Верховна Рада прийняла в першому читанні проєкт Закону про правотворчу діяльність (№ 5707). Новелою законопроєкту є можливість випробування управлінського рішення через інститут правового експерименту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "У 2022 році судові повістки розміщуватимуть в Урядовому кур'єрі"
Проєктом Закону:
- визначаються види та ієрархія НПА;
- визначаються етапи розробки проєкту НПА;
- пропонується запровадження правового моніторингу та оцінювання ефективності застосування законодавства;
- пропонується запровадження механізму юридичного прогнозування;
- визначаються способи вирішення колізій та прогалин у правовому регулюванні тощо.
Законопроєктом пропонується визначити поняття правотворчої діяльності, встановити її принципи, учасників та їх повноваження, питання, що пов’язані з делегуванням правотворчих повноважень.
Пропонується визначити поняття законодавства як ієрархічної системи нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, визначити види нормативно-правових актів та розкрити зміст понять «закон», «кодекс», «підзаконний нормативно-правовий акт», «модельний нормативно-правовий акт», «програмний правовий акт», «основний та похідний нормативно-правовий акт».
Важливою новацією законопроєкту є визначення правових засад планування правотворчої діяльності. Врегульовано особливості планування правотворчої діяльності із розробки проєктів законів. З метою підвищення ефективності планування правотворчої діяльності законопроєкт передбачає запровадження механізмів юридичного прогнозування.
З метою реалізації принципу наукового забезпечення правотворчої діяльності проєкт передбачає підготовку Наукової концепції розвитку законодавства України, підвищує статус Національної академії правових наук України як експертної інституції.
Законопроєктом оновлюються підходи щодо процедури підготовки проєктів нормативно-правових актів. Зокрема, передбачено, що проєкт нормативно-правового акта має розробляється на підставі концепції проєкту нормативно-правого акта, яка відображає принциповий підхід до регулювання суспільних відносин, мету і завдання правового регулювання, нові права і обов’язки учасників правовідносин, а також передбачувані соціально-економічні та інші наслідки його реалізації в разі прийняття (видання) нормативно-правового акта.
Концепція проєкту закону розробляється для найважливіших за змістом та значних за обсягом проєктів законів (проєктів кодексів, законів у новій редакції, великих за змістом проєктів законів із очікуваною кількістю статей не менше ста, проєктів законів із значними за ступенем важливості регульованими суспільними відносинами, проєктів законів, якими здійснюється систематизація законодавства тощо).
Законопроєктом запроваджується систематична діяльність щодо аналізу та оцінювання ефективності застосування чинних нормативно-правових актів - правовий моніторинг. Зокрема, для комітетів Верховної Ради України, на заміну рідкозастосовному інструменту аналізу практики застосування законодавства пропонується більш прогресивний інструмент контролю - оцінювання ефективності застосування законодавства. Правовий моніторинг здійснюється шляхом аналітичного узагальнення, проведення опитувань, узагальнення звернень, обміну інформацією між державними органами, аналізу судових рішень.
На удосконалення законодавчого врегулювання питання обліку та державної реєстрації нормативно-правових актів, створення фонду цих актів і підтримання їх у контрольному стані, питання доступності, гласності та відкритості правової інформації спрямовані відповідні положення законопроєкту щодо створення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.