14 вересня 2026 року Міністерство юстиції України спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) провели захід «Презентація рамкового підходу щодо поетапного скасування мораторіїв на примусове виконання та застосування процедур банкрутства стосовно державних підприємств (ДП) в Україні».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Мораторії свого часу запроваджувалися для захисту державних підприємств та стратегічних активів. Однак більшість обмежень, які мали бути тимчасовими, діють і сьогодні. У результаті кредитори можуть мати судове рішення, але бути обмеженими в можливості домогтися його виконання, а державні підприємства продовжують накопичувати борги.
Наразі 23 законами запроваджено 29 мораторіїв — 18 стосуються примусового виконання рішень, ще 11 пов’язані з процедурами банкрутства. Частина законів передбачає обидва види обмежень.
Масштаб проблеми показують дані Техніко-економічного обґрунтування. Станом на 2024 рік в Україні налічувалося 3 718 державних підприємств, із яких лише 492, або 13%, можна умовно вважати платоспроможними. Обсяг заблокованого оборотного капіталу постачальників становить близько 60 млрд грн. На підприємства енергетичного та газового секторів припадає понад 50% загального боргу ДП.
Найбільше незавершених виконавчих проваджень припадає на мораторій щодо примусового продажу майна — 15 583 провадження на загальну суму близько 87,9 млрд грн, із яких 9 751 провадження на 52,4 млрд грн зупинено.
Реформа не передбачає одномоментного скасування всіх мораторіїв. Підхід має бути поетапним і враховувати фінансовий стан ДП, їхнє стратегічне значення та особливості окремих секторів. Для кожного мораторію має бути визначений окремий план дій. В окремих випадках перед зняттям обмежень може знадобитися реструктуризація, зміна бізнес-моделі та додаткові запобіжники. Особливого підходу потребують підприємства оборонного сектору, ДП на тимчасово окупованих територіях та підприємства із зобов’язаннями, пов’язаними з росією.
Першу сесію заходу модерували Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, та Вероніка Брадеуцану, головний юрисконсульт команди з правових реформ ЄБРР. Участь у ній взяли Денис Маслов, міністр юстиції України, Асьєр Сантільян, керівник відділу європейської інтеграції Представництва ЄС в Україні, та Арвід Тюркнер, керуючий директор ЄБРР в Україні та Молдові.
Денис Маслов виступив за відсутність мораторіїв, рівність різних форм власності перед законом та рівні умови для всіх. Водночас історичний шлях України накладає певні особливості. Перший системний мораторій було запроваджено ще у 2001 році. У 2021 році Мін’юст уже напрацював бачення поступового відходу від таких обмежень.
Для посилення економічного обґрунтування майбутніх рішень Міністерство юстиції звернулося до ЄБРР. Над звітом експерти та аналітики працювали разом із Мін’юстом, а під час його підготовки також вивчали позиції державних підприємств.
«Цей звіт ляже в основу Дорожньої карти», — зазначив Денис Маслов.
Подальша робота відбуватиметься у тісній комунікації з іншими міністерствами, центральними органами виконавчої влади та парламентом. Окреме завдання — врахувати можливі наслідки управлінських і законодавчих рішень для країни, яка перебуває у стані війни.
Олександр Олійник також звернув увагу, що аналіз чинних в Україні мораторіїв і робота над їх скасуванням є частиною євроінтеграційних зобов’язань України.
Техніко-економічне обґрунтування (Feasibility Study) підготували в межах проєкту технічної співпраці ЄБРР на офіційний запит Міністерства юстиції України. Над дослідженням працювали KPMG в Україні, команда ЄБРР, Sayenko Kharenko та міжнародні експерти.
Дослідження презентував Адріан Козловський, менеджер KPMG. Підготовка Техніко-економічного обґрунтування тривала близько півтора року. Експерти аналізували причини запровадження мораторіїв, практику їх застосування та наслідки, щоб на цій основі визначити подальші кроки.