12 жовтня 2020, 12:37

Зустрінемось у квітні

Мораторій на відчуження майна за простроченими валютними кредитами продовжено.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Нещодавно глава держави підписав Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". На шпальтах ЮГ розгорнулася ціла дискусія з приводу необхідності прийняття до законодавчих змін в законі.

Коментарі

Данкевич Оксана Данкевич, адвокат, партнер АО Dexis Partners

8 жовтня 2020 р. набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Це означає, що мораторій діятиме до квітня 2021 р., якщо, звісно, знову не буде продовжений.

«Закон сприятиме захисту майнових прав громадян з огляду на погіршення їхнього фінансового становища через спалах коронавірусної хвороби та запровадження у зв'язку з цим обмежувальних заходів», — так пояснюють потребу в мораторії. Але цілком очевидно, що ризик неповернення коштів банки закладатимуть у ціну кредитів, тому мораторій фактично погіршує фінансове становище громадян, принаймні, тих, які збираються чесно повертати кредити.

З точки зору права виникає ще більше питань. До прикладу, як бути з фундаментальними принципами правової визначеності і прогнозованості законодавства, якщо банки видавали кредити на певних умовах, а юридична дійсність (це я про можливість стягнути борг) постфактум змінилася на 180 градусів? Як бути з принципом рівності: чим відрізняються так звані «валютні» позичальники від «гривневих», що теж могли постраждати від цілого ряду криз у період між 2014 і 2021 рр.? Як застосовувати положення «за умови, що у позичальника у власності немає іншого нерухомого житлового майна», коли спільне сумісне майно зареєстроване на другого з подружжя?

І наостанок: наскільки коректно називати мораторієм, тобто тимчасовим відстроченням виконання зобов'язань обмеження, що діятимуть 7 років? Очевидно одне: розбудова стійкої економіки, створення привабливого інвестиційного клімату і гарантування рівності (реальної, а не декларованої) усіх перед законом зараз не в пріоритеті.

 

Кравчук Андрій Кравчук, адвокат, старший юрист ESQUIRES

Законом України №895-ІХ від 16 вересня 2020 р. внесено важливі для боржників - фізичних осіб, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, зміни до прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, якими відтерміновано строк втрати чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до 21.04.2021 р.

Разом з тим, законодавець передбачив гарантії неможливості позбавлення житла і для тих позичальників або майнових поручителів, які хоч і не зареєстровані в іпотечному житлі, однак фактично в ньому проживають, за умови, якщо в цих осіб у власності немає іншого нерухомого житлового майна. Такий запобіжник існує, коли умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження цього нерухомого житлового майна.

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України). Тому слід пам'ятати, що кредитори, як і раніше, не втрачають право на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово будуть не в змозі реалізувати своє право на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) цього предмету іпотеки (застави).

Виконавчі документи про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) до 21.04.2021 р. так само підлягатимуть поверненню, якщо:

1) нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя;

2) це житло є об'єктом незавершеного будівництва і знаходиться в іпотеці;

3) у позичальника або майнового поручителя відсутнє інше житло;

4) загальна площа житла (об'єкта незавершеного будівництва) не перевищує 140 м2 для квартири і 250 м2 для житлового будинку.

Крім того, проведення заходів примусового виконання рішень, у т. ч. арешту майна позичальника або майнового поручителя, та інші дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, також до настання вказаної дати будуть поза законом.

Сподіваємося, законодавець упродовж пролонгованого 6-місячного строку все ж ухвалить відповідний спеціальний закон, який збалансує спірні правовідносини та захистить інтереси не тільки боржників - фізичних осіб, а й банків.

 

Кострікова Єлизавета Кострікова, помічник юриста Glagos

Законом продовжується дія мораторію на стягнення визначеного майна громадян України та встановлюється заборона на примусове стягнення майна (майнових прав). Утім, все ж є певні «але». Так, мораторій розповсюджуватиметься на майно за таких умов:

• якщо воно використовується як місце постійного проживання позичальника або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, а іншого житлового майна у позичальника чи майнового поручителя немає;

• якщо нерухоме житлове майно придбане за кредитні кошти, однак за умовами договору місце проживання позичальника чи майнового поручителя у ньому не зареєстроване, а інше нерухоме житлове майно у таких осіб відсутнє;

• загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 м2 для квартири та 250 м2 для житлового будинку.

Також встановлюється заборона на примусове стягнення іншого майна (майнових прав) за договорами іпотеки з осіб, які мають зобов'язання за кредитами, наданими їм в іноземній валюті, та заборона кредитним установам відступати на користь інших осіб свої права вимоги до позичальника.

У новині про підписання закону, розміщеній на сайті Президента, йдеться про те, що мораторій продовжено з огляду на ситуацію, в яку потрапили позичальники через знецінення національної валюти у певні періоди та, як наслідок, неможливість сплачувати кредити в іноземній валюті за поточним валютним курсом. Гарна новина для осіб, які всупереч власній волі опинились у ситуації, коли кредит в іноземній валюти дамокловим мечем нависає над єдиним нерухомим житловим майном, на щастя, меншим від встановленої квадратури.

Звісно, з моменту прийняття закону в 2014 р. з'являлося немало перепон для його ефективного функціонування. Це були й намагання іпотекодержателів знайти альтернативні способи звернення стягнення на заставлене майно боржників, і деяка успішність таких намагань (наприклад, за допомогою так званого іпотечного застереження відповідно до ст. 36–38 Закону України «Про іпотеку»). До того ж, тривалий процес стабілізації судової практики зі спірного питання був спричинений численними змінами настроїв суддів Верховного Суду, які протягом року приймали протилежні рішення — то на користь позичальників, то на користь банківських установ.

Наразі завдяки Великій Палаті Верховного Суду, існує єдина суддівська позиція про неможливість примусового звернення стягнення на заставлене майно у будь- який спосіб, а тому є надія на реальний захист майнових прав громадян та підтримку тих осіб, котрі через об'єктивні причини мають невиконані зобов'язання за кредитними договорами в іноземній валюті.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати