Перший в Україні з початку повномасштабного вторгнення російської армії судовий процес у справі за звинуваченням військовослужбовця Збройних Сил РФ. 18 травня суд у Києві розпочне розглядати по суті справу сержанта Вадима Шишимаріна, якого обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаних із умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Коли може бути створений спеціальний трибунал за зразком Нюрнберзького?"
Процес пройде у відкритому режимі. Підготовче засідання Солом'янський райсуд столиці провів 13 травня. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося слідчими СБУ.
Обставини злочину, скоєного 28 лютого командиром відділення 4-ї танкової Кантемирівської дивізії Московської області Вадимом Шишимаріним стосовно 62-річного беззбройного жителя селища Чупахівка на Сумщині, наводить Офіс Генерального прокурора України:
«21-річний житель Іркутської області прибув в Україну в складі армії РФ. Його колону розбили військовослужбовці Збройних Сил України. Втікаючи, він із чотирма співслужбовцями, обстріляли з автоматів приватний автомобіль та заволоділи ним. На вкраденій машині окупанти заїхали в смт Чупахівка Сумської області. Дорогою вони побачили беззбройного мешканця села, який йшов з велосипедом вздовж узбіччя і розмовляв по телефону. Підсудний здійснив декілька прицільних пострілів через відкрите вікно автомобіля із автомата Калашникова у голову 62-річного потерпілого. Чоловік помер на місці всього в декількох десятках метрів від власного будинку».
«Мені наказали вистрілити. Я випустив у нього автоматну чергу, він упав. Ми поїхали далі», – такий коментар російського сержанта-окупанта наводить прокурор Офісу Генпрокурора Андрій Синюк.
За кілька днів після того російський військовий опинився в полоні. Весь цей час він перебуває під вартою, на суді йому безоплатно гарантували послуги перекладача з української мови на російську та адвоката. «Я не спілкувався з ним на тему його особистого відношення до так званої «спеціальної операції». Він усвідомлює, в чому його звинувачують, він все розуміє. Зі слідством співпрацює», – зазначив його адвокат.
В чому значущість кейсу сержанта Шишимаріна? Юрист-міжнародник Антон Кориневич пояснює:
– Суто технічно справа не є складною – довести, що дії цього конкретного громадянина РФ, комбатанта порушують визначені норми міжнародного гуманітарного права. Важливість суду над російським військовослужбовцем, який вбив неозброєного цивільного громадянина України, – не тільки в тому, що цей процес є першим. Ми переходимо від генералізації, такого, знаєте, і юридичного, і політологічного контексту до конкретних обвинувачень у воєнних злочинах конкретних російських військовослужбовців із іменами та прізвищами. Персоналізація необхідна. Чим більше подібних кейсів буде у наших судах чи у судах інших держав, що відкривають провадження на основі принципу універсальної юрисдикції стосовно воєнних злочинів, скоєних росіянами на території України, – тим краще. Цим ми показуємо неминучість кримінальної відповідальності.
В цілому в міжнародному праві йдеться про каталог із близько 50 складів злочинів, він викладений в статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Стаття 438 чинного Кримінального кодексу України – бланкетна, вона не дає уявлення про воєнні злочини. Її давно потрібно замінити.
16 травня під час телемарафону Генеральний прокурор Ірина Венедіктова повідомила, що на сьогодні встановлені 45 осіб, які скоювали воєнні злочини в Україні з моменту початку нової фази російсько-української війни. Вона зазначила, що крім сержанта Шишимаріна, до суду скеровано справи ще двох осіб. «Вони фізично перебувають в Україні. Це ті, хто обстрілював цивільну інфраструктуру на Харківщині», – додала Венедіктова.