Удари по критичній цивільній інфраструктурі як елемент злочину геноциду

10 жовтня 2022 року російський удар по енергосистемі України призвів до першого масштабного блекауту. Рівно через три роки, у 1325-й день повномасштабної війни області на Лівобережжі України та частково Київ залишилися без світла та води через російську комбіновану атаку з повітря.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Удар 10 жовтня 2025-го був прицільним по об’єктах генерації електроенергії. У Запоріжжі росіяни застосували тактику подвійних ударів, вдаривши по рятувальниках ДСНС під час ліквідації наслідків першого обстрілу. 

«Позбавлення людей енергії в умовах зниження осінніх температур прирівнюється до геноциду за статтею II (c) Конвенції про геноцид: створення нестерпних умов життя з метою знищення національної групи», – відреагував на атаку міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Тиск на Москву – економічний у вигляді жорстких санкцій, військовий у вигляді сильнішої підтримки України, політичний у вигляді повної ізоляції – він вважає «єдиним рецептом, що може спрацювати». 

«Юридична Газета» нагадує про наявні ордери на арешт, що їх у 2024 році видав Міжнародний кримінальний суд у межах розслідування обстрілів української енергетичної інфраструктури з 10 жовтня 2022 року до 9 березня 2023 року щодо командувача дальньої авіації Повітряно-космічних сил рф Сергія Кобилаша і командувача Чорноморським флотом російської федерації Віктора Соколова, а також щодо нині колишнього міністра оборони росії Сергія Шойгу та начальника Генштабу зс рф Валерія Герасимова. 

Утім нині ситуація з повноцінною діяльністю МКС залишається невизначеною. Відповідаючи на запитання «Юридичної Газети» про Міжнародний кримінальний суд, який «скоріше живий чи скоріше мертвий?», один зі співрозмовників видання висловився так, що «поки санкції США проти Суду персональні, скоріше живий. Гірше буде, якщо введуть санкції інституціональні».  

Станом на зараз польовий офіс (field office) Міжнародного кримінального суду в Києві продовжує працювати, повідомив директор Департаменту міжнародного права МЗС України Антон Кориневич. Передбачити, як буде далі, наразі неможливо.  

Як наголошують експерти в галузі міжнародного права, зокрема МГП як права збройних конфліктів, крім питання відповідальності за воєнні злочини та серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, нагальною нині є його адаптація до сучасних викликів. 

З-поміж іншого, вдосконалення потребують механізми реагування на масштабні систематичні атаки збройних сил рф на цивільне населення, удари по цивільних об’єктах та енергетичній інфраструктурі. На цьому під час слухань Комітету з правових питань та прав людини Парламентської Асамблеї Ради Європи, присвячених нагальній потребі модернізації міжнародного гуманітарного права, наголосила представниця України – провідна наукова співробітниця Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права» Національної академії правових наук Наталія Хендель. 

Українські експерти підготували низку конкретних пропозицій щодо прогресивного розвитку МГП як відповідь на реальні прогалини в міжнародному гуманітарного праві, що потребують юридичного і політичного реагування.