В Україні дослідили, як змінилася система охорони здоров’я після публікації даних МОЗ та НСЗУ та як це вплинуло на пацієнтів, бізнес і медичну реформу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: ""Цифрові юристи": Мінцифра презентувала освітній серіал про legal tech".
Міністерство цифрової трансформації України разом із проєктом USAID/UK aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS" презентувало результати якісного дослідження про вплив відкриття даних Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я України на суспільство.
У дослідженні зібрали приклади використання відкритих даних та проаналізували, як вони допомагають українцям у вирішенні медичних питань. Зокрема, у звіті аналізується, чи можна заощадити кошти під час купівлі ліків, як отримати препарати безоплатно у своїй лікарні, як розібратися у процесі підписання декларацій із лікарями, які зміни відбуваються у системі охорони здоров’я і куди йде бюджет тощо
Зазначається, що Національна служба здоров’я України є одним серед лідерів у відкритті даних. Однією серед перших державних установ почала використовувати дашборди (аналітичні панелі) для візуалізації медичних даних у зрозумілому для користувачів форматі. Скажімо, можна знайти інформацію: скільки бюджетних коштів виплачено медзакладам та аптекам будь-якого регіону та за які послуги, дані щодо лікарень, кількість підписаних декларацій зі спеціалістами, інформацію щодо COVID-19 тощо. Наразі на сайті НСЗУ міститься 21 дашборд, а кількість переглядів становить понад 2 млн.
Як відкриті дані у медичній сфері допомагають пацієнту, бізнесу або громадськості:
- Вибір лікаря і підписання декларацій: дашборд "Електронна карта місць надання первинної медичної допомоги" та проєкт "Відкрита медреформа" дають змогу перевірити завантаженість лікарів та з’ясувати, хто з них ще підписує декларації з пацієнтами.
- Економія та безпека під час купівлі ліків чи безоплатне їх отримання: сервіс "Ліки Контроль" дає змогу знаходити дешевші аналоги та убезпечити себе від підробок. За допомогою сервісу "Є ліки" можна перевірити наявність у лікарні препаратів, придбаних державним коштом, і не купувати їх у разі призначення. Дашборд про аптеки-учасниці програми "Доступні ліки" допомагає знайти найближчу аптеку, де можна отримати ліки безоплатно за програмою реімбурсації.
- Комунікація з медзакладами. Завдяки місцевому порталу "MedKontrol" та чат-боту "Марта" у Маріуполі можна швидко записатися на прийом до лікаря, дистанційно отримати інформацію про захворювання, діагностику та ліки. Інші міста України теж активно долучаються до створення таких сервісів.
- Розвиток бізнесу власників аптечних закладів. Дашборд про аптеки-учасниці програми "Доступні ліки" допоможе визначити, у яких місцевостях бракує аптек та ухвалити рішення щодо доцільності приєднання до держпрограми "Доступні ліки".
- Сприяння прозорості та підзвітності органів влади та медзакладів. НСЗУ звітує про усі витрачені кошти на медичні послуги та закуплені препарати на своєму сайті та на держпорталі відкритих даних – це допомагає знижувати рівень корупції. Журналісти-розслідувачі готують матеріали на основі відкритих даних, що стають важелем впливу на ухвалення рішень органами влади на користь суспільства, а також розвінчують міфи про медреформу.
Детальніше ознайомитися з прикладами використання відкритих даних у сфері охорони здоров’я можна у звіті за посиланням.
"Вплив відкритих даних Національної служби здоров’я України та Міністерства охорони здоров’я України" є третім звітом із серії якісних антикорупційних досліджень, в яких аналізують вплив відкриття даних на галузі економіки України. Восени вийшли дослідження про відкриті дані у будівельній сфері та про відкриті дані щодо будівництва та ремонту доріг.
Нагадаємо, Україна посіла 25 місце у міжнародному рейтингу з кібербезпеки.