Антимонопольні штрафи — 2026: захист ринку чи інструмент тиску

Нормативне регулювання

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Антимонопольне регулювання як інструмент державного впливу є одним із найбільш дискусійних інструментів втручання держави в економічні процеси.

У 2026 році Україна продовжує рухатися шляхом гармонізації національного законодавства про захист економічної конкуренції з приписами права Європейського Союзу, що зумовлює посилення відповідальності суб’єктів господарювання.

Правовою основою застосування штрафів Антимонопольного комітету України (далі — АМКУ або Комітет) є Закони України «Про захист економічної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції».

При цьому процедура врахування тяжкості порушення, його тривалості, наслідків для ринку та поведінки суб’єкта під час розслідування деталізована у Порядку визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженому розпорядженням АМКУ від 14.12.2023 № 22-рп.

Максимальний розмір санкцій визначений статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якої за вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції на суб’єкта господарювання може накладатися штраф до 10 % доходу (виручки) за останній звітний рік, що передував року накладення штрафу, або у розмірі до потрійного розміру незаконно одержаного прибутку, якщо незаконний прибуток перевищує 10 % доходу (виручки).

При цьому процедурні порушення на кшталт неподання інформації, створення перешкод працівникам АМКУ, невиконання рішень останнього передбачають застосування санкції у розмірі 1 % доходу (виручки).

Крім того, територіальні відділення АМКУ мають право самостійно накладати штрафи до 4 тис. НМДГ, тобто до 68 000 грн.

Динаміка:

Попри відсутність повного звіту про діяльність АМКУ за I квартал 2026 року, показники останніх п’яти років свідчать про посилення санкційної політики.

Правова природа

Штрафи Комітету мають подвійну правову природу, адже є санкцією за вчинене порушення та інструментом захисту від антиконкурентної поведінки.

Тобто завданням таких адміністративно-господарських санкцій є не тільки покарання за вчинене порушення, а й відновлення конкурентної рівноваги, де критеріями законності є пропорційність дії, обґрунтованість санкції та врахування фактичних наслідків порушення для ринку.

У цьому контексті посилюється дискусія щодо межі між ефективним захистом конкуренції та адміністративним тиском на суб’єктів господарювання.

На основі результатів діяльності АМКУ за перший квартал 2026 року виокремимо найбільш показові справи та практику забезпечення рівноваги між захистом конкуренції та регуляторним тиском.

Показові та типові справи 2026 року

1. «Карпатська джерельна» та географічні асоціації як фактор ризику

Однією з найбільш резонансних справ I кварталу 2026 року є справа щодо накладення штрафу у розмірі 9,42 млн грн на ТОВ «Карпатські мінеральні води» за порушення статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

АМКУ встановив поширення неправдивої інформації, що вводила споживачів в оману шляхом створення уявлення про походження води «Карпатська Джерельна» з Українських Карпат, тоді як фактично її видобуток здійснюється поза межами цього регіону.

Так, Комітет виснував, що «зображення гір, птаха (сапсана), ялинок, карти з відміткою «КАРПАТИ» і червоної позначки поряд із цим написом» формує у споживачів уявлення про походження води з Карпат, відтак впливає на споживчі рішення.

Приймаючи рішення, АМКУ застосував комплексний доказовий підхід: висновки наукових установ — НАН України, КНУ ім. Тараса Шевченка, ДНВП «Картографія», соціологічне опитування споживачів та детальний аналіз візуального оформлення дизайну упаковки.

Як свідчать дані Єдиного реєстру судових рішень, станом на цей час рішення Комітету не оскаржене. Однак справа є показовою щодо розширення контролю АМКУ на аспекти брендингу, географічних асоціацій та візуальних символів, які формують уявлення і впливають на сприйняття споживача.

2. КП «ГІОЦ» та монополія у «Київ Цифровий»

Також одним із помітних рішень 2026 року є накладення штрафу на КП «ГІОЦ» за фактом зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг із забезпечення доступу надавачів платіжних послуг до «Київ Цифровий» — платформи, що забезпечує інформування, сплату платежів та оформлення документів у сфері порушень правил дорожнього руху.

Комітет встановив безпідставність вимог КП «ГІОЦ» до потенційних партнерів — надавачів платіжних послуг — у частині наявності атестата відповідності та експертного висновку системи захисту інформації, що не передбачено законодавством та підтверджено Національним банком України і Держспецзв’язку.

АМКУ виснував, що така поведінка створила штучні перешкоди конкуренції, адже за таких вимог у застосунку «Київ Цифровий» здійснення оплати забезпечувало виключно ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

У результаті після початку розгляду справи КП «ГІОЦ» припинило відповідні неправомірні вимоги, а Комітет застосував штраф у розмірі 380 тис. грн.

Справа КП «ГІОЦ» свідчить про готовність держави поширювати антимонопольний контроль на цифрові системи та муніципальні сервіси, які впливають на права споживача, а також про обов’язковість попередньої оцінки вимог до контрагентів на відповідність законодавству, їхніх регуляторних наслідків та впливу на конкуренцію.

3. Узгоджені дії ТОВ «Торгівельний дім «Маестро Групп» та ТОВ «Плафон» під час закупівель

У квітні 2026 року АМКУ оштрафував ТОВ «Торгівельний дім «Маестро Групп» та ТОВ «Плафон» на 4,11 млн грн за фактом спотворення результатів п’яти закупівель з очікуваною вартістю 48,6 млн грн.

У ході розслідування справи Комітет встановив сукупність ознак координації поведінки учасників:

● спільне та координоване здійснення господарської діяльності;

● єдність економічних інтересів;

● спільну підготовку тендерних пропозицій з метою участі в закупівлях.

Додатковим наслідком застосування відповідних штрафів є трирічна заборона на участь у публічних закупівлях згідно з пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Такі наслідки є значно серйознішими за разове грошове стягнення, оскільки включають не лише фінансові, а й репутаційні ризики.

Загалом, за даними звітності АМКУ за перший квартал 2026 року, Орган оскарження встановив порушення та зобов’язав замовників усунути їх у процедурах на загальну суму майже 10,9 млрд грн.

Отже, ця справа та статистичні показники щодо порушень у закупівлях одночасно свідчать про посилений контроль держави у відповідній сфері та особливу увагу регулятора до виявлення латентної координації учасників публічних закупівель через оцінку економічних зв’язків, поведінкових моделей та сукупності непрямих доказів.

4. Концентрація ПАТ «ЗНВКІФ «Гратіс» та ТОВ «РБ Актив»

У I кварталі 2026 року штрафи на суму близько 100 тис. грн накладені на фізичну особу, ПАТ «ЗНВКІФ «Гратіс» та ТОВ «РБ Актив» за придбання корпоративних прав без погодження Комітету.

Відповідна практика свідчить, що контроль Комітету поширюється не лише на масштабні угоди, а й на будь-які операції, які відповідають критеріям концентрації — злиття, придбання акцій/активів — та потребують попереднього погодження.

Так, незважаючи на помірний розмір санкцій, ця категорія справ формує правила корпоративних угод, інвестиційних структур та придбання активів, відтак відповідні процеси потребують попереднього аналізу на предмет ризиків.

У цьому контексті варто звернути увагу на процедуру звернення до АМКУ за попередніми висновками щодо необхідності отримання дозволу у разі невизначеності такої потреби.

5. Процесуальна дисципліна ТОВ «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» та ТОВ «Нафтогаз Трейдінг»

Невиконання вимог — штраф у сумі 630 тис. грн.

Комітет визнав, що ТОВ «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», щодо надання документів та пояснень на вимогу АМКУ в межах реалізації функцій останнього.

Так, для суб’єктів господарювання застосований штраф свідчить про неминучість наслідків невиконання вимог Комітету та активне використання ним інструментів забезпечення процесуальної дисципліни.

Неповне виконання рішення — штраф у сумі 226 тис. грн.

19 березня 2026 року до ТОВ «Нафтогаз Трейдінг» застосовано санкцію за неповне виконання попереднього рішення АМКУ 2021 року щодо недобросовісної конкуренції: використання позначень, схожих із найменуванням іншої компанії, а також поширення інформації, що могла вводити споживачів в оману щодо партнерських відносин.

Так, попри припинення частини порушень — виключення інформації з вебсайту, — ТОВ «Нафтогаз Трейдінг» використовувало спірне позначення у найменуванні та здійснювало діяльність на підставі чинних ліцензій, що Комітет кваліфікував як неповне виконання власного рішення.

На перший погляд, справа виглядає малопомітною, однак її значення значно ширше. Вона демонструє, що після отримання рішення регулятора важливим є не тільки аналіз на предмет наявності підстав для оскарження, а й, у разі відсутності таких підстав, внутрішній аудит для забезпечення його повного виконання.

Інструменти пропорційності

Упродовж 2026 року разом зі штрафами Комітет активно застосовує soft enforcement як інструмент забезпечення рівноваги між захистом ринку та тиском, зокрема:

1. Моніторинг та рекомендації

У березні 2026 року на тлі коливань цін на пальне Комітет розпочав розгляд справи за ознаками антиконкурентних узгоджених дій на ринках роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів, у межах якої здійснюється моніторинг ціноутворення.

Водночас 23 квітня Комітет надав операторам мереж АЗС обов’язкові до виконання рекомендації щодо формування та зміни ціни на бензин, дизельне пальне та скраплений газ на умовах забезпечення захисту економічної конкуренції.

Також у лютому 2026 року Комітет направив 90 торговельним мережам рекомендації утриматися від узгоджених дій на ринку цукру.

Так, оперативний моніторинг ринку, направлення вимог про надання інформації та рекомендацій виконують превентивну функцію, спонукаючи суб’єктів господарювання утримуватися від потенційно антиконкурентних дій без безпосереднього застосування штрафних санкцій.

2. Розстрочення штрафів

Результати діяльності першого кварталу 2026 року свідчать, що поряд із накладенням штрафів АМКУ застосовує механізм їх розстрочення з метою забезпечення реального виконання рішень та збереження господарської діяльності суб’єктів.

Так, 26 березня 2026 року Комітет розстрочив сплату штрафу у розмірі 453 332 грн, накладеного на ТОВ «ОЛСЕМ» за антиконкурентні узгоджені дії, що стосувалися спотворення результатів торгів.

Також АМКУ розстрочив штраф у розмірі 30 млн грн, накладений за аналогічні порушення на ТОВ «МІК».

Окрім цього, ТОВ «НВП КОМПЛЕКТ-ЛІГА», ТОВ «ТОРГІНДУСТРІЯ», ПП «ЕЛІТ-БУД 2» та ТОВ «АРТСІТІ» погоджено розстрочення штрафів у розмірі 6 248 413 грн, 3 124 206 грн та 318 142 грн відповідно.

Разом з тим відмова ТОВ «Фреш Трейд Компані» у розстроченні штрафу підтверджує, що такий інструмент не є автоматичним правом і потребує належного обґрунтування з наданням:

● доказів наявності обставин, які об’єктивно перешкоджають або ускладнюють сплату накладеного штрафу протягом встановленого законом строку;

● розрахунку прогнозних доходів, що гарантують виконання рішення;

● економічно обґрунтованого графіка погашення санкції.

Разом з тим ключовими для забезпечення балансу між тиском та захистом ринку є інструменти, що функціонують поза межами безпосередніх повноважень АМКУ, а саме: антимонопольний комплаєнс, процесуальні гарантії — інформування, доступ до матеріалів, участь у засіданнях, заперечення та оскарження, — а також судовий контроль.

Так, аналіз справ щодо застосування штрафів АМКУ у 2026 році свідчить про розширення сфер контролю — від традиційних ринків до цифрових платформ, аналізу брендингу та дотримання процесуальної дисципліни.

Водночас застосування рекомендацій, моніторингу та механізму розстрочення санкцій свідчить про наявність та активне застосування Комітетом інструментів пропорційності.

У зв’язку з цим для суб’єктів господарювання набуває значення не тільки аналіз рішень АМКУ на предмет реалізації судового контролю, а й антимонопольний комплаєнс як інструмент превентивного управління ризиками, що полягає у запобіганні потенційним порушенням, їх виявленні, взаємодії з АМКУ та своєчасному реагуванні на можливі порушення.

Отже, відповідь на запитання, чи є антимонопольні штрафи захистом ринку чи інструментом тиску, залежить від пропорційності застосування Комітетом наданих повноважень та здатності бізнесу вибудовувати комплаєнс, який мінімізує регуляторні ризики.