Правосуддя, дружнє до дитини, має забезпечувати захист прав та інтересів дітей незалежно від їхньої ролі у судовому чи досудовому провадженні. Про основні принципи такого підходу розповіли в Мін'юсті.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Уряд затвердив правила роботи навчальних центрів при установах виконання покарань"
У міністерстві зазначили, що дитина може бути учасником цивільних, адміністративних або кримінальних проваджень, зокрема як свідок, потерпіла чи обвинувачувана особа. Відповідно, судові та інші процедури мають бути адаптовані до її потреб і забезпечувати належний захист прав.
У 2010 році Комітет міністрів РЄ визначив правосуддя, дружнє до дітей, як доступне й адаптоване до їхніх потреб, що забезпечує захист прав дитини, її участь у процесі, право на справедливий суд, приватність і повагу до гідності.
Участь
Принцип участі означає, що система правосуддя розглядає дитину не як пасивний об’єкт, а як повноцінного носія прав, приділяючи належну увагу її думкам і поглядам.
Зокрема, дитина має право
- бути поінформованою про свої права. І отримувати цю інформацію вона повинна зрозумілою для неї та її батьків мовою.
- бути почутою під час розглядів, що стосуються або впливають на неї. Вона може висловлювати власну думку з усіх дотичних питань, і суддя повинен дослухатися до неї (якщо дитина здатна сформулювати свої погляди), незалежно від її віку.
Найкращі інтереси дитини
Держава має гарантувати, що рішення у справах, де фігурують діти, відповідають їхнім найкращим інтересам.
- Інтереси дитини оцінюються фахівцями (психологами, соціальними працівниками) на індивідуальній основі.
- Якщо у справі задіяно кількох дітей, інтереси кожного оцінюються окремо, щоб знайти справедливе рішення у разі конфлікту між ними.
- Необхідно враховувати думку дитини, її добробут, фізичну безпеку, психологічний стан, сімейні обставини та перспективи розвитку.
Гідність
У Мін'юсті підкреслили, що контакт із правосуддям не повинен завдавати дитині додаткових страждань. Як зазначено у Керівних принципах, "до дітей слід ставитися з обережністю, чутливістю, справедливістю та повагою під час будь-якої процедури або справи". Дитина в жодному разі не повинна зазнавати катувань чи принизливого ставлення.
"Усі процеси мають бути організовані так, щоб не залякувати дитину: засідання у неформальній обстановці, залучення психологів, використання відеозаписів замість повторних допитів. Прикладом такої практики є використання "зелених кімнат" або центрів захисту дітей за моделлю "Барнахус", — йдеться в повідомленні.
Захист від дискримінації
Усі діти мають однакове право на захист, незалежно від походження чи статусу. Будь-яка дискримінація за ознакою статі, раси, релігії, статусу батьків чи сексуальної орієнтації суворо заборонена. Діти у найбільш вразливому становищі (біженці, діти з інвалідністю, безпритульні, роми тощо) повинні отримувати додаткову допомогу та захист.
Верховенство права
Принцип верховенства права передбачає, що дитина має такі ж правові гарантії, як і доросла людина, і ці гарантії не можуть бути обмежені абстрактними "інтересами дитини".
- Дитина має право на власного адвоката, який представлятиме саме її погляди (особливо якщо вони розходяться з позицією батьків).
- Вона має право на справедливий розгляд справи без затримок, презумпцію невинуватості та апеляцію.
- З дітьми повинні працювати виключно підготовлені фахівці, які розуміють дитячу психологію та вміють будувати діалог на рівні дитини.
Дотримання цих базових принципів дозволяє побудувати систему правосуддя, у якій дитина почувається у безпеці, знає свої права та може їх реалізовувати.