МОН розробило методичні рекомендації щодо організації навчання в умовах тривалих і повторюваних повітряних тривог. Школи мають заздалегідь визначити кілька сценаріїв роботи та швидко переходити між ними залежно від безпекової ситуації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Дуальне навчання і практика: МОН затвердило договори для коледжів та бізнесу"
У МОН розповіли, що єдиної моделі навчання для всіх шкіл не передбачено. Формат визначатимуть з урахуванням реальних умов конкретного закладу та громади. Передусім враховуватимуть:
- місткість та облаштованість укриття;
- можливість безпечного доїзду та перебування у школі;
- наявність електро-, тепло- та водопостачання;
- доступ до інтернету і зв’язку;
- можливість організувати дистанційне навчання;
- кількість учнів і працівників.
Рішення ухвалюватимуть на кількох рівнях:
- МОН визначає загальні підходи та надає рекомендації;
- обласні та Київська міська військові адміністрації, ради оборони та засновники визначають безпекові умови й обмеження на відповідній території;
- засновник школи або уповноважений орган оцінює можливості закладу та визначає допустимі моделі навчання;
- керівник школи організовує освітній процес і затверджує алгоритм переходу між форматами.
Перед початком навчання засновник разом із керівником школи має оцінити:
- скільки людей може безпечно розмістити укриття;
- скільки там є навчальних місць;
- чи можна навчатися в укритті тривалий час;
- чи є резервні джерела живлення;
- чи забезпечені інтернет і резервний зв’язок;
- чи є техніка та робочі місця для дистанційної роботи педагогів;
- чи можна використовувати ресурси інших шкіл, установ або освітніх хабів.
Для кожної школи рекомендують заздалегідь визначити базову та альтернативні моделі навчання. Серед можливих форматів:
- очне навчання;
- очне навчання з продовженням занять в укритті;
- комбіноване навчання – очно та дистанційно для окремих класів;
- повністю дистанційне навчання.
Для кожного формату школа має заздалегідь визначити розклад, порядок роботи педагогів, використання приміщень та укриття, а також чіткі умови переходу на іншу модель.
У МОН наголосили, що повітряна тривога не обов’язково означає повну зупинку навчання. Якщо укриття дозволяє, у ньому можуть проводити:
- навчальні заняття;
- самостійну роботу;
- читання та роботу з матеріалами;
- проєктні й дослідницькі завдання;
- консультації;
- повторення та узагальнення матеріалу.
Якщо укриття не пристосоване для повноцінних занять, школа має заздалегідь визначити, як змінюватиме розклад та навчальну діяльність. Окремий алгоритм рекомендують підготувати для різних ситуацій:
- тривога на початку навчального дня – учні не йдуть до школи, навчання починається дистанційно;
- відбій до визначеного школою часу – після безпечного перехідного періоду можна повернутися до очного навчання;
- відбій після визначеного часу – навчальний день продовжується дистанційно;
- тривалі або систематичні тривоги – школа переходить на заздалегідь підготовлену модель навчання в укритті або дистанційно;
- перебої зі світлом чи зв’язком – використовуються резервні ресурси, а за потреби змінюється формат навчання.
У МОН також рекомендують у регіонах зі складною безпековою ситуацією за можливості одразу починати навчальний день в укритті або дистанційно. Це має допомогти уникнути постійного перезапуску освітнього процесу через повітряні тривоги.