Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 183/4229/23, повідомляє пресслужба ВС.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВС: Питання щодо дійсності третейської / арбітражної угоди не може розглядатися як позовна вимога"
У цьому кримінальному провадженні прокурор просив застосувати спеціальну конфіскацію та на підставі статей 96-1, 96-2 КК України конфіскувати у власність держави грошові кошти в сумі 2700 грн, отримані внаслідок продажу викраденого транспортного засобу, які місцевий суд передав у дохід держави, а апеляційний суд дійшов висновку про додержання судом першої інстанції положень ст. 100 КПК України щодо належного вирішення питання стосовно речового доказу.
Змінюючи вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, Верховний Суд зазначив, що в Рішенні від 30 червня 2022 року № 1-р/2022 Конституційний Суд України, серед іншого, вказав, що спеціальна конфіскація не є видом кримінального покарання, тому її застосування, зокрема примусове безоплатне вилучення майна в недобросовісної третьої особи, на підставі судового рішення (вирок, ухвала), не є притягненням до кримінальної відповідальності.
Застосування згідно з положеннями статей 96-1, 96-2 КК України судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК України, що погіршує становище обвинуваченого. Відповідно до статей 408, 420 та 421 КПК України рішення апеляційного суду, яким застосовується спеціальна конфіскація, постановляється у формі ухвали.
З повним текстом постанови ОП ККС ВС від 16 вересня 2024 року у справі № 183/4229/23 (провадження № 51-5837кмо23) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.