У судовій практиці доволі поширеними є спори, пов’язані з виконанням як договорів цивільного характеру, так і господарських договорів. За такими категоріями спорів (за винятком справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб) у сторін є право вибору: передати спір на розгляд третейського суду чи звернутися до державного суду.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вибір починається з того, чи є діалог між сторонами, чи сторони знаходяться в «жорстокому протистоянні», оскільки для передачі спору на розгляд третейського суду необхідна домовленість сторін про це або застереження в договорі.
При зверненні до державного суду для вирішення спору домовленість сторін не потрібна.
Тому на стадії вибору, за винятком ситуацій, коли третейській розгляд передбачений договором, перед сторонами виникає багато питань та сумнівів.
Мабуть, однією з основних причин звернення до державного суду є певна недовіра з боку сторін до недержавного вирішення спорів, оскільки третейське судочинство є відносно новим видом судочинства, і багато хто ще не в повній мірі розуміє його порядок.