Продаж житла, яке перебуває у спільній сумісній власності, має свої особливості та потребує дотримання визначених законом процедур. Йдеться як про продаж усієї квартири чи будинку, так і окремої частки у майні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Процедура in absentia: коли справу можуть розглядати без обвинуваченого"
У спільній сумісній власності майно належить двом або більше особам без визначення часток кожного співвласника. До такого майна, зокрема, належать:
- житло, придбане подружжям під час шлюбу;
- майно, набуте членами сім’ї за спільні кошти;
- приватизоване житло у випадках, передбачених законом.
Продати таке житло можна двома способами:
- продати всю квартиру або будинок;
- продати окрему частку у майні.
Для продажу всього житла необхідна згода всіх співвласників. Якщо майно оформлене на одного з подружжя, нотаріус також вимагатиме письмову згоду другого з подружжя.
Водночас співвласники можуть уповноважити одного з них на укладення правочину щодо продажу майна. У разі відсутності необхідних повноважень договір може бути визнаний недійсним у судовому порядку. Якщо між співвласниками немає згоди щодо продажу всього житла, власник може продати свою частку.
Для цього потрібно:
- визначити частку у спільному майні;
- виділити її у натурі або поділити майно.
Після визначення частки спільна сумісна власність переходить у спільну часткову власність. У такому випадку інші співвласники мають переважне право на купівлю частки. Продавець зобов’язаний письмово повідомити їх про намір продажу та умови угоди. Якщо співвласники не скористаються своїм правом протягом одного місяця, частку можна продати іншій особі.
Зазначається, що поділ або виділ нерухомого майна оформлюється письмовим договором та підлягає нотаріальному посвідченню. Якщо домовитися між співвласниками не вдається, питання може вирішуватися у судовому порядку.