11 липня 2022, 14:35

Україна – кандидат до ЄС: що це означає для антикорупції?

Нірмал Вішевник
Нірмал Вішевник «Everlegal» юрист

Кілька тижнів тому Україна та Молдова отримали статус країни – кандидата до Європейського Союзу. 17 червня Європейська комісія надала свою позитивну рекомендацію щодо кандидатства до членства, а вже 23 червня Рада Європейського Союзу остаточно затвердила цей статус для України та Молдови.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Умови кандидатства для України

Для приєднання до Європейського Союзу країна має відповідати Копенгагенським критеріям:

– політичний критерій: стабільне функціонування демократичних інститутів, верховенство права, дотримання прав людини та повага до прав національних меншин;

– економічний критерій: функціонування ринкової економіки;

– законодавчий критерій: можливість країни імплементувати правила ЄС та брати на себе зобов’язання щодо членства.  

Європейська комісія у своєму висновку висунула низку вимог до України для збереження статусу кандидата. Тобто це, так би мовити, «кандидатство авансом». Адже зазвичай Єврокомісія визначає, чи готова певна країна до кандидатства, чи ні. Отже, це є таким собі гібридом: статус кандидата із наступними умовами.

Варто зазначити, що після затвердження статусу кандидата Радою ЄС віцепрем’єрка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що рішення Ради є безумовним. Однак це не означає, що Україна не має імплементувати зазначені вимоги. Адже без їх виконання не вбачається за можливе розпочати процес переговорів про приєднання.

Вимоги стосуються семи сфер, зокрема антикорупції.

Проблемні питання антикорупції на заваді євроінтеграції

Як відомо, за останні 8 років в Україні активно відбувався процес  антикорупційної реформи: створення антикорупційних інститутів, прийняття відповідних законодавчих змін тощо. У висновку Європейської комісії зазначено про вражаючий track records того, що було зроблено Україною, а саме:

–  підписано усі ключові міжнародні конвенції у сфері антикорупції, зокрема Конвенцію ООН проти корупції (UNCAC);

– імплементовано міжнародні рекомендації щодо механізмів моніторингу корупції, зокрема GRECO;

– криміналізовано усі форми корупції та прийнято законодавство щодо усунення конфлікту інтересів, захисту викривачів (whistle-blowers) та прозорого механізму фінансування партій;

– запроваджено комплексну систему подачі електронних декларацій для державних службовців;

– забезпечено прозорість системи проведення державних закупівель;

– створено антикорупційні інституції та забезпечено їх ефективне функціонування: Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) та Вищий антикорупційний суд (ВАКС), а також Національне агентство з питань запобігання корупції  (НАЗК) та Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Проте у висновку також було наголошено на проблемних моментах, які буде розглянуто нижче.

 Призначення керівника САП

Не секрет, що в Україні триває конкурс на заміщення посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Конкурс майже завершено та особу переможця майже визначено. Проте вже не перший місяць блокується процес оголошення переможця конкурсу та його призначення на посаду.

У своєму висновку Європейська комісія зазначила, що необхідне термінове призначення особи, яка виграла конкурс, на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Адже це має неабияке значення.

Таким чином, Єврокомісія пішла на безпрецедентний крок, вперше в історії вимагаючи призначення на посаду конкретної особи.

Незалежність антикорупційних інституцій

Цей пункт плавно витікає з попереднього.

У висновку  зазначається, що незалежність антикорупційних інституцій має вирішальне значення. Тому було наголошено на проведенні прозорої та відкритої процедури обрання директора Національного антикорупційного бюро України. Адже строк повноважень колишнього директора НАБУ сплив ще в квітні цього року.

Однак зазначені вимоги стосуються короткострокової перспективи. До того ж експерти зазначають, що окрім обрання та призначення очільників  НАБУ та САП необхідно обрати та призначити нового голову Вищого антикорупційного суду, оскільки строк повноважень попереднього голови ВАКС нещодавно сплив. А також потрібно обрати та призначити керівника Агентства з розшуку та менеджменту активів, яке вже 2 роки без очільника.

Крім того, у висновку зауважено, що іноді розслідування корупційних правопорушень в Україні проводяться упереджено, до того ж правоохоронні органи зазнають політичного втручання. Також було вказано на наявність проблеми недостатньої взаємодії між антикорупційними інституціями. Ці явища не вбачаються допустимими у країні, яка є кандидатом для приєднання до Європейського Союзу.  Тож кількість посадових осіб, притягнутих до відповідальності, залишається необмеженою.

Попри це Єврокомісія звернула увагу на значні успіхи України в питанні запобігання корупції.

Отже, у своєму висновку Єврокомісія рекомендувала призначення переможця конкурсу на посаду керівника САП та проведення відкритого конкурсу на посаду директора НАБУ. А також посилення боротьби із корупцією шляхом ефективного розслідування.

Підсумовуючи викладене вище, хотілося б зазначити, що Україна вже досягла значного прогресу у сфері боротьби з корупцією шляхом прийняття відповідного законодавства та створення антикорупційних інституцій. Проте багато що ще має бути виконане.

Як зазначила під час пресконференції президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, «антикорупційні інституції вже створені, зараз вони мають почати функціонувати на всю потужність». Тож Україні залишається лише завершити виконання цього «домашнього завдання», щоб зробити крок уперед. Без цього ми будемо ще довго стояти на місці.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати