Директор компанії QB Technology Тетяна Воляр розповіла «Юридичній газеті» про розроблений компанією проект NMS (Національна Моніторингова Система), який за своїми технологічними можливостями обіцяє наблизити економіку нашої країни до європейських стандартів
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пані Тетяно, якої сфери стосується Ваш проект?
- Про можливу ідею цього проекту я замислилась близько року тому. Останнім часом стосунки бізнесу з органами влади стають дедалі складнішими. З одного боку, держава має претензії щодо поширення тіньового бізнесу. А з іншого – підприємці скаржаться на складність умов ведення своєї діяльності та на постійний тиск з боку контролюючих органів.
Ми поставили за мету знайти рішення, яке б дозволило пом’якшити гостроту цього протистояння. Необхідна прозора система, завдяки якій зникне потреба у постійних «профілактичних» перевірках підприємців, якщо для цього немає відповідних підстав. Чим менше контактів між контролером і підприємцем, тим менше можливостей для корупції – для нашої країни це дуже актуальна формула.
Я противник репресивних методів взаємодії з малим бізнесом, не закликаю затиснути його податками та вважаю, що підприємництво потребує всілякої підтримки. Але для цього має бути налагоджена автоматична система контролю, яка зробить неможливими спроби бізнесу уникнути оподаткування, а також звузить простір для корупції.
- Як саме Ви пропонуєте вирішувати проблему тіньового бізнесу для держави?
- Не секрет, що у нашій країні є види бізнесу, які майже жодним чином не враховано, та контролювати діяльність яких вкрай складно. Найпростіший приклад – кавові автомати. Ніхто, за великим рахунком, і гадки не має ні про їх фактичну кількість, ні про реальний оборот. Наприклад, Національний банк оцінює кількість таких автоматів у 65 тис. Думаю, можна сміливо стверджувати, що неврахованих – ще як мінімум стільки ж. Цей бізнес існує у своєрідній паралельній реальності: він виключений не лише з легального обігу, а й з фіскальних планів держави. Не варто й говорити, що з позиції бюджету – це абсолютно неприпустима розкіш. Інший різновид вендингового бізнесу, на який ми звернули увагу, – це різноманітні платіжні термінали з прийому платежів за мобільний зв'язок і подібні. Я читала відкриту інформацію в мережі Інтернет і наштовхнулась на цифру 149 млрд грн їх річного обороту у 2013 р. Яка частина з цієї суми потрапила до банківського готівкового обігу – можна лише здогадуватись.
Не менш гострою є також проблема касового обладнання на підприємствах торгівлі чи АЗС. Сумний факт, що поруч з легальним обладнанням дуже часто встановлено «чорні», «сірі», «ліві» чи ще які завгодно, але «не чесні» касові апарати. Це також втрати бюджету та широкий простір для втечі «у тінь».
Величезні прогалини маємо й у нафтогазовій галузі. Це стосується дійсного обсягу видобутку ресурсів, які за Конституцією належать українському народу. Або, наприклад, питання розподілу видобутого власного газу – хто його фактичні споживачі: ЖКГ чи приватні промислові підприємства?
Оскільки всі ці питання, у більшості випадків, залишаються без відповідей, то й з’явилась потреба у такому проекті. Основна його ідея полягає в автоматичному отриманні телеметричних даних з будь-якого розрахункового обладнання, після чого в режимі онлайн можна побачити всі відображені відомості. Я зробила кілька спроб поспілкуватись з органами влади. У багатьох міністерствах, фіскальній службі, Національному банку висловлювалась підтримка такої ідеї, адже у цих відомствах чудово розуміють, що ринок платіжних терміналів, торговельних автоматів перебуває глибоко «в тіні». Були неодноразові спроби організувати обов’язкове встановлення касового обладнання у таких автоматах, але це дорого та непрактично. Отже, довелось шукати інше рішення. У підсумку, ми створили пристрій, який може знімати телеметрію з банкното- і монетоприймачів, лічильників та передавати дані в єдину точку.
- Розкажіть, будь ласка, про цей пристрій. Як він працює?
- Він під’єднується до торговельного обладнання, наприклад, до кавового автомату. Щойно банкнота вноситься до приймача, дані передаються до центру обробки даних, де на окремому екрані миттєво відображається інформація – товарна позиція, час оплати та інше. При цьому ми розробляли обладнання та програмне забезпечення таким чином, щоб усі отримані дані були юридично значущими. Іншими словами, усі дані підписуються електронним цифровим підписом і передаються лише по захищених каналах зв’язку. Це гарантує не лише точність та захист даних, але й дає змогу відповідним фіскальним органам оперувати ними на законних підставах.
- Чи вже вдалося успішно застосувати таку технологію в українських реаліях?
- Поки що ні, але плануємо запустити пілотний проект у квітні. Пристрої буде встановлено на кількох типах торговельного обладнання. Наразі проводимо тестування роботи системи на різних видах обладнання – на платіжному терміналі, касі, кавовому автоматі.
- Можливо, Вас надихнув світовий досвід користування подібними пристроями?
- Схоже рішення вже запроваджено у Білорусі. Там орієнтувались на каси й вендингове обладнання, а от на платіжні термінали та лічильники це рішення не розповсюджувалось. У білоруській версії прилад встановлюється на каси та передає дані у вигляді сформованого чека. Періодично проводиться чекова лотерея серед покупців, а щоб взяти у ній участь, треба перевірити, чи є цей чек у базі. Тобто самі споживачі стають учасниками процесу легалізації торгівлі, що для України може бути дуже цінним досвідом. Якщо запровадити подібну систему контролю, можна буквально за тиждень-два виявити всі «сірі» та «чорні» каси в країні.
У країнах Європи подібні рішення реалізовано, крім вендингового, ще в ігровому бізнесі, який в Україні наразі заборонений. Адже ігрові автомати – це також свого роду готівкові чи безготівкові термінали. Навіть у Європі найпоширеніша проблема ігрового бізнесу полягає у його неконтрольованості, відповідно, жодних надходжень до бюджету від «тіньових» автоматів немає. А насправді, якщо правильно підійти до вирішення цього питання, то контроль налагодити цілком можливо.
Принципово важливим моментом нашого проекту є те, що фіскальний орган отримує дані за операціями дистанційно. Така дистанційність забезпечується за допомогою ЦОД (центр обробки даних – прим. ред.). До речі, у багатьох європейських країнах «фіскальний ЦОД» – поширене й законодавчо закріплене явище. Його ідея полягає в тому, що номер для чека автоматично видає ЦОД Міністерства фінансів, і саме цей унікальний номер друкується на чеку. Отже, підробити розрахунковий документ досить проблематично.
- Чи рахували Ви, скільки додаткових надходжень до бюджету принесе запровадження цієї технології?
- Такі розрахунки були. Ми оцінювали їх за допомогою різних методів, беручи за основу математичні та прогнозні моделі. Скажімо, Міністерство економічного розвитку й торгівлі оцінює розмір тіньового сегмента у торгівлі у 40% офіційного обсягу. На мою думку, на жаль, це дуже оптимістична оцінка. Якщо брати у комплексі – за платіжними терміналами, вендинговими автоматами, роздрібними касами, пересувними торговельними точками, АЗС – мова йде про легалізацію 250-300 млрд грн товарообігу вже за перший рік. А це щонайменше 50 млрд додаткових бюджетних надходжень. Цифри вражаючі, але від цього вони не стають менш реальними.
Може виникнути питання про вартість запровадження такої системи для держави. Одразу скажу, що на державне фінансування ми не розраховуємо, тобто з бюджету на проект не буде витрачено жодної гривні. Паралельно ми працюємо над тим, щоб максимально здешевити обладнання для підприємців – завдяки низці конструктивних рішень нам уже вдалось досягти дуже незначних витрат виробництва. Тому побоювання, що придбання такого обладнання стане черговим тягарем для бізнесу, – цілком безпідставні.
Коментар юриста:
Обов’язковість передачі фіскальних даних передбачена законодавчо лише для касових апаратів. Проблема в тому, що такі дані не мають юридичної значущості, що не дає підстав вважати їх достовірними. Необхідно у законодавстві про застосування реєстраторів розрахункових операцій передбачити обов’язковість застосування електронного цифрового підпису даних, а також
вирішити питання стандартизації торговельного та касового обладнання.