1 січня 2021 року вступив у силу Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». Це, зокрема, дозволить Україні створити кращі умови для розвитку будівельного ринку за рахунок спрощення комунікації з держустановами та піднятися у рейтингу країн по сприятливості ведення бізнесу Doing Buisnes.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Посилання на документи у містобудівному кадастрі Києва можна використовувати у офіційних запитах"
Про це повідомив заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Юрій Тацій на своїй сторінці у Facebook.
«Документ встановлює єдині вимоги до створення різноманітних географічних матеріалів – карт, кадастрів, аналітично-інформаційних систем, а також забезпечує публічний доступ до геопросторових ресурсів», - пояснив Юрій Тацій.
За словами посадовця, до 2021 року у створенні інфраструктури геопросторових даних були відсутні єдині технологічні вимоги.
«Різногалузеві кадастри та інші геоінформаційні системи розроблялись в різних системах координат, з різними вимогами до графічних та семантичних даних, що перешкоджало інтероперабельності створених ресурсів один з одним і призводило до їх незручності у користуванні», - зазначив Юрій Тацій.
Введений закон встановлює принципи створення такої інфраструктури, зокрема, які елементи обов’язково повинні містити геопортали та які дані необхідно відобразити.
«Важливим аспектом документу є вимога оприлюднення та відкриття цієї інформації у мережі Інтернет.Між тим, закон також передбачає моніторинг створення та розвитку геопросторової інфраструктури на предмет помилок, неточностей або неповної інформації», - підкреслив Юрій Тацій.
Повідомляється, що впровадження закону дасть значні переваги як для держустанов, так і для українців:
По-перше, це наочні та зрозумілі геопросторові портали з великою кількістю інформації, яка в реальному часі оновлюється за допомогою інтеграції з різними державними реєстрами та іншими інформаційними ресурсами. Тобто, українці зможуть отримати всі необхідні дані, не виходячи з дому та не звертаючись до державних установ.
По-друге, виконання чітких вимог під час розробки геоінформаційних систем дозволить зробити їх якіснішими, а отже зберегти грошові ресурси на подальшому обслуговуванні.
По-третє, забезпечення обміну інформацією між різними порталами дасть змогу мінімізувати ризик помилки, яка могла б статися, якби дані з однієї системи в іншу вносились людиною.
По-четверте, в рамках держави або окремого міста дає змогу зекономити величезну кількість ресурсів, тому що прибираються реєстри та записи, які дублюються. Адже технічна підтримка та утримання цих «дублікатів» потребують як фінансових витрат, так і людських резервів.
Нагадаємо, в Україні впровадять технології 3D-моделювання будівель.