Припинення фізичної особи – підприємця відрізняється від припинення юридичної особи меншим переліком документів, які необхідно зібрати, проте й тут іноді виникають труднощі. Серед усіх можливих шляхів припинення підприємницької діяльності хотілось би зосередити увагу на найпоширенішому, а саме: прийняття фізичною особою – підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності. Його умовно можна поділити на декілька етапів, і в кожному з них існують певні проблемні моменти.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Першим з них є написання заяви фізичною особою – підприємцем про бажання припинити її підприємницьку діяльність. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» є основним законом, яким керується державний реєстратор при внесенні запису про рішення фізичної особи – підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності. Насамперед слід звернути увагу, що в законі зазначені різні терміни, які мають спільне значення, – це заява і рішення. Тут може виникнути плутанина, оскільки незрозуміло, з якою метою в законі використовуються різні терміни для позначення однакових понять. Цей неоднозначний момент дає можливість різностороннього трактування закону з боку державних реєстраторів, оскільки за відсутності чітко встановленої форми вони керуються своїм власним переконанням, а воно, як відомо, не у всіх однакове.