25 вересня 2025 року українська делегація розпочала двосторонні скринінгові зустрічі з Європейською Комісією за переговорним розділом 13 "Рибальство та водний промисел". Зустрічі триватимуть 25 та 26 вересня та проходять у гібридному форматі (онлайн та офлайн у Брюсселі, Бельгія).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Уряд схвалив підписання додаткових угод з ЄС у межах програм технічного співробітництва".
Українську делегацію очолює Головний перемовник, Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, який бере участь онлайн. Розділ 13 належить до Кластера 5 "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості". Цей кластер є фінальним сегментом у процесі скринінгу України з Єврокомісією.
"Сьогодні ми представимо нашу відповідність до стандартів ЄС у цій сфері, а також продемонструємо переваги української рибної галузі. Вона є достатньо розвиненою та має вагоме економічне значення. Україна готова й надалі розвивати галузь відповідно до правил ЄС задля взаємного інтересу та економічного розвитку як України, так і всього Союзу", – зазначив Тарас Качка.
Окремо він підкреслив важливість врахування безпекового контексту з акцентом на Чорному та Азовському морях.
У перший день сесії фахівці ЄС та України розглянуть:
- загальні принципи Спільної рибної політики ЄС (Common Fisheries Policy, CFP) та базове регулювання;
- плани щодо вилову та допустимі квоти (discard plans, fishing opportunities);
- ринкову політику для рибної та водної продукції;
- інспекцію та контроль у сфері рибальства;
- боротьбу з незаконним, нерегульованим і незареєстрованим виловом (IUU fishing);
- системи збору даних.
26 вересня учасники обговорять:
- розвиток водного промислу;
- діяльність Регіональних організацій з управління рибальством (RFMOs);
- морське просторове планування;
- структурну підтримку сектору;
- державну допомогу.
Довідково
Як зазначається, право ЄС у сфері рибальства складається з регламентів, що не потребують прямої імплементації в національне законодавство. Водночас країни-кандидати мають впровадити організаційні та адміністративні заходи, щоб підготувати державні інституції та операторів ринку до участі у Спільній рибній політиці ЄС. Вона охоплює ринкову політику, управління ресурсами, інспекцію та контроль, структурні заходи та контроль за державною допомогою. У деяких випадках потребують адаптації чинні міжнародні угоди й конвенції у сфері рибальства.