12 серпня 2022, 18:41

В Україні обов’язки здійснювати державний моніторинг довкілля можуть перекласти на бізнес

Європейська Бізнес Асоціація

Саме так, на думку Європейської Бізнес Асоціації, можна коротко охарактеризувати законопроєкт №7327 про державну систему моніторингу довкілля. 8 липня парламент не підтримав документ, відправивши його на доопрацювання для повторного першого читання. І вже 28 липня Екокомітет ВРУ затвердив нову редакцію. Однак, пропонована редакція, практично не зазнала змін.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "Бізнес очікує на продовження дерегуляції"

По-перше, відповідно до європейських директив, питаннями забезпечення, оприлюднення та оновлення екологічної інформації займаються, в першу, чергу органи державної влади різних рівнів, а також фізичні та юридичні особи, які виконують функції державного управління згідно з чинним законодавством. Підприємства ж можуть бути залученими до збору інформації, якою володіють в рамках своєї діяльності, у зведеній формі на періодичній основі або за запитом. Це можуть бути дані про скиди у водні об’єкти, викиди забруднюючих речовин в повітря, утворення та управління відходами тощо. Водночас, законопроєкт №7327 зобов’язує усі підприємства на постійній основі здійснювати спостереження за станом довкілля або його складовими. Згодом така інформація може бути визначена як інформаційна потреба для забезпечення управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно передана Міндовкілля. А інформаційні потреби, як трактує законопроєкт – основа для формування та функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем, а також здійснення державної статистичної діяльності. "Тому небезпідставно виникають побоювання, що на бізнес за замовчуванням можуть покласти функції екологічного моніторингу, який мала б виконувати держава",- зазначає EBA.

По-друге, за чинним законодавством, фінансування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. У 2021 році Кабмін навіть затвердив Державну цільову екологічну програму технічного переоснащення гідрометеорологічної служби у розмірі 308,6 млн гривень з держбюджету, в рамках якої у 2022-2024 роках мають бути автоматизовані пости моніторингу стану атмосферного повітря. Чималу частку таких надходжень становлять податки та платежі підприємств, тобто бізнес де-факто вже сприяє здійсненню моніторингу. До того ж, на потреби екологічного моніторингу можуть витрачатись кошти екоподатку. За 2017-2021 роки бізнес сплатив до бюджетів різних рівнів 27 млрд гривень екоподатків, але сучасні автоматизовані системи моніторингу атмосферного повітря за державні кошти встановлено тільки у Київській та Дніпропетровській областях. Тому доцільно було б налагодити фінансування державної системи екологічного моніторингу з урахуванням вже передбачених для цього можливостей.

По-третє, здійснення спостережень за станом довкілля на постійній основі вимагає значних додаткових ресурсів та витрат. Наприклад, вартість одного посту моніторингу атмосферного повітря з автоматизованою системою збору та передачі екологічних даних починається від 5,6 млн гривень за поточного курсу. А так як в Україні вони не виготовляються, і їх потрібно імпортувати, то ціна може бути ще вищою. Окрім цього, спостереження за іншими компонентами довкілля також потребує залучення відповідних фахівців, що може суттєво вплинути на фінансовий стан підприємств. Таким чином, створюється додатковий тиск на підприємства та втручання у їхню господарську діяльність.

Окрім цього, законопроєкт містить інші положення, які не відповідають європейському підходу до здійснення державного моніторингу довкілля:

  • Наділення Держекоінспекції повноваженнями використовувати інформацію системи держмоніторингу довкілля для оперативного реагування на загрози або події, що можуть мати негативний вплив на довкілля. Це може створювати додаткові передумови для здійснення «профілактичних» перевірок підприємств.
  • Розширення сфери перевірок Держекоінспекції на охорону та використання надр, що фактично дублює чинні повноваження Держгеонадр.
  • Заборона на віднесення екологічної інформації до конфіденційної, що протирічить як Орхуській конвенції, так і чинному національному законодавству, яке гарантує підприємствам право на відмову у наданні інформації, яка може становити комерційну таємницю або містить складову інтелектуальної власності, та вплинути на захист їх економічних інтересів.

«Протягом майже 6 місяців війни, бізнес докладає чималих зусиль для підтримки економіки країни. Станом на початок серпня, за публічними даними, саме платники податків, тобто підприємства, найбільше профінансували бюджет – на 444,7 млрд грн. І це не враховуючи постійну добровільну підтримку військових із ЗСУ та ТрО, медичних закладів та внутрішньо-переміщених осіб тощо. Бізнес вірить в Україну, в нашу перемогу та вже готує інвестиційні проєкти для повоєнного відновлення. І при цьому сподівається на конструктивну співпрацю з державними органами у частині дерегуляції та об’єднання зусиль у створенні сприятливих умов для збільшення інвестиційної привабливості України як кандидата в члени ЄС. Такими умовами є, зокрема збалансований підхід до розподілу зобов’язань у природоохоронній сфері» - зазначає Ольга Бойко, координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку.

Отже, Європейська Бізнес Асоціація закликає розробників доопрацювати законопроєкт №7327 відповідно до пропозицій бізнес-спільноти, аби разом створити документ, який би допомагав прозорому бізнес продовжувати працювати.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати