Коли пересічна та й ділова людина пострадянського простору чує слово «директор» або «дирекція», в її уяві незмінно постає солідний чоловік у діловому костюмі, томик Кодексу законів про працю, окремий кабінет з відповідним написом на вхідних дверях… Це чи не основні асоціації. Утім, у багатьох країнах світу відійшли далеко від звичних для нас стереотипів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Міжнародний досвід в даному напрямі може стати цікавим та корисним прикладом для подальшого розвитку корпоративного управління в Україні. Йдеться про впровадження законодавчо регламентованої можливості передачі повноважень виконавчого органу (директор, дирекція, правління тощо) юридичної особи іншим організаціям. Незважаючи на те, що переваги даної юридичної конструкції є очевидними, для України це новела, втілення якої перебуває на стадії розробки.
Водночас, механізм передачі повноважень виконавчого органу підприємств стороннім організаціям застосовується в розвинених європейських країнах, досвід ринкових інститутів яких налічує декілька століть (Нідерланди, Германія, Великобританія). За всесвітньовідомий приклад можна привести мережі готелів під управлінням таких компаній, як Mariott, Radisson, Hyatt, InterContinental. Можливість передачі повноважень виконавчого органу юридичної особи іншій організації передбачена і в сучасному цивільному законодавстві Російської Федерації. Саме такі моделі управління застосовувалися при реформуванні та реструктуризації підприємств у багатьох галузях економіки Російської Федерації: енергетика – РАО ЄЕС, металургія – СУАЛ, ЕвразХолдинг, УГМК, машинобудування – Сєвєрсталь-Авто, Руспромавто, нафтохімія – Еврохім, Нікос.