Закарпатський окружний адміністративний суд відмовив військовозобов’язаному у позові про визнання протиправним рішення Державної прикордонної служби України про відмову у перетині кордону на виїзд з території України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "В ОАСК оскаржують протокол Ради оборони міста Києва"
Суд зазначив, що особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, мають право на перетин державного кордону в умовах воєнного стану. Проте, таке право необхідно підтвердити належними доказами та документами.
Суд зауважив, що єдиними документами, які посвідчують факт зняття особи з військового обліку, є військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного з відповідною відміткою.
Суд встановив, що позивачем для здійснення паспортного контролю при перетині кордону в пункті пропуску «Ужгород» були надані паспорт громадянина України для виїзду за кордон, свідоцтво про реєстрацію шлюбу, довідку МСЕК щодо встановлення дружині інвалідності ІІІ групи та довідку об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про надання відстрочки від призову на військову службу до закінчення мобілізації.
Однак, уповноважена особа Державної прикордонної служби України дійшла висновку, що надані документи не підтверджують право позивача на перетин державного кордону. Військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного з відміткою зняття його з військового обліку чи надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації прикордонникам позивач не надав.
Надана довідка об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про надання відстрочки від призову на військову службу до закінчення мобілізації підтверджуючим документом не є, оскільки її форма жодним законодавчим актом не передбачена.
З текстом зазначеного рішення можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 260/1590/22.