейській практиці фінансового регулювання та рекомендаціям FATF.

Автоматизація фінансового моніторингу Мінфіну

Також запропоновано проєкт наказу Міністерства фінансів України про автоматизацію фінансового моніторингу «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» метою якого є оперативне впровадження автоматизованих систем у сфері фінансового моніторингу 

Ключові зміни передбачають:

- Скорочення строку набрання чинності інших наказів Міністерства фінансів України, щодо впровадження автоматизованих систем у сфері фінансового моніторингу до 01.12.2025 року.

- Запуск е-кабінету для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, як складової єдиної інформаційної системи у сфері фінансового моніторингу та забезпечення електронної ідентифікації суб’єктів, подання повідомлень і отримання рішень від Держфінмоніторингу, цілодобову роботу та захист інформації.

- Впровадження захищеного програмного забезпечення у сфері фінансового моніторингу.

- Обов’язок суб'єктів фінансового моніторингу застосовувати ризик-орієнтований підхід перевірки своїх клієнтів.

- Звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів та замороження активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансування.

- Автоматизація процесу формування та подання повідомлень суб’єктами первинного фінансового моніторингу про фінансові операції, що підлягають моніторингу.

- Уніфікація та прискорення обміну інформацією між суб’єктами фінансового моніторингу та уповноваженим органом.

«Податок на OLX»

До розгляду було запропоновано законопроєкт №14025 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність», так званий закон про «податок на OLX». Наразі він перебуває на стадії доопрацювання, відтак опублікована редакція не є остаточною, однак наслідки його прийняття вже враховані у прогнозних розрахунках до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» у частині очікуваних надходжень від оподаткування доходів, що свідчить про реалістичність такого інструмент наповнення бюджету та підвищення податкової дисципліни у сфері електронної комерції.

Цей законопроєкт покликаний сформувати нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (передбачається до запровадження вже з 2026 року). Крім того, таким чином, Україна приєднується до світової системи податкового обміну, в якій доходи, отримані через онлайн-платформи підлягатимуть обов’язковому декларуванню незалежно від географії їх отримання.

Ключові зміни, що пропонуються законопроєктом:

• Запровадження автоматичного обміну даними про доходи, отримані через онлайн-платформи, зокрема іноземні (Uber, Bolt, Glovo, OLX, YouTube, Prom, Rozetka, Booking, Airbnb, фото-стоки тощо).

• Започаткування 3-рівневого оподаткування онлайн-доходів передбачає: відсутність податків до 2 000 євро доходів на рік, спрощене автоматичне оподаткування 5% + 5% для доходів до 6,6 млн. грн, та перехід на повноцінний підприємницький режим (ФОП або ТОВ) у разі перевищення цього ліміту.

• Щорічне звітування до Державної податкової служби України до 31 січня за попередній календарний рік.

• Утримання та перерахування податків із доходів користувачів, які перевищують встановлений ліміт.

• Реєстрація користувачів, які систематично отримують дохід. Збір і подання даних про ПІБ, податковий номер, адресу проживання, об’єкти оренди, банківські реквізити та ін.

У підсумку

Фінансовий моніторинг 2025 року — це вже не лише правовий механізм, а інфраструктура фінансової безпеки держави. Адже суб’єкти фінансового моніторингу формують єдину електронну екосистему AML-контролю, де автоматизація, аналітика і правове забезпечення стають взаємозалежними. А отже, законодавчі зміни 2025 року вимагають від юридичних служб і фахівців із комплаєнсу більш активної участі у формуванні фінансової безпеки. 

Враховуючі всі зміни у сфері фінансового моніторингу, я би рекомендувала:

• Фізичним особам — контролювати свої фінансові операції. Насамперед стежити за лімітами переказів — 50-150 тис. грн/міс. (залежно від ризику). Мати та збирати документи, що підтверджують законність походження коштів, особливо при операціях від 30 тис. до 400 тис. грн. Зберігати документ щодо підтвердження походження доходів (договори, квитанції, чеки, податкові документи), для можливості надання банку чи контролюючим органам у разі запиту. Взаємодіяти з банками та фінансовими установами: не ігнорувати повідомлення банків щодо надання підтвердження доходів або додаткової документації для фінансового моніторингу. Адже своєчасне реагування допомагає уникнути блокування операцій. Декларувати доходи, отримані через онлайн-платформи (у  межах  майбутнього податкового контролю). Планувати операції — уникати дроблення платежів чи регулярних великих сум без економічної підстави. Не здійснювати ризикову поведінку — операції з рахунками осіб з країн-агресорів або офшорів. Детально ознайомлюватися з оновленням правил банків та фінансових установ. Звертатися за юридичною допомогою для складання правового висновку оцінки ризиків, обґрунтованого звернення до суб'єктів фінансового моніторингу. 

• Юридичним особам та фізичним особа-підприємцям (ФОП). Впроваджувати внутрішні політики фінмоніторингу -— розробляти та регулярно оновлювати внутрішні політики та процедури відповідно до вимог AML/CFT і цифровізації фінансового моніторингу. Проводити верифікацію партнерів — due diligence контрагентів, особливо з ризикових юрисдикцій. Подавати декларації вчасно, зберігати підтвердження сплати податків вести офіційний облік доходів, операцій та зберігати фінансову звітність. Розробити систему оцінки ризиків клієнтів, сфер діяльності, географії операцій та уникнення ризиків (не допускати регулярних операцій із сумнівними контрагентами або без договорів). Навчати персонал — впроваджувати тренінги та програми підвищення обізнаності персоналу щодо поведінки при фінансових операціях і дотриманні норм контролю. Забезпечувати моніторинг і оцінку ризиків із урахуванням автоматизованих систем, відкритого банкінгу та єдиного формату звітності. Інтегрувати правові та технічні інструменти для захисту прав клієнтів і забезпечення відповідності міжнародним стандартам. Взаємодіяти з банками, забезпечуючи своєчасну комунікацію та надання документів. Перевіряти санкційні ризики — постійно оновлювати бази даних клієнтів з урахуванням санкцій. Здійснювати правовий супровід — у разі запиту суб'єктів фінансового моніторингу подавати лист-пояснення з описом економічного змісту операцій.