Кримінальне переслідування дедалі частіше використовується не як інструмент захисту публічного інтересу, а спосіб тиску на бізнес. Про обшуки без ухвал суду, ризики «колабораційних» статей, типові помилки компаній і те, чому стратегія захисту має починатися ще до появи слідчого, ми говоримо з Аліною ДАВИДОВОЮ, адвокаткою та радницею Grain Law Firm.
![]() |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Які кримінально-правові ризики стали для бізнесу найбільш відчутними цього року? Як змінилася їхня природа за останні три роки?
— Найбільш відчутним для бізнесу, який і так робить максимум зусиль, щоб залишатися на плаву в цей складний для країни час, став ризик його кримінального переслідування з боку правоохоронців. При цьому цей ризик проявляється в різних варіаціях: від проведення обшуків на підприємствах та за адресами проживання працівників, систематичних викликів на допити у статусі свідка і навіть до вручення підозр у кримінальному провадженні.
На жаль, трапляються непоодинокі випадки, коли таке переслідування не несе в собі нічого спільного з охороною конкретного об’єкта суспільних правовідносин, а спрямоване саме на здійснення невиправданого тиску на бізнес, зокрема і з метою корупційної наживи.
З появою навесні 2022 року в Кримінальному кодексі України складів кримінальних правопорушень, передбачених ст.111–1 («Колабораційна діяльність») та ст. 111–2 («Пособництво державі-агресору»), почастішали випадки кримінального переслідування саме представників бізнесу. Передумовою такого переслідування слугує, серед іншого, відслідковування і висвітлення бодай якогось зв’язку представника бізнесу з країною-агресором (чи то ведення господарської діяльності з рф ще до початку повномасштабного вторгнення, чи навіть наявність того, що засновник або власник компанії є уродженцем рф чи тимчасово окупованих територій України, хоча має українське громадянство іроками не покидає територію України).
— Чому окремі сфери бізнесу опиняються у зоні підвищеної уваги правоохоронних органів? Чим, на вашу думку, це зумовлено?
— Із власної практики можу стверджувати, що у зоні підвищеної уваги правоохоронців насамперед опиняються або ж великі гравці українського бізнесу, або ж та ланка, що займається господарською діяльністю, яка не є чітко врегульованою на законодавчому рівні. Щодо останніх, то зазвичай таке кримінальне переслідування починається з реєстрації кримінальних проваджень за ознаками ст. 190 КК України («Шахрайство»), що зумовлено свідомо хибним тлумаченням законодавчих норм та відсутністю чіткого відмежування забороненого від дозволеного з огляду на неврегульованість певного виду господарської діяльності на національному нормативному рівні.
— Що сьогодні вважається якісною превенцією кримінальних ризиків? Які інструменти дійсно працюють?
— Тут на думку одразу спадає всім відомий вислів: «Поінформований — значить озброєний». Це саме той випадок, коли знання про ймовірну майбутню небезпеку дає можливість заздалегідь підготуватися, щоб ефективніше їй протистояти. Абсолютно логічним є те, що пожежу менш затратно попередити, аніж її гасити чи усувати наслідки спричинених нею пошкоджень.
Обізнаність і чітке усвідомлення бізнесу про потенційний інтерес до їхньої діяльності з боку правоохоронців надає можливість здійснити якісну превенцію від реальної появи кримінальних ризиків. Передусім такою превенцією буде отримання заздалегідь якісної професійної правничої консультації, при цьому не лише топкерівниками компанії, а і загалом усіма її співробітниками. Специфіка цього спілкування буде залежати від сфери діяльності бізнесу, і залежно від її особливостей вже можна визначити можливі потенційні ризики та робити акцент на тому, як конкретно їх уникати.
— Які процесуальні або силові інструменти найчастіше використовують правоохоронці проти бізнесу?
— Як і раніше, інструментом, який найбільше використовують правоохоронці, залишається проведення обшуків. При цьому досить часто це так звані невідкладні обшуки, дозвіл на проведення яких слідчий суддя не надав, та правоохоронці приходять до володіння особи за відсутності судового рішення. Положенням ч. 3 ст. 233 КПК України до невідкладних випадків проникнення до житла віднесено лише три: врятування життя людей, врятування майна, безпосереднє переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У таких ситуаціях судовий контроль фактично буде здійснено постфактум. До того ж є непоодинокі випадки, коли такі «невідкладні» обшуки проводять за відсутності реальних підстав, визначених ч. 3 ст. 233 КПК України. Тобто на практиці маємо ситуацію, коли процесуальний інструмент, визначений приписами ч. 3 ст. 233 КПК України, може використовуватися як один зі способів тиску на бізнес.
Водночас проблематика криється в тому, що за результатами таких обшуків у бізнесу, серед іншого, вилучають основні активи (обладнання, техніку, електронні носії інформації) або вироблену продукцію (яка залежно від специфіки діяльності може бути такою, що швидко псується, і питання її оперативного повернення впливатиме на розмір завданих збитків), що істотно ускладнює або навіть унеможливлює подальше здійснення господарської діяльності. При цьому рішення про вилучення техніки (комп’ютерної чи мобільних засобів зв’язку) не завжди зумовлено необхідністю подолання системи логічного захисту, що, власне, і є проявом того невиправданого втручання та обмеження права власності.
Як правило, одразу ж після вилучення такого майна правоохоронцями приймається процесуальне рішення про визнання його речовим доказом, у переважній більшості випадків — навіть без дійсного встановлення реально наявного зв’язку з обставинами розслідуваного кримінального провадження та відповідності такого майна критеріям ст. 98 КПК України. І в подальшому така формальна постанова про визнання майна речовим доказом слугує неписаною передумовою для його арешту судом та, у разі відсутності ефективного представництва інтересів власника майна в суді, може призвести до невиправдано тривалого обмеження права власності, що суперечить приписам ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і спровокувати низку негативних наслідків для бізнесу.
Окрім цього, досить часто трапляються випадки, коли під час обшуків усім присутнім співробітникам компанії без розбору вручають повістки про виклик на допит у статусі свідка, а інколи і по три одразу. Вже навіть сам факт вручення повістки про виклик на допит для особи, яка не дотична до сфери кримінальної юстиції, нерідко викликає неабиякий стрес через необізнаність про цю слідчу дію та цілковите нерозуміння свого процесуального статусу.
Нерідко трапляються випадки, коли особи прибувають на виклик до слідчого, але такі допити переносяться з ініціативи правоохоронців, мотивуючи це зайнятістю в інших слідчих діях, тим самим провокуючи подальше перебування такої особи в стані невиправданої тривоги та хвилювання через нерозуміння її статусу в провадженні та зацікавленість до неї з боку правоохоронців.
— Де проходить межа між законним інтересом слідства та надмірним тиском?
— Якщо процесуальні та слідчі дії здійснюються в межах правового поля і з дотриманням процесуальних прав усіх учасників, то і про будь-які зловживання не йтиметься.
Наприклад, у контексті проведення вже згаданих обшуків очевидно, що межу між законним інтересом слідства і надмірним тиском, власне, і покликаний забезпечувати слідчий суддя, надаючи дозвіл на виявлення та фіксацію відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Тоді як входження до володіння особи з метою проведення обшуку без ухвали суду нібито за наявності випадків, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України, коли в дійсності будь-який із них відсутній, і є проявом того самого надмірного тиску з боку правоохоронців.
Водночас подальше утримання вилученого за результатами такого обшуку майна, за відсутності судового рішення про його арешт чи невиконання ухвали суду про його повернення володільцю, безперечно, можна розцінювати як прояв тиску на бізнес.
— Які типові помилки бізнес робить під час та у перші години після обшуку? Чому вони критичні для подальшої стратегії захисту?
— На моє переконання, типовою помилкою є те, що коли до бізнесу приходять з обшуком, часом через необізнаність про свої права або невиправдану самовпевненість володільці не залучають адвоката. Якщо ви не спеціаліст у сфері кримінальної юстиції, то досить складно відслідкувати і правильно зафіксувати ті процесуальні порушення, які можуть бути допущені під час цієї слідчої дії. А це має вкрай важливе значення в подальшому як при процесуальній боротьбі в суді за вилучене майно, так і під час побудови стратегії захисту в разі набуття особою процесуального статусу підозрюваного в кримінальному провадженні. Адже порушення процедури та порядку проведення обшуку, згідно з положеннями ст. 89 КПК України, є підставою для визнання здобутих за результатами такої слідчої дії доказів недопустимими.
Окрім цього, часто через необізнаність про мету і специфіку обшуку, яка спрямована виключно на відшукання та виявлення речей, учасники такої слідчої дії вступають у комунікацію з правоохоронцями, надаючи їм пояснення щодо тих чи інших обставин, часом на шкоду собі, хоча це вже є метою зовсім іншої слідчої дії — допиту.
Також інколи ризикованим може бути швидка зміна власників, керівників компанії чи продаж її акцій одразу після проведення обшуку, оскільки залежно від обставин провадження це може бути розцінено правоохоронцями як дії, спрямовані на уникнення особою кримінальної відповідальності, і у разі появи в неї статусу підозрюваного слугувати доказом реальності існування ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, що є однією з підстав для застосування до неї запобіжного заходу.
— Що змінилося у стратегіях Grain Law Firm? Які інструменти стали ключовими у справах клієнтів?
— Grain Law Firm, як і раніше, тримає руку на пульсі законодавчих змін та останніх судових рішень у сфері захисту бізнесу і продовжує здійснювати ефективний супровід та захищати бізнес від надмірного тиску правоохоронців. Щодо процесуальних інструментів захисту, то це все дуже індивідуально і залежить від обставин конкретного кримінального провадження, розслідуваної кваліфікації.
Проте бути з клієнтом на зв’язку 24/7, прагнення якнайшвидше розв’язати його проблему, а також здійснення якісного та професійного правничого супроводу його кейсу традиційно залишається ключовим для Grain Law Firm.
— Який досвід із найскладніших справ останнього року ви вважаєте найбільш показовим для ринку?
— З огляду на те, що тиск на бізнес здійснюється переважно саме на стадії досудового розслідування, коли в правоохоронців наявний широкий інструментарій засобів впливу, і у випадках, коли у провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, а відтак, з огляду на зміни до законодавства, воно може тривати роками, безперечно, найбільш показовими прикладами відстоювання прав та інтересів бізнесу є швидке повернення тимчасово вилученого майна та скасування необґрунтованого арешту активів бізнесу. Якщо ж у провадженні є підозрювані, то хорошим результатом є швидка зміна запобіжного заходу, застосованого до власників бізнесу і топменеджменту з безальтернативного тримання під вартою на більш м’який (помірну заставу або домашній арешт).
— У яких категоріях справ бізнесу особливо важливо будувати стратегію на випередження, а не реагувати постфактум?
— На моє переконання, це доцільно робити в будь-якій категорії бізнесу. Але насамперед це важливо в тих сферах, які не мають чітко закріпленого регулювання на законодавчому рівні, особливо з огляду на дерегуляцію господарських правовідносин, що пов’язано з втратою чинності Господарським кодексом України в серпні 2025 року.
— Чи спостерігаєте ви зростання кількості кримінальних проваджень, ініційованих конкурентами або недобросовісними контрагентами? Як бізнесу ефективно цьому запобігти?
— Такі випадки, звісно ж, є, але їх не так багато. Щиро вірю, що наші громадяни свідомі й мобілізують свій ресурс не на боротьбу з конкурентами по ринку всередині держави, а із зовнішнім ворогом, підтримуючи національну економіку, створюючи робочі місця, сплачуючи податки до бюджету України та допомагаючи Збройним Силам України.
Ефективним захистом є гра за правилами в сенсі дотримання законодавчих норм і наявність кваліфікованого юридичного супроводу в процесі здійснення господарської діяльності.
— Які тенденції у кримінальній сфері ви вважаєте визначальними для 2026 року? Що бізнесу варто передбачити вже зараз?
— З огляду на заплановані законодавчі зміни шляхом імплементації міжнародних договорів, очевидно, у 2026 році посилиться контроль з боку держави за господарськими операціями, що породжує ризик реєстрації кримінальних проваджень та як наслідок — необґрунтованого кримінального переслідування бізнесу. Тому підприємцям вже сьогодні варто врахувати можливі ризики і вжити ефективні заходи щодо їх запобігання.
Здійснюйте свою господарську діяльність виключно у межах законодавчо дозволеної площини, і жодні ризики не стануть для вас реальними на практиці. А у разі, якщо все ж виникла ситуація, коли правоохоронні органи пред’являють до вас претензії, звертайтеся до перевірених кваліфікованих спеціалістів, які ефективно захистять ваші законні права та інтереси і прослідкують за тим, щоб вони якомога швидше були відновлені.
Grain Law Firm — це завжди ефективний супровід вашого кейсу і якісна професійна правнича допомога, спрямована на отримання найкращого результату, про що свідчать роки довіри до нас постійних клієнтів.





