20 жовтня 2025, 19:04

Від енергетики до переробки: Україна формує нову інвестиційну карту

Опубліковано в №7 (795)

Ігор Опадчий
Ігор Опадчий «JN Legal» партнер
Олена Осмоловська
Олена Осмоловська «Юридична газета» генеральний директор, т.в.о. головного редактора

Попри повномасштабну війну, Україна не просто виживає на інвестиційній мапі світу, а й формує нові правила гри. Класичні портфельні гравці поступилися місцем інтелектуальним інвесторам, які мислять стратегічно та готові ризикувати заради майбутнього ринку. На перший план виходять відновлення інфраструктури, зелена енергетика, агроінновації, ІТ та переробка відходів. Водночас ключовими залишаються питання захисту права власності, прозорих судових процедур і прогнозованої податкової політики. Партнер JN Legal Ігор ОПАДЧИЙ переконаний: саме зараз відкривається вікно можливостей для сміливих, а інноваційний проєкт «Вільна гривня» може стати проривом для українського інвестиційного клімату.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Опадчий Ігор

— Які головні тенденції інвестиційного ринку в Україні ви спостерігаєте зараз?

— Сьогодні ринок перебуває у фазі переосмислення. Попри повномасштабну війну, Україна формує нову інвестиційну карту: на перший план виходять відновлення інфраструктури, агроінновації, енергетична незалежність, ІТ та переробка відходів. Зростає інтерес до соціально відповідальних проєктів — коли інвестиція не лише про прибуток, а й про стійкість та репутацію.

— Наскільки велика війна змінила профіль інвесторів, які заходять в Україну?

— До 2022 року переважали класичні портфельні інвестори та стратегічні компанії з Центральної Європи. Зараз профіль змінився: це або дуже сміливі приватні інвестори, або інституційні гравці з довгим горизонтом планування. Вони дивляться на Україну як на майбутній ринок зростання. Загалом це «інтелектуальний інвестор» — той, хто вміє глибоко аналізувати ризики й можливості.

— На які галузі зараз інвестори дивляться з найбільшим інтересом? Є приклади «несподіваних» лідерів?

— Очевидні напрями — енергетика, ВПК, агро. «Несподівані» лідери — переробна промисловість і локалізовані сервіси, бо внутрішній попит залишатиметься високим, а логістика стимулює виробництво в країні. Один із прикладів, який супроводжує наша команда, — великий польський гравець у сфері переробки та ресайклінгу відходів.

— Післявоєнне відновлення часто порівнюють із планом Маршалла. Які напрями можуть стати символами такого відновлення?

— Розумні міста й інфраструктура, масове впровадження зеленої енергетики, цифровізація державних сервісів. Це сигналізує партнерам, що Україна не просто відновлюється, а робить інституційний стрибок у майбутнє.

— Які сьогодні найгостріші юридичні виклики для інвесторів в Україні?

— Захист права власності, передбачуваність судової практики та дієві державні гарантії. Окремо — припинення зловживань правоохоронних органів і персональна відповідальність за неправомірне втручання у бізнес. Підприємці знають про безпідставні арешти майна й активів — це точно не сприяє інвестиціям. Водночас критично важливо вибудувати зручну та зрозумілу податкову політику. Наша команда підготувала проєкт змін до Податкового кодексу, що дає змогу автоматизувати сплату фіскального внеску та здешевити адміністрування. Це може стати основою для якісно нового добровільного податкового режиму.

— Система захисту інвесторів в умовах війни працює чи потребує серйозного апгрейду?

— Працює, але з надто високими трансакційними витратами — часовими й репутаційними. Потрібні спеціальні швидкі процедури для воєнних і післявоєнних кейсів, зокрема в судах і органах виконавчої влади.

— Які зміни потрібні, щоб зробити Україну привабливішою для довгострокових інвесторів?

— Три речі: реальна судова реформа, гарантії непорушності прав інвестора та сучасна фіскальна архітектура, що стимулює розвиток, а не обмежує його. Саме тут доречні інноваційні режими з автоматизованим адмініструванням і зрозумілими правилами.

— Чи стали інвестиційні угоди під час війни більш складними й обережними? Які «червоні прапорці» важливо побачити одразу?

— Так, угоди істотно деталізувалися. Юристу варто одразу оцінювати страхове покриття, force majeure, валютні обмеження, санкційні режими, дозвільні питання та процедури KYC/AML щодо контрагентів. Локальний партнер із бездоганною репутацією — обов’язкова умова.

— На що передусім інвестору звернути увагу, заходячи в Україну?

— На землю та корпоративні права — це базові активи, які мають бути юридично чистими й захищеними. Далі — ліцензії, дозволи, податковий режим, трудові відносини й комплаєнс.

— Які знакові проєкти JN Legal супроводжувала останнім часом?

— Ми ведемо комплексний проєкт у сфері переробки та ресайклінгу відходів. Нам вдалося запустити завод із переробки шлаку за участі іноземних інвестицій — технологія дозволяє переробляти залишки від спалення сміття, які раніше захоронювали, завдаючи шкоди економіці та довкіллю. Інвестор також готовий вкладатися в сучасний екологічний сміттєспалювальний комплекс; ми активно підбираємо земельну ділянку. Були й кейси в ритейлі, реалізовані під час війни, але за стратегічним впливом екопроєкти для нас пріоритетні.

— Розкажіть, будь ласка, про проєкт «вільної економічної зони з демереджем». Чим він може реально змінити інвестиційний клімат?

— Йдеться про добровільний спеціальний фіскальний режим «Вільна гривня». Він працює через спеціальні рахунки у гривні з механізмом демереджу — невеликий щомісячний відсоток від залишку коштів на такому рахунку. У межах цього режиму фіскальний внесок стягується не з активності (прибутку чи обороту), а з бездіяльності коштів — це стимулює обіг, інвестиції та знижує тиск на операційну діяльність. Важливо: це не нова валюта, це продовження спрощеної системи. Єдина ставка демереджу встановлюється Кабінетом Міністрів (із можливими рекомендаціями саморегулівних організацій), адміністрування максимально автоматизоване банками. Контроль — ризик-орієнтований, без надмірного тиску. Передбачено добровільний вихід із режиму — одноразова вихідна сплата для збереження фіскального балансу. Для інвестора це означає простоту, зменшення податкового тиску, прогнозованість і відсутність оподаткування результату в межах режиму — внесок сплачується лише з невикористаного залишку.

— Які ризики та виклики ви бачите при реалізації такого проєкту?

— Ключовий виклик — довіра та розуміння: внесок із бездіяльних коштів — це не «штраф», а спосіб стимулювати їх рух в економіці. Другий виклик — інституційний опір і звичні практики. Потрібні якісна ІТ-реалізація спеціальних рахунків і зрозуміла комунікація.

— Чи є приклади країн/регіонів, де подібні структури підвищували привабливість для інвесторів?

— Відомий історичний кейс — Вьоргль (Австрія, 1930-ті), де застосування демереджу під час кризи помітно активізувало місцеву економіку. Ми комунікуємо з Unterguggenberger Institute у Вьорглі щодо нашого проєкту — експертна підтримка важлива. Україна може стати першою державою, що масштабно впровадить цей підхід у національній фіскальній системі.

— Що сьогодні може стати проривом для України в конкуренції за інвестора?

— Поєднання воєнної перемоги з інституційною модернізацією: незалежні суди, швидкі процедури для інвестпроєктів і фіскальний простір без надлишкового тиску. Це зробить Україну унікальною юрисдикцією.

— Чи є історії, коли інвестор, який сумнівався, зрештою досяг успіху і навпаки?

— Є різні кейси. Польський інвестор довго зважував, але після входу в екопереробку вже через рік перевищив очікувану прибутковість. Водночас більшість іноземних інвесторів досі придивляються, проводять дослідження й часто відкладають фінансування через воєнно-політичні ризики — це реальність ринку.

— Як ви пояснюєте іноземним партнерам, чому варто ризикнути й інвестувати саме тут?

— Просто: інвестуючи в Україну тепер, ви інвестуєте в майбутній ріст. Це рідкісне вікно можливостей, коли капітал не лише заробляє, а й прискорює трансформацію європейської економіки. Раціональний підхід — входити, коли ринок у кризі, але з якісним захистом і правильною структурою угоди.

— Що найбільше вас мотивує у роботі з інвестиційними проєктами під час великої війни?

— Розуміння, що кожен успішний проєкт — це внесок у перемогу й відновлення. Ми працюємо і для клієнтів, і для країни

. — Юристи все частіше стають радниками-стратегами. Які must-have компетенції для юриста майбутнього?

— Фінансова грамотність, стратегічне мислення, комунікації, управління даними та ризиками. Ми закриваємо для інвестора повний цикл — від структурування до залучення додаткового фінансування, якщо це потрібно.

— Якщо поглянути на Україну очима іноземного інвестора у 2030 році, якою вона має бути, щоб виграти глобальну конкуренцію?

— З прозорою фіскальною системою, незалежними судами, енергетичною стійкістю та статусом регіонального хабу цифрових технологій. Значну частину цього порядку денного здатні реалізувати сучасні добровільні режими з автоматизацією та низьким адміністративним навантаженням.

Бліц

— У який інвестиційний проєкт ви вклали б гроші без вагань?

— У відновлювану енергетику та переробку відходів.

— Найризикованіша інвестиція, яку ви бачили у практиці?

— Спекулятивні угоди із землею під час воєнного стану.

— Український бізнес чи міжнародний стартап — що б ви обрали?

— Український бізнес із глобальним масштабом.

— Книга чи автор, які найбільше вплинули на ваше ставлення до права й інвестицій?

—  Ігор Опадчий «Грошові зобов’язання в приватному праві» та художня «Твоя» від цього самого автора. Так, це не надто скромно. Але якщо серйозно — обов’язково «Із третього світу в перший» Лі Куан Ю.

— Три слова, якими іноземні інвестори найчастіше описують Україну?

— Мужність, потенціал, ризик.

— Що для вас особисто означає успішна інвестиція?

— Коли перемагають і бізнес, і країна.

— Якби ви були міністром економіки на один день, яке перше рішення ухвалили б?

—  Запровадив би добровільний режим «Вільна гривня» — простий і автоматизований.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати