21 вересня 2023 року Асоціація правників України провела XІІ Податковий форум. Серед учасників заходу були юристи-практики, народні депутати України, а також представники державних органів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відкривала захід Тетяна Лисовець, віцепрезидентка АПУ, старша партнерка АК «Соколовський і Партнери». За її словами, розвиток податкового, митного права є основою економіки, «кров’ю» України – відповідно від усіх залежить, як ця «кров» може реально надати життя всьому «організму».
Далі відбулося спеціальне інтерв'ю з народною депутаткою, членкинею парламентського комітету податкової та митної політики Ніною Южаніною. Зокрема, вона зазначила, що діалоги професійних людей, як на цьому заході, мають відбуватися, щоб українське суспільство «не спустилося» до примітивних рішень і ухвалення змін, що шкодять розвитку нашої країни: «Ми маємо це розуміти. Ви маєте бути активними та аналізувати все, що відбувається, стосується вас як професіоналів, щоб суспільство не впадало в цю кому, в якій зараз перебуває».
За словами народної депутатки, хоча у владі зазначають, що змін не буде, однак вона вважає, що вони таки будуть: «По акцизному податку ставки, які не прив’язані до твердої валюти – долару чи євро, – а зафіксовані в гривні, будуть переводитися або ж пропорційно зростати по розрахунку до нинішнього курсу, а не до того, що закладався два роки тому. Я розумію, що розпочалася й триває дискусія щодо спрощеної системи оподаткування – це десь обговорюється на рівні змін до Податкового кодексу».
На її думку, можливо, будуть переглянути й рентні платежі: «Коли ви побачите заплановані надходження по платежах у бюджеті, то дуже дивує по ренті на видобуток газу зменшення надходжень у два рази. Це все наслідки одноденної податкової політики».
Окремо пані Южаніна висловилася щодо роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ), вказавши, що БЕБ «став гіршим за податкову міліцію», а вина того, що був прийнятий невдалий проєкт закону, який мав закласти фундамент абсолютно іншого за змістом і функціями органу, ніж податкова міліція, лежить, зокрема, й на Асоціації правників України. Вона розповіла, що «податкову міліцію хоча б розуміли».
«Члени нашого комітету зареєстрували законопроєкт про так зване «перезавантаження» БЕБ. Ви подивіться, що це за перезавантаження. Це зміна складу конкурсної комісії, вимог до директора БЕБ, де прибрали в нього навіть наявність досвіду роботи в державних структурах або великих комерційних підприємствах. І це одноразова атестація працівників БЕБ. Розберіть, будь ласка, ці пропозиції та дайте офіційне заключення вашої Асоціації, чи вважаєте ви, що ці зміни змінять роботу БЕБ. Я вам говорю, що ні», – вказала вона, додавши, що БЕБ не потрібне перезавантаження, глибоке корегування базового закону.
Далі відбулася дискусійна панель (яку модерувала Тетяна Лисовець), що стосувалася теми СМКОР (проблематика та шляхи вирішення). Так, Роман Ващук, голова Ради бізнес-омбудсмена, вказав, що хоча й зараз Рада отримує менше скарг, але серпнева статистика показує, що показники не змінюються. Він також надав рекомендації від Ради щодо СМКОР:
1. Справжня автоматизація та ризикоорієнтованість.
2. Аналіз та прогнозування.
3. СМКОР-запобіжники.
4. Коригування адміністративної практики.
5. Проміжні етапи перед застосуванням негативних наслідків до правників.
6. Адміністративне оскарження.
7. Інформування щодо ризикових контрагентів.
8. Сумнівні операції.
9. Ризиковість платника: прозорість, пропорційність, ефективність процедур.
10. Доступність даних про ключові показники.
За його словами, наразі податкові справи – це 73,7% всіх скарг, які до надходять до Ради. Щодо податкових накладних, то там взяли більш системний підхід, беручи в роботу ситуації, де більше ніж одна накладна зупинена та видно, що є в діяльності фірми – або податкова вбачає щось і це необхідно роз’яснити, або сама фірма має подбати про те, щоб роз’яснити щось, що відбувається в її діяльності».
Перша сесія заходу була на тему: «Податки під час воєнного часу 2.0». Її модерував Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен та партнери», а учасники обговорили, зокрема, питання скасування спецЄП, переходу з 2% на довоєнне оподаткування, звільнення від відповідальності за податкові правопорушення та порушення законодавства, яке контролює ДПС, у зв'язку з воєнними діями пільги на оподаткування, роботи зі зверненнями податкових органів, відновлення податкових перевірок тощо.
Так, Олександр Мінін, старший партнер АО «KM Partners», серед іншого, торкнувся питання строків, зазначивши, що головним моментом тут є, чи була зупинка перебігу строків, зокрема для застосування санкцій, абсолютною, попри те, що певні перевірки були можливі. Він навів приклад, а саме санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які застосовуються за наслідками камеральних перевірок:
«А камеральні перевірки майже ніколи не блокувалися, крім незначного проміжку часу після початку повномасштабної агресії. Тому чи буде правомірним застосування санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, наприклад, у 2019 році (понад три роки тому), чи це вже за межами строків давності, якщо зупинку рахувати за функціональним підходом (тобто виходячи з того, коли і що могли все-таки перевіряти податківці)?».
Віта Форсюк, радниця голови НКЦПФР із правових питань, розповіла, серед іншого, що наразі питання відновлення перевірок має проблему – відбуватиметься перевірка тих норм, які будуть внесені в закон №466, тобто буде величезний пласт нових норм – наприклад, по сировинних товарах тощо.
Директорка Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС Тетяна Гречана (виступала онлайн) роз’яснила деталі, що стосуються скасування спрощеної системи з особливостями оподаткування, зокрема, визначення граничного обсягу доходу після повернення на ставку та групу єдиного податку, звітування за період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, відновлення реєстрації платників ПДВ: «Автоматично відновлюються права та обов’язки платників ПДВ при переході із спрощеної системи з особливостями оподаткування на загальну систему оподаткування. Так, платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31.07.2023 використовували спрощену систему з особливостями оподаткування, з 01.08.2023 автоматично повернулись на застосовування системи оподаткування (на відповідну ставку та групу єдиного податку або на загальну систему оподаткування), на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування».
Вона також роз’яснила питання звільнення від відповідальності за податкові правопорушення та порушення законодавства, яке контролює ДПС, у зв’язку з воєнними діями, а також щодо пільг на оподаткування з податку на нерухомість, втраченого або знищеного майна.
Тетяна Доценко, директорка Департаменту податкового аудиту ДПС України, зазначила, що, попри відновлення відповідальності з 1 жовтня 2023 року, для фізичних-осіб підприємців – платників єдиного податку відповідальність пом’якшується (за умови, що такі порушення не стосувались продажу підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), а саме: замість 100% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше та 150% вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення до 31 липня 2025 року або до закінчення воєнного стану буде застосовуватись 25% та 50% відповідно.
Крім цього, вона наголосила, що вимоги по застосуванню РРО не змінюють базових критеріїв спрощеної системи оподаткування, закон не встановлює для платників нових вимог, кожен СГ сфери роздрібної торгівлі та громадського харчування вів і буде вести кількісний облік товарів з метою контролю залишків товарів.
«Податкова не здійснює тиск на бізнес, не збільшує кількість проведення перевірок, не обмежує права платників податків. Тому важливо одразу прибрати всі підстави для страху та побоювання з боку платників податків. Зроблено крок назустріч бізнесу: відтак внесені законом зміни звільняють від відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог закону №265, які вчинені ними у період з 01.01.2022 до 01.10.2023, крім відповідальності при продажі окремих груп товарів. Законом лише поновлюються штрафні санкції, які мали бути застосовані до платників з 01.01.2022, нових чи додаткових штрафних санкцій не передбачено!» – зауважила Тетяна Доценко.
Друга сесія заходу стосувалася міжнародного елементу оподаткування. Її модерував Андрій Реун, партнер LCF Law Group. Зокрема, експерти обговорювали питання оподаткування українців за кордоном та уникнення подвійного оподаткування в розрізі резидентства, трансфертного ціноутворення, звітності по КІК тощо.
Ольга Терефенко, партнерка юридичної компанії Грейвіті (виступала онлайн), вказала, що найбільшою проблемою зараз є питання втрати податкового резидентства в Україні: «Є фактично порядок-тест, який визначається Податковим кодексом, відповідно до якого кожен громадянин потенційно може бути визнаний таким, що не проживає, не має центру життєвих інтересів в Україні, але може бути визнаним податковим резидентом. Це, напевно, найважливіша прогалина, яка там існує , і жодного розв’язання немає».
Окремо вона торкнулася проблеми податкової консультації, якої наразі дуже мало: «Вони посилаються на Податковий кодекс, але конкретно розв’язання питання в моїй практиці, на жаль, не було – щоб чітко було вказано, що людина втратила податкове резиденство тощо. Є й інша сторона медалі – потрібно розуміти, в якій країні перебуває людина, бо в різних країнах є свої тести».
Антон Задериголова, радник податкової практики AVELLUM, зазначив, що розділив би платників податків на дві великі групи – тих, хто сильно боїться податкової, та тих, хто боїться податкової ще сильніше: «От ті, які бояться податкової сильно, вирішили, що вони будуть репортити й буде плейраунд, але якось інакше. Ця група людей вирішила, що вони будуть продавати як «фізики» (ФОП – ред.), і рішення, які ми бачили, зокрема, на ринку, – це поставити, наприклад, нагорі, під собою КІФ (корпоративний інвестиційний фонд – ред.) або ТОВ. Із КІФом у мене особисто така собі історія, тому що, по-перше, хто є його контролером?... По-друге, якщо ти будеш визначати дохід КІФа й казати, що він начебто звільнений як актив спільного інвестування, то є питання, тому що це може бути не актив КІФа».
Директорка Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС України Катерина Риженкова вказала, що наразі фокус уваги ДПС – це робота з експертами та міжнародними організаціями, зокрема, над опрацюванням питань, що пов’язані з особливостями аналізу служби за 2022-2023 рр. – щодо логістики, блокування українських портів тощо.
«Будемо працювати над цим. Але хочу сказати, що контроль над трансфертним ціноутворенням насамперед здійснюється ретроспективно… Також на сьогодні в нас є повне розуміння опрацювання питань із сировинними товарами є завершені перевірки щодо предмету експорту металургії, є готові кейси щодо питань, які стосуються нематеріальних активів, зокрема виплати роялті. Найближчим часом ми плануємо реалізувати деякі з них. Наразі тривають близько дев’ять перевірок щодо соняшникової олії, ми опрацьовуємо стратегію, в нас є розуміння – я вважаю, що в найближчі пів року, в кінці року, можливо, або на початку наступного року ці перевірки будуть закінчені», – заявила директорка Департаменту.
Окремо вона розповіла, скільки було подано звітів по КІК (контрольована іноземна компанія – ред.), вказавши, що було 273 повних звітів, а 384 – скорочених. Водночас повідомлень про КІК було подано 5804, зокрема 5535 – від фізичних осіб, а 269 – юридичних осіб: «Кількість повідомлень про виявлення факту, що свідчить про володіння, які нам направляють банки та певні органи, інші установи – 8804 повідомлення. Скільки виявлено контролерів по інформації з цих повідомлень? 3098 контролерів».
Також Катерина Риженкова висловилася щодо законопроєкту №8137 від 19.10.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній», сказавши, що в ДПС очікують рішення від відповідного парламентського комітету та Верховної Ради загалом (законопроєкт готується на друге читання) але потрібен якийсь час, щоб створити певні групи та обговорити проблемні питання.
«Але тут виникає нова ситуація, що ми вже отримали директиви від ЄС, повністю повинні гармонізувати своє законодавство, оскільки шлях на вступ до ЄС є достатньо довгим – усе набагато більше, ніж просто підписати певні угоди. Ми повинні гармонізувати й систему, й розуміння. Наприклад, Польщі знадобилося десять років, щоб повністю гармонізуватися», – розповіла вона.
«Болючим питанням є трансфертне ціноутворення постійних представництв. Тут не йде мова про складний процес контрибуції прибутку, а про формальне звітування. Ми провели опитування серед своїх клієнтів і я дізнався, що думки щодо визнання контрольованими операціями операції з відокремленими підрозділами з постійними представництвами розділилися. Думка податкового органу щодо цього очевидна – що операції з постійним представництвом мають бути контрольованими для резидентів України. Ми пройшли багато модифікацій, змін законодавства . Всім здавалося, що ми нарешті зафіксували, які операції має держава контролювати – чи операції між нерезидентом і його постійними представництвом, чи операції між резидентом і постійним представництвом. Виявилося, що обидва сценарії мають контролюватися державою», – розповів Єгор Синицин, партнер, керівник практики оподаткування та трансфертного ціноутворення консалтингової компанії EBS.
Третя сесія мала тему: «Звільнити не можна штрафувати: податкові правопорушення та порушення митних правил». На ній експерти, зокрема, обговорили питання відповідальності за порушення податкового законодавства в залежності від умислу особи, порушення митних правил тощо.
Руслана Пивоварова, керівниця практики податкового права АО «Кролевецький і партнери», серед іншого, звернула увагу на питання зупинення строків розрахунків, форс-мажору та зарахування зустрічних однорідних вимог.
Вона вказала, що воєнний стан поглибив проблему, коли контрагенти-нерезиденти порушують умови контракту й не розраховуються: «На жаль, це якраз той вид відповідальності, де платник податків несе її незалежно від наявності війни. І дуже є обмеженим перелік підстав, щоб звільнити від такої відповідальності».
Щодо форс-мажорів, то, за словами Руслани Пивоварової, закон про валюти та валютні операції має спеціальну норму на цю тему, де вказано, що введення форс-мажорних обставин звільняє від відповідальності – для підтвердження цього виникнення має бути видана довідка уповноваженої організації.
Також пані Пивоварова торкнулася питання зарахування зустрічних однорідних вимог: «Ще до повномасштабної війни дуже часто вдавалися або намагалися вдаватися платники податків до питань розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами безпосередньо шляхом розрахування. Оскільки зарахування в нас передбачено цивільним законодавством, то бюджетних обмежень бути не може, але все-таки було неоднакове застосування цієї норми».
Водночас у пп. 5 п. 10 Розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 йдеться про те, що банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотримання резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
- вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
- вимоги однорідні, а строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
- між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.
Роман Блажко, член Ради Комітету АПУ з податкового та митного права, партнер ЮФ «Лекс’Юс», розповів про питання умислу. Зокрема, він вказав, що за законодавством відповідальність нібито може наставати за податкове правопорушення й без вини, тому що особа винна лише в тих випадках, коли це вимагається Податковим кодексом:
«Але є й інша стаття, яка це змінює цю норму на протилежне. Так, особа може бути притягнена до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення … за умови наявності в її діянні вини, дії або бездіяльності. Тобто в нас одне загальне правило, але воно перебивається іншим загальним правилом. Якщо ми ведемо мову за ті податкові правопорушення, за які настає фінансова відповідальність, то вимагається вина відповідно до цієї норми».
Іншим питанням, на його думку, є питання умислу – чи умисно було здійснено правопорушення чи ні: «Тут Податковий кодекс не оперує такими поняттями, як «умисне правопорушення» або «неупереджене»… Питання наявності умислу є принциповим. Беремо класичну ситуацію, коли податковий орган визначає податковий штраф у зв’язку з визначенням самостійно податкового зобов’язання… Штраф, якщо правопорушення умисне, то 25%, а якщо ні, то 10%. Тому це має практичне значення. Зі своєї практики я бачу, що податкова на це дивиться скрізь пальці і завжди визначає штраф 25%».