Про свої погляди на перспективу проведення судової реформи в Україні, методи покращення інвестиційної привабливості та про те, чому не треба вводити електронне адміністрування ПДВ, розповіла керуючий партнер Правової групи «Побережнюк і партнери» Лариса Побережнюк
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Пані Ларисо, останнім часом Ви багато уваги приділяєте змінам у законодавстві, що запроваджені в рамках податкової реформи. Нещодавно Ваша компанія організовувала круглий стіл на цю тему, в якому приймали участь як представники національного бізнесу, іноземні інвестори, а також представники ДФС та Мінекономрозвитку. Поділіться з нашими читачами Вашими зауваженнями в цій сфері. Яких результатів слід очікувати бізнесу і чи є сенс взагалі їх очікувати?
Український бізнес зараз переживає не найкращі часи. Політична, економічна криза, військові дії - такого виру подій в Україні не було з моменту проголошення незалежності. Звісно, в такій ситуації дуже важливою є правильна політика держави, яка, в першу чергу, повинна бути направлена на підтримку бізнесу і виведення економіки країни із затяжного піке. На мою думку, кожен крок реформ, які зараз активно впроваджуються, повинен бути зважений і обґрунтований. Реформування не повинно за собою тягнути руйнування, ускладнення, збитки. Всі дії у цій сфері повинні бути направлені на полегшення ведення бізнесу, будування прозорості, простоти процедур. Я вважаю, що тільки спрощення ведення бізнесу, а не введення складних та незрозумілих процедур, надасть можливості вийти з кризи і зміцнить економіку. На жаль, ми спостерігаємо протилежні процеси. Звісно є багато розумних рішень, але є й зовсім невдалі. Очевидна мета держави – це виконати вимоги Європейського союзу та наповнити бюджет. Податкова реформа в більшій своїй частині якраз направлена на поповнення бюджету. Вона є не зовсім вдалою, а тому, я вважаю, не надасть необхідного ефекту.
З огляду на те, що кілька місяців тому Ви активно висловлювались проти введення електронного адміністрування ПДВ, чи змінилась Ваша позиція після переформатування цієї системи наприкінці грудня 2014 та її введення в тестовому режимі? Можливо є вже перші результати, якими можете поділитись?
На мою думку, електронне адміністрування ПДВ є саме тим невдалим кроком, про який я говорила вище. Аргументами, які навів Уряд в якості обґрунтування необхідності введення нового порядку, були боротьба з фіктивними компаніями та незаконним відшкодуванням ПДВ. Проте українське законодавство має всі інструменти для подолання і першої, і другої проблеми. Треба тільки зовсім небагато – почати поважати закон і виконувати всі його приписи. Ми бачили багато випадків раніше і зараз продовжуємо спостерігати, коли норми права стають об’єктами для маніпулювання, тиску на бізнес з боку державних органів. Саме в цій сфері треба “викорінити зло”. Перед новим роком ми проводили прес-конференцію з іноземною компанією, яка працює вже багато років в Україні. Для них незрозумілими були процедури електронного адміністрування ПДВ, а також викликало здивування те, як може держава на законодавчому рівні позбавити підприємств права на податковий кредит. Для інвесторів постало питання щодо закриття компанії в Україні саме з причин безпрецедентних змін у законодавстві. Ми дуже раді, що вони все ж таки продовжують працювати, Верховна Рада пішла назустріч бізнесу та скасувала обмеження щодо використання податкового кредиту. Зараз Україна живе у тестовому режимі, який вже досить ускладнив ведення бізнесу, а у випадку, якщо режим адміністрування ПДВ запрацює в повному обсязі, вважаю, стане набагато складніше.
Одним із методів покращення бізнес-становища в країні експерти відзначають залучення іноземних інвестицій. Як можна підвищити рівень інвестиційної привабливості нашої країни ?
Залучення інвестицій – це дуже важливе питання для України. Оскільки ми живемо у бурхливі часи змін, то ми були свідками України з інвестиціями, і України без них, коли держава по суті стала персоною нон ґрата. І зрозумілим стає, що тільки при активному інвестуванні в Україну відбувається підвищення економіки та розвиток бізнесу. Я вже багато років консультую український та іноземний бізнес, і часто лунає питання: як працювати в Україні, чи є гарантії, що проти нас з боку державних органів не буде тиску та незаконних дій, чи є гарантії, що ми не будемо незаконно позбавлені права власності? Звісно, як правники ми намагаємося зробити все, щоб уникнути таких ситуацій та захистити права й інтереси. Проте і до сьогоднішнього часу ми не можемо гарантувати, що в нашій державі всі будуть дотримуватись закону. А головне для створення здорового клімату для іноземних інвесторів – це саме додержання всіма закону. Вдосконалення законодавства, реформування не дасть абсолютно ніякого ефекту. Україна буде витрачати кошти на реформи, нескінченно змінювати назви міністерств, надавати та забирати повноваження у державних органів, а ефект від всього цього буде нульовий. Це, як говориться, праця заради праці. Що необхідно іноземному інвестору? Не так багато. Просте і прозоре відкриття бізнесу, просте і прозоре введення бізнесу, зрозуміла, обґрунтована система оподаткування, дотримання закону кожним державним службовцем. Україна є дуже привабливою країною для інвестицій, з дуже великим потенціалом. Не дивлячись на сьогоднішню ситуацію, багато країн заявляють про свої наміри інвестувати в різні економічні галузі. Готові розвивати бізнес, платити податки, надавати робочі місця. Залишилась справа “за малим” - політикам зрозуміти мету свого приходу до влади. Я не полишаю віри, що ми вже зрушили колесо історії у правильному напрямку. Звісно не одразу, може не сьогодні чи завтра, але в недалекому майбутньому ми побачимо справжніх патріотів своєї країни, чесних та розумних людей, які йдуть до влади не заради своїх корисних мотивів.
Пані Ларисо, ще одна з болючих систем нашої країни – це судова система. Як Ви вважаєте, чи достатні кроки в рамках судової реформи впроваджуються в нашій державі? Чи є необхідність у додаткових змінах – які вони мають бути на Вашу думку?
Я вважаю, що для того, щоб запроваджувати будь-яку реформу, в першу чергу треба визначитись з кінцевою метою. Стосовно реформи судової системи, яка відбувається сьогодні, я не бачу саме тієї кінцевої мети, аналізуючи ті шляхи, які пропонуються. Основне питання, яке треба вирішити в Україні – це незалежність судової влади. Генеральна асамблея ООН в резолюціях від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року схвалила основні принципи незалежності судової влади, а саме: “незалежність судових органів гарантується державою і інші установи зобов’язані поважати і дотримуватись незалежності судових органів; судові органи вирішують передані їм справи неупереджено, на підставі фактів і у відповідності з законом, без будь-яких обмежень, неправомірного втручання, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якої сторони та по будь-яким причинам; принцип незалежності судових органів надає їм право і потребує від них забезпечення справедливого ведення судового розгляду та дотримання прав сторін; строк повноважень суддів, їх незалежність, безпека повинні належним чином гарантуватися законом”. Саме ці принципи повинні стати метою судової реформи, хоча я вважаю, що використовуючи існуючий в Україні порядок, систему судової влади та нормативні акти в цій галузі, є можливим зробити судову владу незалежною і без додаткових реформ. При цьому основне питання, яке повинно бути вирішено – це усунення тиску на судову владу з боку державних, правоохоронних органів, політиків і політики, та підвищення кваліфікації суддів. Жодні реформи не допоможуть доки судді будуть боятися у судовому процесі представників прокуратури, державних органів, розуміючи, що в разі прийняття судового рішення не на їх користь, проти них можуть бути порушені кримінальні справи. Взагалі маніпулювання статтями кримінального кодексу, яке весь час відбувається в нашій країні, повинно канути в історію, якщо ми бажаємо побудувати правову державу. Зараз багато обговорюється можливість існування статті 375 ККУ, яка встановлює кримінальну відповідальність судді за прийняття завідомо неправосудного рішення. Є різні думки з цього приводу. Моя думка, що до того часу, поки порушення кримінальних справ буде залишатись інструментом політичної гри, існування статей, які можуть слугувати інструментом тиску, мають неоднозначне трактування, може завдати багато шкоди. Справа не в окремому судді, а в судовій владі в цілому, і саме в її незалежності.
Хочеться дізнатись Вашу думку стосовно перспектив розвитку юрбізнесу в нашій країні в контексті входження України в європейський економічний простір та, звісно ж, труднощів, що переживає наша держава. Чи змінились підходи вашої фірми в роботі з клієнтами на фоні цих подій? Звичайно криза приносить багато негативу, однак, це також можливість зростання, час для відкриття нових можливостей. Які бачите перспективні напрямки для розвитку, зокрема Вашої компанії?
Звісно всі події, які відбуваються в Україні, не можуть оминути юридичний бізнес. Хоча клієнти часто жартують, що незалежно від кризи, у юристів завжди багато справ, наша сфера є залежною і від економічного стану країни в цілому, і від ситуації в бізнесі. Зараз, коли багато компаній несе збитки та намагається залишитись “на плаву”, зберегти робочі місця, юридичний бізнес не є виключенням з цієї ситуації. Нам треба розуміти, що в ці часи ми повинні не тільки працювати на сьогодення, а й закладати основу для майбутнього. Звісно, доводиться переглядати рішення, стратегії, фінансові плани, які вже здавалось були стабільними до недавнього часу, але не час зупинятися та складати руки. Так, треба констатувати, що час нас змушує відмовитись від звичних дій. Зараз як ніколи необхідно бути гнучкими, навчитись швидко змінювати підхід, відмовлятись від звичного світогляду. Взагалі я бачу і позитивні моменти, незалежно від того, що всім зараз нелегко, люди стають більш відкритими, готовими допомагати один одному. Якщо говорити про актуальні практики сьогодні, то для нашої компанії ними залишаються судова і податкова. Ми намагаємось не тільки виконувати свої прямі обов’язки правозахисників в цих сферах, але й приносити суспільну користь. Бути провідниками в будуванні ефективного діалогу між бізнесом та представниками влади, доносити потреби та проблеми бізнесу, пропонувати шляхи для виведення бізнесу із кризи. Хто, як не правники, повинні стати тією верствою нації, яка несе основні моральні та інтелектуальні цінності.
Пані Ларисо, протягом своєї діяльності Ви зарекомендували себе не тільки як юрист, а і як меценат, що підтримує різні соціальні проекти, наприклад, підтримка національних музикантів та композиторів, талановитої молоді в цій сфері. Чи є нові напрямки, якими Ви опікуєтесь сьогодні? На Вашу думку в цілому, на що варто звернути увагу сучасним бізнесменам, що мають можливості та бажання виразити себе через соціальні чи благодійні проекти? На які напрямки варто звернути увагу?
Мені дуже близька та подобається та культура меценацтва, яка існувала в Україні в дореволюційні часи. Коли кожен поважаючий себе бізнесмен турбувався про розвиток свого місця, громади. А потім популярною стала протилежна, марксистська ідеологія, яка головну роль в житті суспільства приділяла матеріальному виробництву. Є різні цілі, кожен обирає свій шлях сам. Я вважаю, що основна місія, яку повинна виконати наша компанія, це розвиваючи себе і свій бізнес, надати розвитку країні. Для себе ми обрали підтримку розвитку української культури. Це питання, на мою думку, є основним. Без розвитку культури неможливий розвиток в інших сферах. Саме культуру намагаються знищити для того, щоб із нації зробити покірний народ. В цьому році ми не тільки приділяємо увагу підтримці української академічної музики, виконавців, а й підтримуємо українських художників, книговидавців. Зокрема, в цьому році ми виступаємо юридичним партнером V міжнародного фестивалю Книжковий Арсенал, в рамках якого проведемо спеціалізований семінар для видавців «Правові аспекти книгарства в Україні». Є багато культурних сфер, які потребують уваги та допомоги бізнесу. Приємно спостерігати, як зростає інтерес до українського мистецтва, історії у всьому світі. Як все більше небайдужих людей, незалежно від матеріального стану, вносять свій вклад у розвиток України. Я вважаю, що ми на правильному шляху, нам тільки треба ще зробити зусилля, щоб вистрибнути з виру неважливих цінностей. Коли ми збираємось на заходах з нашими клієнтами, то зрозумілим стає, що українці настільки цінні своїм незламним духом, що ніякі кризи нам не стануть перепоною на нашому шляху.