Україна реалізувала вже понад чверть стратегічних ініціатив, передбачених митним компонентом Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки. Про це свідчать дані останнього звіту Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду, вказали в Мінфіні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Рада підтримала законопроєкт щодо удосконалення діяльності ФГВФО та НБУ".
У документі зазначається, що українська сторона демонструє активний прогрес у впровадженні реформ, спрямованих на адаптацію митної системи до стандартів ЄС та міжнародної практики, а темпи впровадження цих змін навіть випереджають затверджений графік.
"Насамперед мова йде про розробку нормативно-правових актів, які заклали основу для складніших процесів, посилення контролю за дотриманням законодавства та впровадження сучасних технологій. Оцінка МВФ фактично підтвердила висновки Єврокомісії, яка вже визнавала суттєвий прогрес України у сфері реформування митної політики",
Експерти Фонду відзначили, що цього вдалося досягти завдяки:
-
інтеграції в європейську митну систему – пріоритетом лишається правова база, адже її відповідність законодавству ЄС є передумовою модернізації митних процесів. Україна вже ухвалила закон, що адаптує окремі положення Митного кодексу до європейських стандартів. Водночас триває розробка проєкту нового Митного кодексу, який повністю імплементуватиме митне законодавство ЄС;
-
цифровізації – затверджено Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (MASP-C);
-
новим підходам до митного адміністрування – Україна використовує ризик-орієнтовний підхід до митного контролю: автоматизована система управління ризиками забезпечує обробку 100% вантажів, що імпортуються в Україну;
-
антикорупційним запобіжникам – від запровадження прозорої процедури добору кадрів до використання натільних відеокамер у пунктах пропуску.
Водночас фахівці МВФ виявили додаткові зони зростання для переходу на наступний етап:
-
подальше розширення інституту авторизованих економічних операторів (АЕО) та укладання міжнародних угод про взаємне визнання;
-
збільшення майданчиків для консультацій із бізнесом та громадськістю ще до початку ухвалення рішень, які безпосередньо впливатимуть на них;
-
подальше впровадження штучного інтелекту, що дозволить оптимізувати аналіз, виявлення ризиків та підвищити ефективність митного контролю;
-
збалансування антикорупційної політики. Впровадження ротації персоналу, відеофіксації митного контролю та ефективних механізмів відповідальності – лише частина заходів, спрямованих на мінімізацію корупційних ризиків. Врахування карʼєрних очікувань посадових осіб допоможе зберегти баланс при впровадженні комплексу антикорупційних заходів.
Як зазначається, консультації Мінфіну та Держмитслужби з МВФ триватимуть, допоки Україна не стане частиною європейського митного простору, водночас "зберігши свої локальні особливості".