ВП ВС переглянула вирок Жовтневого райсуду м. Маріуполя, ухвалу Апеляційного суду Донецької області та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через те, що ЄСПЛ встановив порушення Україною міжнародних зобов’язань у справі «Карташов проти України» (заява № 66362/11, рішення набуло статусу остаточного 17 березня 2021 року).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Кваліфікація репосту у Facebook як злочину: практика ЄСПЛ"
Про це повідомляє пресслужба ВС.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін ухвалами вищих інстанцій, заявника засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки. Заявника визнано винним у тому, що він підбурив двох осіб (у кримінальній справі вони набули статусу потерпілих) до давання хабаря через нього посадовим особам прокуратури та суду, а також вчинив замах на заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою.
Рішенням ЄСПЛ констатовано порушення судом першої інстанції п. 1 та підпункту «d» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо заявника. ЄСПЛ виходив із того, що під час постановлення обвинувального вироку вирішальне значення мали показання потерпілих, які були єдиними безпосередніми свідками протиправної діяльності, у вчиненні якої обвинувачували заявника. Проте зафіксовані у виді відеофонограми розмови дані (одержані в результаті проведення оперативно-розшукових заходів) були вилучені з матеріалів справи, а інших прямих доказів, окрім показань цих осіб, не було. Під час повторного розгляду справи судом першої інстанції жодного з потерпілих не допитано.
Також ЄСПЛ постановив, що з огляду на принципову зміну в доказовій базі та відсутність поважної причини неявки потерпілих наявність протоколів судових засідань з їхніми показаннями, наданими під час попереднього судового розгляду, не була достатньою гарантією для збереження загальної справедливості судового розгляду.
Велика Палата ВС зауважила, що в основі визнаного ЄСПЛ порушення Україною конвенційних зобов’язань лежали суттєві процедурні помилки, які ставлять під серйозний сумнів результат судового провадження щодо заявника і є підставами для нового розгляду справи з метою відновлення його порушених прав.
На думку ВП ВС, для усунення встановлених ЄСПЛ порушень конвенційних прав заявника необхідно забезпечити явку потерпілих у судове засідання для їх допиту з урахуванням вимог статей 302, 308 КПК 1960 року та/або перевірити за матеріалами справи їхні показання, зафіксовані в інших джерелах. Верховний Суд як суд права позбавлений процесуальних повноважень безпосередньо досліджувати й оцінювати докази.
Велика Палата ВС вважає, що констатовану ЄСПЛ невідповідність судового провадження вимогам ст. 6 Конвенції можна виправити під час нового апеляційного розгляду. Апеляційному суду необхідно з дотриманням норм процесуального права усунути порушення, зазначені в цій постанові.
Тож ВП ВС скасувала ухвали апеляційного суду і ВССУ та направила справу на новий апеляційний розгляд.
Постанова Великої Палати ВС від 7 вересня 2021 року у справі № 1-421/10 (№ 13-35зво21) https://reyestr.court.gov.ua/Review/99648450.