Суд може стягнути з позивача недоплачений судовий збір додатковим рішенням лише тоді, коли він попередньо визначив його розмір через явну невідповідність ціни позову вартості спірного майна або неможливість точно встановити ціну позову на момент його подання. Про це повідомили у Верховному Суді.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "КАС ВС: спір про право на діяльність приватного виконавця підлягає розгляду в адміністративному суді"
Як зазначається, товариство звернулося з позовом про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та стягнення заборгованості з орендної плати.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Під час апеляційного перегляду було встановлено, що позивач при поданні позову недоплатив судовий збір, однак апеляційну скаргу повернуто через неусунення її недоліків.
Через три роки після ухвалення рішення один з відповідачів звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив достягнути з позивача до держбюджету недоплачену суму судового збору. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний суд, заяву задовольнив і достягнув з позивача зазначену суму судового збору.
Перед ОП КГС ВС постало питання, чи вправі суд стягнути до державного бюджету несплачений (недоплачений) заявником судовий збір за подання процесуального документа, зокрема і вже розглянутого по суті з ухваленням рішення у справі.
Переглядаючи справу, ОП КГС ВС зазначила, що положення ГПК України не наділяють суд повноваженнями стягувати несплачений (недоплачений) судовий збір після вирішення спору по суті, у тому числі шляхом ухвалення додаткового рішення, за винятком випадків, прямо передбачених ч. 2 ст. 163 ГПК України.
ОП КГС ВС наголосила, що якщо суд не виявив недоплату судового збору до ухвалення рішення та не скористався наданими йому процесуальними повноваженнями, обов’язок позивача щодо сплати такого збору вважається припиненим. У такому випадку помилка суду не може бути перекладена на учасника процесу шляхом ухвалення додаткового рішення через тривалий час після набрання рішенням законної сили.
Крім того, ОП КГС ВС зауважила, що за умов відсутності підстав для застосування або неможливості застосування процесуальних механізмів контролю за сплатою судового збору, визначених ГПК України, стягнення судом першої інстанції додатковим рішенням несплаченого (недоплаченого) судового збору свідчитиме про порушення принципів правової визначеності та остаточності судового рішення, яке набрало законної сили.
За результатами розгляду ОП КГС ВС касаційну скаргу задовольнила частково, скасувала додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, відмовивши в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Ознайомитися із постановою можна за посиланням.