Сучасний світ впевненими кроками рухається у діджитал, який потроху завойовує всі сфери життєдіяльності людини. Про те, що таке діджиталізація, як завдяки їй трансформувалася юридична професія, як взаємодіяти з клієнтом онлайн та які канали зв’язку використовувати, на вебінарі ААУ розповів керуючий партнер STRON LEGAL SERVICES, голова комітету ААУ з IT-права Олег Дерлюк.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Пан Дерлюк зауважив, що діджиталізація — це реактивний процес, який рухається попереду інших сфер економіки. IT-бізнеси зі специфічними вимогами створили особливий попит, який зустріла відповідна пропозиція. «Діджиталізація здійснюється не тільки шляхом зусиль клієнта. Інформаційні переваги використовуються і юристами: ми дуже активно почали користуватися всіма можливостями ІТ-сфери. У нас є свої особливості в діджиталі, і це дуже актуально для юристів, у першу чергу у сфері захисту даних», — зазначив він. І наголосив, що для учасників європейського ринку не має жодного значення, з якої країни походить їх контрагент. Взаємодія у межах різних країн вже звична, тому українському програмісту не має значення, де саме працювати.
«Діджитал-ринок ще формується. У нього починає з’являтися своя специфічно спрямована робота, що полягає у випуску нормативно-правових актів на рівні ЄС, які специфічні для ІТ-права: еквайринг, нормативні документи, що забезпечують єдину систему обміну інформацією з банками, тощо. Ця галузь все більше оформлюється в окрему субгалузь на кшталт земельного права. Економіка також діджиталізується не окремо, а у єдиній системі з усім світом. Через 10 років усі компанії будуть ІТ, бо ті, що не матимуть ІТ-елементів, закриються», — вважає Олег Дерлюк.
За його словами, наразі формується новий ринок транскордонних ІТ-послуг, приблизно раз на місяць з’являються нові. Дуже велика кількість бізнесів легко масштабуються — казино, торгові сайти, дейтінг-сайти тощо. Ці нові бізнеси мають специфічну структуру, в якій особливу роль відіграють юристи — вони роблять третину роботи, а ще третину роблять програмісти. Велика вага юридичної частини пояснюється тим, що на цьому новому ринку юристи виконують таку саму роль і функцію, як держслужбовці в міністерстві. Вони постійно відповідають на комплаєнс-запити, відкривають та закривають рахунки, подають інформацію до податкових органів тощо.
Щодо способів залучення клієнтів спікер зауважив, що для пошуку середніх клієнтів спрацьовує сарафанне радіо, а от для залучення великих починають працювати класичні способи просування юридичних компаній: буклети, матеріали, сайти, статті тощо. Ефективним джерелом пошуку нових клієнтів спікер назвав міжнародні конференції. А також наголосив на важливості англійської мови, адже робота на міжнародному ринку вимагає вільного володіння нею.
Серед технічних інструментів пан Дерлюк виділив кілька класів програм, які використовуються для взаємодії з клієнтами, співробітниками та підрядниками. «Ми не знайшли на ринку готової СRМ-системи, яка б нам підійшла. Для цього не встигла з’явитися необхідна інфраструктура. Ми можемо знайти систему, яка підходить для нарахування людино-годин для юристів, яка буде дуже добре працювати з товарами, але таку програму, яка б усе це поєднувала і відповідала нашим вимогам, наразі немає, тому доводиться доопрацьовувати, адаптуючи їх до конкретної системи», — зауважив спікер. І підкреслив, що через необхідність працювати з корпоративною інформацією та бачити дуже велику кількість документів СRМ-система повинна мати базу даних. За його словами, через СRМ-систему можна обмінюватися повідомленнями у рамках команди, а в деяких варіантах надавати обмежений доступ до системи клієнтам.
До каналів комунікації правник додав месенджери — від найбільш популярних Telegram та WhatsApp до менш популярних, але більш захищених, а також електронну пошту, телефон, відеозв’язок, та зауважив, що з точки зору захисту інформації телефонні дзвінки не є цілком безпечними. А також наголосив, що ІТ-сфера вимагає постійної комунікації з клієнтом, здебільшого у форматі текстового листування в чаті з командою. Важливо розуміти, яким чином будувати комунікацію. Клієнти дуже люблять, коли відповідають швидко, а утримати клієнта у цій сфері легше, бо юристів у ній поки що мало. «Ми не йдемо у кожну юрисдикцію, бо не маємо на це підрядників, але на стику юрисдикцій можемо працювати з будь-якої точки планети, бо нам не потрібно знати специфічне законодавство. Нам потрібно знати архітектуру, розуміти, куди дивитися, що питати у консультантів та як вирішити проблему ефективно та без наслідків», — підсумував Олег Дерлюк.