Розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого військовослужбовця, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду скасував вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів, а кримінальне провадження за обвинуваченням старшого сержанта у втраті військового майна (ч. 2 ст. 413 КК України) закрив у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ККС ВС розглянув справу щодо можливості відшкодування упущеної вигоди у кримінальному провадженні"
Про це повідомляє пресслужба Верховного Суду.
Згідно з вироком, залишеним без змін апеляційним судом, під час виконання бойового завдання в зоні АТО старший сержант виявив відсутність особистої холодної зброї – ножа, який був закріплений на його поясі розвантажувальної системи. Суди встановили, що він порушив вимоги статутів і через несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов’язків утратив ввірену йому для службового користування зброю в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Як зазначив ККС ВС, обов’язковою умовою кримінальної відповідальності за втрату військового майна є наявність причинного зв’язку між втратою і порушенням правил зберігання майна. Якщо втрата сталася не внаслідок порушення вказаних правил, а з інших причин, що не залежать від волі особи, склад такого кримінального правопорушення, як втрата військового майна, відсутній.
Зі змісту сформульованої у ст. 413 КК України диспозиції слідує, що вона є бланкетною, а тому під час кваліфікації необхідно керуватися вимогами правил, передбачених відповідними нормами військових статутів, законів, наказів тощо, призначених для запобігання втрати військового майна. У зв’язку з цим суди зобов’язані ретельно з’ясовувати і зазначати в рішеннях, у чому саме полягали названі в цій статті порушення; яких норм правил зберігання військового майна не додержано; чи є причинний зв’язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
Так, суд касаційної інстанції, проаналізувавши вирок, указав, що у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд першої інстанції взагалі не зазначив і не встановив, у чому полягала бездіяльність обвинуваченого чи які конкретно дії він вчинив усупереч вимогам правил, передбачених відповідними нормами військових статутів, законів, наказів тощо, призначених для запобігання втрати військового майна, і не обґрунтував, що військовослужбовець утратив ніж саме внаслідок їх порушення.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження, що покладені у формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, колегія суддів дійшла до висновку, що в діянні військовослужбовця відсутній склад кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 413 КК України, оскільки у вироку суду не встановлено, що втрата ним холодної зброї настала внаслідок дій або бездіяльності у виді порушення правил зберігання зазначеного предмета в конкретній обстановці.
Постанова ККС ВС у справі № 225/1673/19 (провадження № 51-2137км21).