17 березня відбулося перше засідання Комітету АПУ з санкцій та економічної безпеки. Захід зібрав більшість представників санкційної сфери країни (до обговорення приєдналися 42 учасники).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Санкції стали одним із ключових інструментів протидії російській агресії у світі. Водночас в Україні це вже стала правова реальність для держави, бізнесу та юристів. Всього санкції застосовано до 18 711 осіб, з них санкцію блокування застосовано до 16 451 особи, а санкцію стягнення в дохід держави на підставі рішень ВАКС застосовано до 94 осіб.
«На сьогодні точно можемо сказати, що, мабуть, не залишилось сфери, яку б не зачепили санкції та стали нашою буденною реальністю. Дуже хочеться, щоб Комітет АПУ з санкцій та економічної безпеки став майданчиком для обговорення найактуальніших тем і рушієм змін в санкційному напрямку», — розпочала засідання координаторка Комітету АПУ з санкцій та економічної безпеки Ірина Сербін.
Володимир Єніч, партнер AverLex, зокрема, окреслив питання судового оскарження застосування санкцій і поділився аналізом судової практики в даному питанні. З презентацією можна ознайомитися тут.
Віктор Дубовик, генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента України зазначив, що механізм застосування санкцій і формування доказової бази значно покращився і, на його думку, вказане дає можливість на високому рівні представляти інтереси держави у справах про оскарження санкцій.
Про реалізацію санкційної політики у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу розповів В’ячеслав Хардіков, директор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України. Зокрема, він звернув увагу на моніторинг порушень державними реєстраторами санкційного законодавства (камеральні перевірки), прийняті Мін'юстом рішення про анулювання доступу до реєстрів, а також на судову практику щодо оскарження таких рішень.
Олексій Мовчан, народний депутат в ході обговорення підняв вкрай актуальне питання визначення кбв і наслідків здійснення кбв відчуження своїх часток в іноземних юрисдикціях. Учасники звернули увагу на судову практику, зокрема на постанову КАС у складі ВС від 14.05.2025 у справі № 320/14459/24 та постанови АП ВАКС у справах 991/6606/22 та 991/8725/23.
Олена Вакуленко, директорка департаменту санкційної політики та представництва в судах, розповіла про унікальний досвід України, яка єдина у відповідь на неспровоковану збройну агресію рф проти України з травня 2022 року застосовує санкцію — стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб. Вказану санкцію реалізує Міністерство юстиції України шляхом подання до ВАКС позовів про стягнення активів підсанкційних осіб у дохід держави. Було відмічено високий стандарт доказування у даній категорії справ і звернуто увагу на те, що з 2022 року підсанкційні особи чітко розуміючи, що вказаний механізм працює в Україні, роблять все можливе для приховування/маскування своїх активів за складними корпоративними структурами та з використанням різноманітних способів обходу санкцій. Станом на сьогодні 77 рішень ВАКС/постанов АП ВАКС, якими в дохід держави стягнуто активи 94 підсанкційних осіб.
Суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Широка зазначила, що ця категорія справ є вкрай важливою для України, оскільки саме наша держава є єдиною, де за рішеннями ВАКС, за наявності підстав, передбачених Законом України «Про санкції», може бути застосовано санкцію — стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб.
Максим Пастушок, директор Департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України (2024–2025), звернув увагу на активи, стягнуті в дохід держави на підставі рішень ВАКС і постанов Апеляційної палати ВАКС. Зокрема, йдеться про ТОВ «Інвестиційний союз «Либідь» (ТЦ Ocean Plaza), ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», ТОВ «АМСТЕЛ-СКІ», ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» та ТОВ «Калушський трубний завод». Спікер також відзначив якісну роботу низки інституцій, завдяки доказовій базі яких це стало можливим.
Інна Богатих, директорка департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України (2022–2024) та заступниця міністра юстиції України (2024 — лютий 2025), зазначила, що вся правнича спільнота спостерігає та з нетерпінням очікує на рішення ВАКС у справах VS Energy, Медведчука/Марченко та Альфа-Груп. За її словами, це вкрай складні й знакові для України кейси.
Детально про кримінальну відповідальність за обхід санкцій, яка передбачена законопроєктом №12406, розповіла Тетяна Хутор, голова аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей». Вона звернула увагу на те, що реформа санкційної політики невід’ємна складова вимог ЄС і має бути прийнята якнайшвидше. З презентацією можна ознайомитися тут.
Партнер, керівник практики Sanctions VB Partners Денис Шкаровський звернув увагу на те, що законопроєкт №12406 передбачає відповідальність лише за умисний обхід санкцій, тоді як за дії, вчинені з необережності, відповідальність не передбачена.
Начальник управління з питань санкційної політики Департаменту політики власності та санкцій Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Тищенко зауважив, що вказані зміни мають забезпечити швидкий, конкурентний і ринковий продаж санкційних активів відповідно до норм Закону України «Про санкції». Усі кошти, отримані від реалізації санкційних активів, спрямовуються до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Вони працюватимуть на відновлення інфраструктури, економіки та підтримку громадян.
Ярослав Воробйов, заступник директора Департаменту супроводження санкційного майна Фонду державного майна України, звернув увагу на аукціони з продажу корпоративних прав, які відбулися у попередні періоди, це, зокрема: ТОВ «Калушський трубний завод», ПрАТ «Вінницяпобутхім», ПрАТ «Пентопак», ТОВ «Інвестагоро», ПрАТ «Каштан», ТОВ «АЕРОК».
Також під час дискусії учасники обговорили необхідність зрозумілої системи скринінгу інвестицій у санкційні активи та недопущення підсанкційних осіб повторно здобути контроль над стягнутими в дохід держави активами.
Голова правління ГО «ІD Ukraine» Сергій Веренчук, зокрема, зазначив, що їхня організація здійснює дослідження інвестиційних ризиків під час придбання підсанкційних активів, яке буде презентоване вже у квітні цього року.
Володимир Ланда, керівник напряму скринінгу інвестицій ГО «Рада економічної безпеки», розповів, що станом на зараз парламентський Комітет з питань економічного розвитку на чолі з народним депутатом Олексієм Мовчаном доопрацьовує проєкт закону «Про скринінг прямих іноземних інвестицій». Він також поділився досвідом інших країн у сфері скринінгу інвестицій та наголосив, що Україна потребує колосальних інвестицій для відбудови. Водночас, за його словами, прагнення захиститися від корозійного капіталу не повинно призводити до надмірних бюрократичних процедур і створення «шлагбаумів» для доброчесних інвесторів.
Інна Богатих, Head of Legal & Compliance Truman, наголосила, що скринінг інвестицій є ключовим елементом національної безпеки. За її словами, це питання майбутнього: Україна має ретельно аналізувати інвестиції у стратегічні сектори, контролювати поведінку інвесторів і мати дієві механізми реагування, особливо коли йдеться про корозійний капітал — кошти, які можуть загрожувати національним інтересам. Водночас, підкреслила експертка, необхідна система зрозумілих і прозорих правил, яка дозволятиме ефективно залучати інвестиції та водночас захищати країну від недружнього впливу.
Також активна дискусія відбувалася з приводу колізій, які виникають між санкційним законодавством та законодавством у сфері банкрутства, виконавчого провадження.
За результатами першого засідання і тем, які були підняті, буде проведено ряд тематичних засідань по окреслених темах.