Пресцентр Верховного Суду повідомив про висновок Великої Палати ВС щодо ефективного способу захисту прав власника земельної ділянки, якщо право оренди за іншою особою було зареєстровано без належних правових підстав.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВП ВС: Договори оренди землі, укладені до 2013 року, набирають чинності лише після держреєстрації"
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник землі, який не перебував у зобов’язальних відносинах з особою, за якою зареєстровано право користування його ділянкою, може захищати свої права шляхом подання негаторного позову. Залежно від обставин конкретної справи та характеру порушення такий захист може здійснюватися, зокрема, через вимоги про повернення земельної ділянки, визнання відсутнім права оренди або скасування державної реєстрації речового права.
У справі, яку переглядала ВП ВС, фізична особа звернулася з позовом до приватного підприємства про визнання недійсними договорів оренди землі та зобов’язання повернути земельні ділянки. Позивачка стверджувала, що не мала наміру укладати договори оренди, а підписи на спірних договорах їй не належать.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, частково задовольнив позов. Зокрема, суд усунув перешкоди у здійсненні позивачкою права користування належними їй земельними ділянками шляхом зобов’язання приватного підприємства повернути їх. В іншій частині позову було відмовлено.
Відповідач оскаржив ці рішення, зокрема посилаючись на те, що позивачка нібито обрала неналежний спосіб захисту. На думку відповідача, єдиним ефективним способом у таких правовідносинах мала бути вимога про визнання відсутнім права оренди.
Переглядаючи справу, Велика Палата ВС підтвердила раніше сформований висновок: ефективним способом захисту прав власника, який позбавлений можливості користуватися належним йому майном, є негаторний позов. Водночас ВП ВС звернула увагу, що вимога про повернення майна не є єдиним універсальним способом захисту в межах негаторного позову. Предметом такого позову є усунення будь-яких перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження майном. Тому позивач, з огляду на характер порушення, самостійно визначає спосіб, у який просить усунути такі перешкоди.
Велика Палата ВС дійшла висновку, що якщо власник землі обґрунтовує позов наявністю перешкод у користуванні або розпорядженні земельною ділянкою, суд може захистити його права у спосіб, не заборонений законом і спрямований на усунення порушення. Зокрема, це може бути повернення земельної ділянки, визнання відсутнім права оренди або скасування державної реєстрації речового права.
Окремо ВП ВС зазначила, що невідповідність або неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові лише з формальних причин. Такий підхід можливий, якщо прагнення позивача є зрозумілим, а заявлені вимоги можна витлумачити відповідно до належного способу захисту прав. Інший підхід, за висновком Суду, не відповідав би завданням цивільного судочинства, визначеним статтею 2 ЦПК України.
У цій справі Велика Палата Верховного Суду залишила касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Йдеться про постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2026 року у справі №456/252/22.