Час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України в цьому кримінальному провадженні. Про це повідомили у Верховному Суді.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Верховний Суд: Документи про товарні запаси мають бути надані на початку перевірки"
У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали особу винуватою і засудили її за ч. 2 ст. 149 КК України. У касаційних скаргах захисник і прокурор стверджували, що апеляційний суд безпідставно не зарахував обвинуваченій у строк призначеного покарання термін її попереднього ув’язнення у Федеративній Республіці Німеччина в межах екстрадиційної процедури, чим порушено приписи ст. 577 КПК України.
Змінюючи вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання, Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 577 КПК України час тримання виданої особи під вартою на території запитуваної держави у зв’язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування зараховуються до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України.
Як вбачається з матеріалів провадження, постановою слідчого від 29 липня 2022 року обвинувачену було оголошено в міжнародний розшук. Ухвалою слідчого судді місцевого суду від 2 березня 2023 року їй обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а 30 серпня 2024 року на виконання вказаної ухвали слідчого судді та у зв’язку з клопотанням українських правоохоронних органів про затримання обвинуваченої (червоне повідомлення Інтерполу) цю особу затримали на території Федеративної Республіки Німеччина. Того ж дня ухвалою Окружного суду Тіргартена вирішено продовжити строк її тримання під вартою в межах екстрадиційної процедури. Згодом, 31 жовтня 2024 року, ухвалою Вищого суду Берліна в справі про екстрадицію обвинуваченої її звільнили від подальшого виконання арешту під заставу.
Зі змісту наданих стороною захисту копій документів, а також із долучених прокурором під час касаційного розгляду відповідей уповноважених органів вбачається, що обвинувачена утримувалася під вартою в період із 30 серпня по 31 жовтня 2024 року на території ФРН саме на виконання доручення України про її екстрадицію в рамках цього кримінального провадження, що в суді касаційної інстанції підтвердили як сторона обвинувачення, так і сторона захисту. Тож колегія суддів ККС ВС вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій у строк покарання вказаний період.
Ознайомитися із постановою можна за посиланням.