Війна підвищила ризики та ускладнила угоди M&A в Україні, але водночас відкрила нові можливості — від оборонної індустрії та агропереробки до енергетики й IT. Бізнес дедалі частіше потребує реструктуризацій, захисту активів і виходу на нові ринки, а українські компанії активно шукають партнерства за кордоном. Про ключові виклики і тренди M&A у 2025–2026 роках, міжнародні фонди відбудови, попит на українських юристів у світі, а також роль етики й технологій у майбутньому професії в інтерв’ю для «Юридичної Газети» розповідає керуючий партнер TEFFI Law Firm Ігор КРИЖАНОВСЬКИЙ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Які найбільші виклики сьогодні стоять перед M&A угодами в Україні під час війни? Чи можна зараз будувати довгострокові інвестиційні плани?
— Найбільший виклик — це невизначеність. Адже війна… Інвестори завжди враховують ризики, а в умовах війни вони в кілька разів вищі. Це впливає на доступність фінансування, готовність іноземних гравців заходити в угоди, які в нормальних умовах виглядали б абсолютно логічними.
Другий виклик — повноцінний Due Diligence: багато активів пошкоджені або втрачені, а інформація про них часто неповна. Але водночас ми бачимо, що ті, хто має стратегічне бачення, не бояться робити кроки. Довгострокові інвестиційні плани можливі, але вони передбачають гнучкість і сценарне планування: «А» — якщо війна триває, «B» — якщо починається відбудова, «C» — якщо відкриваються нові міжнародні фонди.
— Чи змінилися запити клієнтів у корпоративному праві та M&A за останні роки?
— Так, і дуже суттєво. Якщо раніше клієнти переважно зверталися щодо структурування угод, податкових аспектів і корпоративного управління, то сьогодні ключові запити — це реструктуризації бізнесу, захист активів і вихід на нові ринки. Війна змусила бізнес дивитися ширше. Українські компанії почали набагато активніше виходити на міжнародний рівень, купувати або об’єднуватися з іноземними партнерами.
— Як впливають нові українські реформи корпоративного права на M&A практику?
— Реформи, ухвалені останніми роками, наближають Україну до європейського правового поля. Ми отримали можливість укладати корпоративні договори, впроваджено механізми squeezeout та sell-out, зросла прозорість реєстрів. Для M&A це означає більшу гнучкість інструментів і зрозумілість для іноземних інвесторів. З іншого боку, є виклик у практичній реалізації цих норм — не всі суди готові їх коректно застосовувати.
— У яких секторах інвестори шукають можливості сьогодні?
— Очевидно, що оборонно-промисловий комплекс — це сектор №1. Другий — агро, особливо проєкти з переробки та логістики. Третій — енергетика: відновлювана та локальна генерація. Також ІТ і технології: українські компанії створюють продукти, які затребувані у світі. Я б сказав, що інвестори шукають не просто бізнес, а бізнес із потенціалом адаптації.
— Які кейси останнього року ви могли б назвати найбільш показовими?
— Показовими є угоди з придбання локальних гравців у сфері агро та логістики міжнародними групами, які бачать потенціал у майбутній відбудові. Також варто згадати кейси з об’єднання ІТ-компаній, які в умовах війни не лише зберегли бізнес, але й наростили клієнтську базу за кордоном. Ці угоди показують, що навіть у найважчих умовах бізнес шукає точки зростання.
— Які тренди у сфері M&A ви прогнозуєте для України у 2025–2026 роках?
— Я бачу три ключові тренди.
1. Консолідація: дрібні та середні компанії будуть приєднуватися до більших гравців, щоб вижити.
2. Фонди відбудови: очікуємо появу міжнародних механізмів фінансування для інфраструктурних проєктів.
3. Збільшення крос-бордер угод: українські компанії все частіше купуватимуть активи за кордоном.
— Чи стає податкове структурування ключовим фактором успіху угод за кордоном?
— Так, безумовно. Для українських компаній, які виходять на міжнародні ринки, податкова структура часто визначає долю угоди. Правильне структурування дає змогу уникнути подвійного оподаткування, спростити перерозподіл прибутків і зменшити ризики для інвесторів. Це стає must-have на ранніх етапах планування.
— Що відлякує інвесторів найбільше?
— Найбільший бар’єр — це війна і пов’язані з нею ризики. Другий — недовіра до судової системи й загалом інституцій. Третій — корупційні побоювання. Проте я хочу підкреслити: ми бачимо, що репутація України змінюється. У світі відчувають стійкість нашого бізнесу.
— Як війна відкриває нові ніші для міжнародних партнерів?
— Війна руйнує старі бізнес-моделі, але створює нові можливості. Сектор відбудови, military tech, кібербезпека, локальні енергетичні рішення — усе це ніші, де міжнародні партнери вже сьогодні тестують формати співпраці з українськими компаніями.
— Чи бачите ви зростання попиту на українських юристів за кордоном?
— Так. Наші юристи мають унікальну експертизу роботи в умовах кризи та нестандартних угод. Це затребувано в Лондоні, Лісабоні та інших юрисдикціях, де ми працюємо.
— Як змінюється репутація України в очах іноземних інвесторів?
— Україна сьогодні сприймається як країна, яка бореться, але водночас тримає економіку. Це викликає повагу. Я бачу, як змінилася риторика: від «занадто ризиковано» до «як ми можемо долучитися?».
— TEFFI має офіси в Лондоні та Португалії. Яка була стратегія цього виходу?
— Ми прагнули бути ближче до клієнтів. Лондон — це центр фінансового світу, Лісабон — це ворота до Південної Європи та Латинської Америки. Це рішення дало нам змогу не лише диверсифікувати ризики, а й відкрити нові можливості для українського бізнесу.
— Як розвивається київський офіс?
— Київ залишається нашим серцем. Попри всі виклики, ми зберегли команду та навіть розширюємося. Наша стратегія — бути поруч із клієнтами, які продовжують працювати в Україні. Я особисто живу між Україною і Європою.
— Які напрями зараз є найбільш активними у вашій практиці?
— Корпоративне право, M&A, комплаєнс, міжнародне структурування й захист активів. Податкові спори теж не випадають з тренду.
— Які плани надалі?
— Наш фокус — це супровід українських компаній на міжнародних ринках і залучення іноземних інвестицій в Україну після перемоги. Стратегія на два роки — розширення міжнародної присутності й активна участь у проєктах відбудови.
— Які технології змінюють юридичний бізнес?
— Безперечно, це штучний інтелект. Він допомагає автоматизувати аналіз документів, структурувати Due Diligence, пришвидшувати пошук інформації. Але я завжди кажу: AI не замінить юриста, він лише дає йому інструменти. Це вишенька на торті.
— Чи стає етика більш вагомим фактором?
— Так. І клієнти, і міжнародні партнери більше звертають увагу на прозорість, ESG-підходи, відповідальність у прийнятті рішень. Етика стає частиною бізнес-моделі.
— Що означає бути керуючим партнером під час війни?
— Це означає приймати рішення в умовах, де немає ідеальних сценаріїв. Балансувати між безпекою команди та збереженням бізнесу. Це виклик, але й велика відповідальність.
— Які управлінські рішення були найскладнішими?
— Найскладніше — це рішення щодо безпеки команди. Де ми можемо залишатися, кого евакуйовувати, як підтримати людей психологічно. Жодна бізнес-школа не готує до таких рішень.
— Яким має бути юрист нового покоління?
— Це має бути юрист, який одночасно розуміє право, бізнес і технології. Із сильними soft skills, здатний працювати у мультикультурному середовищі. І найважливіше — готовий брати на себе відповідальність.
— Що вас особисто мотивує залишатися у професії?
— Мене мотивують команда і клієнти. Я бачу, що навіть у найважчих умовах ми можемо створювати цінність, допомагати бізнесу виживати й розвиватися. А ще — віра в Україну. Це не гучні слова, а практична щоденна робота. А ще мрію знову літати з Борисполя і показати сину Крим.