15 квітня 2026, 11:30

Будівельна експертиза як інвестиція у спокій: інтерв’ю з Анастасією Командировою

Анастасія Командирова
Анастасія Командирова директор приватної судово-експертної компанії АЛІНГЕЗ


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


На ринку держзакупівель склалася тривожна тенденція: ледь не кожен великий будівельний проєкт автоматично стає об’єктом уваги правоохоронців, а підпис директора на актах виконаних робіт перетворюється на потенційну підозру. Чому державні експертні установи перевантажені, а якість їхніх висновків іноді базується на неповному пакеті документів?

Про те, як захистити бізнес ще на етапі будівництва, чому альтернативна експертиза стає рятівним колом для адвокатів та як фаховий аудит допомагає уникнути кримінального переслідування, говоримо з Анастасією Командировою, директором приватної судово-експертної компанії АЛІНГЕЗ.

photo_2026-04-15_11-32-51

— Анастасія, чи спостерігаєте ви сьогодні на ринку зростання кількості скарг на якість судових будівельних експертиз, зокрема з боку державних установ? У чому, на вашу думку, основні причини таких нарікань?

— Щодо якості запитання досить «широке», а от терміни виконання експертиз завжди є предметом скарг. Орієнтовно з 2023 року спостерігається тенденція зростання. На моє переконання, це пов’язано як із дефіцитом кадрів у зв’язку з повномасштабним вторгненням – багато експертів служать у лавах ЗСУ (честь, шана та подяка їм за це), – так і зі збільшенням кількості самих експертиз, пов’язаних із будівництвом сховищ, укриттів та відбудови.

Державні установи об’єктивно перевантажені – особливо в напрямі будівельно-технічної експертизи. На цьому наголошують усі учасники системи правосуддя: адвокати, слідчі органи, судді. Будівництво стає складнішим: новітні технології, поширення інформаційних технологій у будівництві, зростання обсягів інформації для кожного об’єкта будівництва – все це потребує постійного самовдосконалення для експерта. Навіть великий досвід потребує «оновлення» в нашому надшвидкому й сучасному світі. Плюс кадровий голод: люди, які залишаються в цій професії, є дійсно самовідданими, а молодь не дуже активно має бажання та можливість ставати судовими експертами.

Ось ми і вийшли на відповідь щодо якості експертиз: коли фахівець із великим досвідом роботи в будівельній сфері плюс судовій експертизі виконує експертизи без поспіху при наявності часу і достойної оплати за свою роботу – виходимо на якість.

— Наскільки поширеною є ситуація, коли результати експертиз стають підставою для вручення підозри у кримінальних проваджень проти керівників будівельних компаній? Чи можна говорити, що це вже системна проблема для ринку держзакупівель?

— Системна проблема є. Тут тенденція зростання є також – і не лише в будівельному напрямі, а і в товарознавчому та економічному. Результат експертизи фактично є одним із ключових доказів підтвердження чи спростування збитків у кримінальному провадженні.

Однак чомусь усіх «собак» вішають на директора через його підпис на актах приймання будівельних робіт. Усі забувають і про технічний нагляд, і про авторський нагляд, і про інженерів-консультантів.

Чи є вихід із такої ситуації? Директору як менеджеру не потрібно занурюватися в нюанси будівництва, товарознавчого напрямку тощо, він не повинен володіти глибокими знаннями в цих галузях. Це завдання судових експертів, які ще на стадії проведення будівельних робіт допоможуть усунути всі потенційні ризики у складанні документації, перевірити роботи технічного нагляду та інженерів-консультантів тощо.

З одного боку, це наче зайві витрати, з іншого – обґрунтована інвестиція в майбутній спокій. Коли замовляють судову експертизу після того, як провадження вже відкрите, питання вартості послуг уже не стоїть – важливі якість і зробити «на вчора».

— Існує думка, що сьогодні майже кожна будівельна компанія, яка працює з державними контрактами, стикається з підозрами. І немає жодної, в якої не було б кримінального провадження. Наскільки це відповідає реальності з вашого досвіду?

— Про кожну відповісти не можу, але те, що на сьогодні закупівля робіт чи будівництво за державний кошт практично автоматично перетворюється на кримінальне провадження – реальність, на жаль.

Це не привід опускати руки і не працювати. Багато уваги потрібно приділяти підрозділам будівельної компанії, які відповідальні за документальний супровід будівництва. Але, зважаючи на сучасні реалії і той кадровий голод, про який я вже згадувала, це складно. Якщо в минулому майже в кожній будівельній компанії був виробничо-технічній відділ, то зараз це розкіш. Таким помічником можуть стати судові експерти – підказати, перевірити, порадити.

Судова експертиза в наші часи є своєрідною «соломинкою», яку потрібно підстелити в гіпотетичні слабкі місця, про які завжди знає будівельна компанія, сподіваючись, що до них правоохоронні органі не дійдуть. А якщо раптом і дійдуть, то не знайдуть, а якщо і знайдуть – то «якось домовимось».

Це я переказую відповіді багатьох замовників на моє запитання «Чому не прийшли раніше, не зробили, не проконсультувались?».

— Як часто до вас звертаються компанії для проведення повторних або альтернативних експертиз після висновків, виконаних на замовлення правоохоронних органів? Які типові проблеми ви виявляєте в таких попередніх експертизах?

— Випадки проведення альтернативних експертиз стають дедалі частішими. Найпоширеніша проблема в експертизі, виконаної по замовленню правоохоронних органів, не в компетентності експерта і не в поганій «якості», а в тому, що при зверненні до експертної установи правоохоронні органи не мають у своєму розпорядженні всіх необхідних для подібних досліджень документів, оскільки вони зазвичай вилучаються засобами тимчасового доступу.

Коли ж сама будівельна компанія звертається за проведенням альтернативної будівельно-технічної експертизи по заяві сторони в цьому ж провадженні, то вони, звісно, надають необхідну документацію в повному обсязі, внаслідок чого отримуємо протилежний висновок експерта.

— Наскільки взагалі можливо об’єктивно оцінити обсяги та якість прихованих будівельних робіт? Які методи використовуються? Де проходить межа між експертною оцінкою та припущенням?

— Доволі часте і болюче запитання, але для пересічного громадянина, не для будівельно-технічного експерта. Для судового експерта встановлення обсягів прихованих робіт є зрозумілим і реальним. Освіта експерта, його практичний досвід роботи в будівництві, стаж роботи саме судовим експертом дає чітке розуміння послідовності виконання робіт, їх технології, можливості та допустимості. Саме фахові знання та великий досвід у будівельній сфері допомагають встановити обґрунтовану межу між експертними розрахунками та припущеннями.

Оскільки розрахунок прихованих робіт дуже часто слугує предметом обговорення протилежною стороною, ми практикуємо виконання будівельно-технічних експертиз комісією експертів, тобто декількома експертами. Для нас це ще одна з можливостей виключення людського фактора помилки, а для адвокатів (замовників експертизи) – посилення своєї позиції в судовому процесі.

— Чи існують випадки, коли надати достовірний експертний висновок фізично неможливо? Як у таких ситуаціях має діяти експерт? Як це має враховуватися судом?

— Такі випадки, звісно, існують. Наприклад, коли немає доступу до об’єкта для проведення огляду експертами або коли не вистачає необхідної інформації, даних, документів від замовника експертизи. Маю на увазі брак критично необхідної інформації, тому що експерти звикли працювати в умовах недостатності вихідних даних – дуже рідкий випадок, коли в наявності у замовника експертизи є повний пакет документів. Для цього ж експерти і потрібні – скласти пазл із різномаїття документації в єдиний логічний висновок.

Також виникає запитання для суду, сторони, слідчих органів, щоб докласти всіх зусиль для задоволення клопотання експерта щодо надання документів.

— Чи існує неформальний тиск на експертів у резонансних справах? Хто зазвичай намагається впливати: сторона обвинувачення, захист чи замовник експертизи? 

— Теоретично впливати (або мати бажання впливу) може будь-хто з перелічених вами суб'єктів, але в експертів, які працюють у приватних установах, є своєрідний «бонус» при проведенні експертизи в резонансних справах. Ніхто зі сторін не знає, хто проводить цю експертизу, і бачить фактично дані виконавця на стадії, коли висновок уже складений і виданий, тому і вплинути на його результати в будь-який спосіб не вбачається за можливе.

— Які реальні помилки адвокатів при роботі з експертизами ви бачите?

— Так хочеться пожартувати і сказати про єдину кричущу помилку адвокатів, а саме вибір експертної установи для проведення експертизи.

Але ми всі знаємо, що в кожному жарті є тільки його частка. Вимушена визнати, що це правда. Замовнику експертизи дійсно важко: на ринку дуже багато експертних компаній із менеджерами, навченими знімати рилзи, сторизи, рекламу, відео з об’єктів обстеження та розповідати про нікому не зрозумілу якість експертиз.

Однак дійсно фахового та комплексного (коли декілька експертів із різних спеціальностей) або комісійного (коли декілька експертів однієї спеціальності), або комплексно-комісійного підходу до розв’язання питань, поставлених на експертизу (ще й зі знаннями всієї процесуальної складової), на практиці мало. Це (вже без жартів) реально складне та відповідальне завдання для адвоката, бо від висновку експертів залежить подальший хід справи.

— А як експерти різних спеціальностей комунікують між собою? Чи бувають ситуації, коли не можуть дійти єдиного висновку? 

— Не можуть. У кожного експерта є своя межа компетенції – зона його відповідальності. Експерти не працюють усі над одним питанням – кожен працює над своїм, а разом відповідь по кожному і призводить до розв’язання завдань. Наприклад, будівельний експерт перевіряє відповідність фактично виконаних обсягів та вартості робіт актам, товарознавець перевіряє відповідність середнім ринковим цінам, а економіст після проведеного дослідження будівельником та товарознавцем визначає наявність або відсутність збитків державі. Вся інформація підсумовується в синтезуючому розділі.

Наведений мною приклад також є і доповненням відповіді на ваше запитання про тиск на експертів – неможливо вплинути на трьох експертів.

Але це ще не «вишня на тортику». Однією з переваг компаній, в яких працюють експерти різних напрямів, – це правильне первинне визначення потреби в тій чи іншій складовій відповідного дослідження за кожною спеціальністю. Іноді замовники звертаються лише, як їм здається, за будівельно-технічною експертизою, а отримують висновок товарознавчої експертизи. Або комплексної, або взагалі із залученням фахівця. Це не про «більше заробити», це про комплексний підхід для кожного випадку, особливо унікального.

— Наскільки ринок експертиз сьогодні конкурентний?

— Запитання суб’єктивне. На сьогодні кожна сфера страждає від кадрового голоду, і судово-експертна діяльність не є виключенням. Як я бачу, то роботи більше, ніж виконавців. Фахових виконавців. Бувають випадки, коли по одній справі звертаються дві сторони – це моє «улюблене». Оскільки ми працюємо в умовах жорсткої конфіденційності та завжди дотримуємось «інформаційної гігієни», хто запізнився до експертів – отримують ввічливу відмову без пояснення обставин, а вже наступного разу швидше ухвалюють рішення. 

— Чи можуть два експерти, працюючи за одними і тими ж даними, дійти до протилежних висновків? Як ви оцінюєте таку практику? Які найкритичніші помилки вони можуть допустити?

— Такий результат практично неможливий. Бувають деякі розбіжності між результатами двох різних експертів, але вони можуть бути пов'язані з наявністю чи відсутністю відповідного досвіду, володінням тими чи іншими науковими методами і підходами, обізнаністю про наявність тих чи інших методик відповідних досліджень, досвідом інструментального обстеження, роботи з деяким обладнанням. Однак усе перелічене не може сприяти діаметрально протилежним результатам за умови наявності одних і тих самих вихідних даних.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати