23 червня 2020, 15:51

Україна має ратифікувати Римський статут, - експерти

НААУ

Україна подала 2 заяви, щоб події на Донбасі та незаконна анексія Криму були розглянуті в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, але при цьому досі не ратифікувала Римський статут.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: «Україні варто лібералізувати політику громадянства і надавати громадянство інвесторам, - експерти».

Про це заявили під час брифінгу голова Комітету НААУ з міжнародного права Віталій Власюк та членкиня Комітету Елеонора Салова.

«Досі багато юристів опонують ратифікації Римського статуту, аргументуючи це тим, що в результаті Україна буде переслідувати власних військових. Проте за порушення норм міжнародного права відповідальність має наставати для всіх, і це принцип рівності, який має застосовуватися до всіх», - переконаний Віталій Власюк.

Експерт наголосив на тому, що повноцінна участь України в роботі Міжнародного кримінального суду можлива тільки після ратифікації Римського статуту. «Україна як держава взяла на себе це зобов’язання, але його відкладення в часі не дає отримати право голосувати, долучитися до формування органів Міжнародного кримінального суду. Окрім того, існує спілка адвокатів, які працюють при Міжнародному кримінальному суді, де були б раді бачити українськи адвокатів», - зазначив Віталій Власюк.

Експерти закликали парламент активізувати процес ратифікації цього документу і таким чином виконати міжнародні зобов’язання України.

При цьому варто схвалити інші законопроекти, які уточнюють зміст поняття військових злочинів та дають можливість притягнути до відповідальності винних. Зокрема, законопроект щодо імплементації норм міжнародного кримінального і гуманітарного права, який передбачає відповідальність за вчинення військових злочинів. «На тимчасово окупованих територіях вчиняється багато злочинів, і правоохоронним органам важко встановити і довести їх до судового розгляду через відсутність спеціальних статей у кримінальному законодавстві», - констатувала членкиня комітету Елеонора Салова.

За її словами, законопроект варто ухвалити в першому читанні і далі доопрацювати, аби уточнити термінологію і можливості для оціночного застосування деяких положень. «Даний законопроект був узгоджений комітетом, але при цьому треба додаткового його удосконалити, щоб ми мали більш надійні гарантії того, що справи почнуть надходити до суду і ми будемо мати обвинувальні вироки», - зазначила адвокатка.

Зокрема, законопроект містить поняття військовий командир, проте, при відмові осіб свідчити з боку осіб, що воювали під його підпорядкуваням, такий статус буде важко встановити.

Експертка також радить паралельно до прийняття цього законопроекту розробляти практичні механізми його виконання, адже на окупованих територіях ускладнені умови для збирання доказів, проведення обшуків та інших слідчих дій і досудового розслідування.

Читайте також: «Президент підписав закон щодо проведення національної інвентаризації лісів».

«В цілому норми цього законопроекту перекликаються з ратифікацією Римського статуту, і Україна має бути в клубі цивілізованих держав,  які визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, і поважають такі поняття, як перехідне правосуддя і постконфліктне правосуддя», - підсумував Віталій Власюк.

Як відомо, в 2019 році України подала першу заяву щодо розслідування злочинів, вчинених під час Майдану, а другу - щодо розслідування злочинів, вчинених на сході України та в Криму, починаючи з 20 лютого 2014 року. Оскільки другою заявою термін завершення розслідування прокурором МКС не був визначений, тож Україна дозволила МКС безстроково розслідувати вчинені на її території міжнародні злочини та притягати за них до суду.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати