Чоловік, який перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, автоматично визнається її батьком. Ця норма також поширюється на випадки, коли дитина народжується впродовж 10 місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, повідомило Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Вимоги до документів перед зверненням до нотаріуса: що потрібно знати".
В управлінні вказали, що це правило поширюється й тоді, коли батьки не перебувають у шлюбі, але обидва згодні визнати батьківство. Відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України, достатньо спільно звернутися до органу ДРАЦС із відповідною заявою та подати наступні документи:
- паспорти обох батьків (або інші документи, що посвідчують особу);
- медичний висновок про народження дитини (якщо свідоцтво про народження ще не отримане);
- спільну заяву матері та батька про визнання батьківства.
Як зазначається, якщо чоловік не визнає своє батьківство добровільно, встановлення батьківства відбувається в судовому порядку. Згідно зі ст. 128 Сімейного кодексу України, позов про визнання батьківства може бути поданий матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною після досягнення повноліття. Для звернення до суду необхідно скласти позовну заяву та додати докази, що підтверджують походження дитини. Найбільш переконливим доказом у таких справах є висновок судово-генетичної експертизи (ДНК-тест).
Посмертне встановлення батьківства також можливе через суд (якщо батько помер до народження дитини або до моменту подання заяви). Важливо надати переконливі докази.
Для судового встановлення батьківства необхідно:
- скласти позовну заяву;
- підготувати необхідні документи:
- копії паспортів сторін;
- свідоцтво про народження дитини;
- докази стосунків між матір’ю та ймовірним батьком;
- інші докази (результати ДНК-тесту, листування, фотографії);
- подати позов до суду за місцем проживання відповідача або позивача, якщо з ним проживає дитина.