Примус до справедливості
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Кандидати на адміністративні прокурорські посади почали оскаржувати результати конкурсного відбору у судовому порядку. Один з них – Владислав Галайба у пошуках справедливості звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва. Свою скаргу він адресував Генеральній прокуратурі України та особисто її очільнику Віктору Шокіну, Київській Конкурсній комісії ГПУ з проведення відкритого конкурсу, а також прокурору Київської області Євгену Бондаренку.
На черговому засіданні, де вдалося побувати й кореспонденту «ЮГ», В. Галайба заявив численні клопотання про витребування доказів та залучення 15 громадян у якості третіх осіб. Більшість з них, на думку позивача, є постраждалими від необ’єктивності Комісії, а рішення суду, яким би воно не було, безпосередньо зачіпатиме їхні інтереси.
Рішуче проти цього клопотання виступив представник ГПУ та В. Шокіна за довіреністю. Втім надати прийнятну аргументацію своєї позиції він не спромігся. Представник Є. Бондаренка, повноваження якого, щоправда, не були підтверджені належним чином, залишив вирішення цього питання на розсуд суду.
Суд, у свою чергу, задовольнив клопотання, долучивши усіх вказаних фігурантів. Зазначимо, що з цього приводу експерти, з якими згодом поспілкувався кореспондент «ЮГ», зазначили, що масовість учасників дійсно здатна забезпечити резонанс справи, однак сам процес значно ускладнить, адже зібрати їх усіх у залі суду може виявитись практично неможливо. Хоча б тому, зіронізував один з фахівців, що зали в суді зовсім невеликі й не здатні вмістити таку кількість присутніх.
Сам же В. Галайба після завершення засідання, спілкуючись з кореспондентом «ЮГ», висловив припущення про те, що суд слухатиме справу у складі 3-х суддів (наразі справу слухає один суддя), що дозволить дещо подовжити процесуальні строки. У великій кількості учасників та матеріалів позивач не бачить ніякої проблеми та сподівається на прийняття справедливого рішення, яке, впевнений він, буде винесено на його користь. Аби переконати у цьому кореспондента «ЮГ», скаржник розповів про порушення, допущені Комісією під час проведення конкурсу.
За підтримки іноземних інвесторів
У липні 2015 р. заступник Генерального прокурора Давід Сакварелідзе оприлюднив звернення щодо проведення відкритого 4-рівневого конкурсу на зайняття адміністративних посад в органах прокуратури. Він презентував концепцію реформування органу та запросив зовнішніх фахівців узяти участь у відборі. Ця пропозиція мала широку рекламну кампанію.
У результаті був проведений конкурс, початок якого міг опинитися під загрозою зриву, у зв’язку з активною діяльністю окремих працівників ГПУ, які наполягали на відтермінуванні проведення заходу на рік через, буцімто, виявлення численних недоліків попередньої перевірки. Однак проти затримок виступив Президент України, а посол США в Україні повідомив про те, що Штати готові профінансувати вказаний конкурс на суму близько 2 млн доларів.
Після цього конкурс був проведений, оскільки ГПУ повідомляла, що скрута зумовлена не стільки з недоліками, скільки відсутністю фінансування. Конкурс складався з 4-х етапів, на яких виявлялись професійні та моральні якості претендентів.
На першому етапі конкурсанти перевірялись на знання чинного законодавства шляхом складання тестів, що являли собою 100 довільно обраних з 5 тис. питань, відповідь на кожне з яких оцінювалася в 1 бал. Після першого етапу формувався рейтинговий список учасників.
На другому етапі перевірялись логічні здібності кандидатів, їх вербальні та невербальні навички, готовність до бажаної діяльності тощо. Аби уникнути непорозумінь, повноваження з проведення досліджень були делеговані британській компанії, яка оцінювала конкурсантів за 100-бальною системою. За результатами другого етапу також формувався рейтинговий список. Відповідно до нього, на кожну з анонсованих посад були відібрані по 4 кандидати, які й були допущені до 3 і 4 етапів конкурсу.
Третім етапом стало психологічне тестування, після завершення якого, відповідно до Положення про проведення конкурсу, співробітники прокуратури здійснили перевірку документів кандидатів на предмет виявлення заборон або перепон для зайняття вказаних посад. За результатом цього етапу складання рейтингового списку не передбачалося.
Після цього обрані кандидати допускалися до 4 етапу, яким була співбесіда. Захід проводився Комісією, сформованою Генеральним прокурором та Верховною радою у кількості 4 і 3 особи, відповідно.
Найбільші порушення
Саме на цьому етапі, стверджує В. Галайба, відбулися численні порушення законодавства та Прядку проведення конкурсу. Основним з них, на думку позивача, була відсутність кворуму комісії під час проведення співбесіди, який мав би складатися не менше ніж з 2/3 від загальної кількості членів, тобто не менше 5 осіб. Самого позивача, зазначив він, розповідаючи про свої поневіряння, опитували лише 4 представники комісії, докази чого він готовий надати у судовому засіданні. Зважаючи на недостатню кількість членів комісії, рішення, прийняте щодо нього, В. Галайба вважає незаконним.
Ще одним порушенням скаржник називає ініціативу комісії, яка, за твердженням позивача, самостійно якимось чином склала рейтинговий список за результатами третього етапу відбору і запрошувала на співбесіду, керуючись ним.
Далі В. Галайба звинувачує комісію у самовільному трактуванні мети проведення співбесіди. Замість того, щоб виявляти професійну підготовку кандидатів, до чого закликав членів комісії Порядок проведення відбору, вони намагалися встановити майновий стан претендентів або, взагалі, ставили запитання, які не стосуються ділових, управлінських та організаційних якостей кандидата. Лише самому скаржникові було поставлено понад 60 запитань, зміст та мета яких досі залишаються йому не зрозумілими у контексті проведення 4-го етапу. Порушені питання скаржник вважає провокативними, а рішення комісії, прийняте на підставі відповідей, – необґрунтованим.
Також, на думку позивача, порушенням є посягання на прозорість та відкритість проведення відбору. Відеотрансляція співбесіди у мережі Інтернет, як стверджує екс-кандидат, переривалась, а момент обговорення кандидатур претендентів не висвітлювався взагалі. Тож, переконаний скаржник, це є підставою для того, аби сумніватися в неупередженості комісії.
Внаслідок зазначених порушень, переконаний юрист, з 5-го місця у загальному рейтингу по Україні та 2 місця у рейтингу до броварської прокуратури він опинився на значно нижчих позиціях. Більше того, жоден з очільників рейтингу так і не був рекомендований до броварської прокуратури. Рекомендації ж отримали особи, що посідали місця навіть не в першій десятці.
Цікавим у цій справі є те, що позивач не є першопрохідцем на шляху відновлення справедливості. Трохи раніше аналогічний позов був поданий до Одеського окружного адміністративного суду іншим конкурсантом. Суд скаргу задовольнив, посилаючись на ті ж порушення, що зазначив у своєму позові В. Галайба. Чи буде солідарним київський володілець мантії зі своїми одеськими колегами поки не ясно, оскільки на разі у засіданні оголошена перерва.