23 жовтня 2019, 17:35

У Києві відбулася конференція щодо підтримки України у виконанні рішень ЄСПЛ

Радим Губань, спеціально для «Юридичної Газети»

Невиконання судових рішень в Україні стало системною проблемою, що у 2009 р. і констатував Європейський суд з прав людини в рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України». Однак і після цього до ЄСПЛ надійшло близько 30 тис. подібних заяв. Необхідно констатувати, що до цього часу Україні так і не вдалося впоратися з цією проблемою. Допомогти її вирішити взялася Рада Європи.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Губань Осмоловській

Вже не один рік ця міжнародна організація виступає ініціатором проектів із підтримки України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини. Про підсумки одного з них йшлося 18 жовтня у Фермонт Гранд Готель Київ, де відбулася підсумкова конференція проекту Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини».

На цьому заході секретар Великої Палати Верховного Суду Всеволод Князєв подякував Раді Європи за її роботу над допомогою у встановленні верховенства права в Україні. Він підкреслив, що рішення Європейського суду з прав людини допомагають бачити європейські орієнтири та європейські цінності.

Про вплив практики ЄСПЛ на судову систему України свідчить те, що близько 80% рішень судів України, як заявив виступаючий, містять посилання або на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, або на рішення ЄСПЛ. Крім цього, він зазначив, що ЄСПЛ фактично є рушієм змін у правовій системі України. Адже, якби не ЄСПЛ, то багато питань у правовій площині не були б вирішені ще й сьогодні.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков також подякував Раді Європи за співпрацю і сказав, що вони «завжди слухали поради європейських друзів - навіть тоді, коли вони були дискомфортними».

 Голова відділу з реформ сектору правосуддя Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ліліт Данегян окреслила ті теми, які були пріоритетними впродовж 20 місяців (тривалість даного проекту): гарантії для суддів, тривалість судових проваджень, виконання на національному рівні рішень ЄСПЛ, ухвалених проти України. У свою чергу Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи, констатувала, що на жаль, Україна поруч з Туреччиною та Російською Федерацією все ще належить до трійки лідерів країн, від яких надходить найбільше справ до ЄСПЛ. З огляду на цю статистику, вона анонсувала старт нового проекту з підтримки виконання рішень з 1 листопада 2019 р.

Менеджер проектів Департаменту правосуддя та правової співпраці Ради Європи Андрій Кавакін зауважив, що виконання рішення у справі «Бурмич проти України» є одним з пріоритетів Комітету Міністрів Ради Європи. Також він в цифрах окреслив проект: більше 2 тис. учасників, більше 40 зустрічей, 34 дослідження.

Спеціалістка з юридичних питань Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Ради Європи Надія Задорожна, продовжуючи тему уваги Комітету Міністрів до України, наголосила, що у грудні 2019 р. Комітет Міністрів ще раз розгляне питання надмірного часу судових проваджень в Україні.

Натомість керівник проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» Марта Басистюк зупинилася на позитивних зрушеннях, які відбуваються в Україні. Наприклад, Комітет Міністрів підкреслив певний прогрес в аспекті незалежності суддів.

Міжнародний експерт проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» Ліліан Апостол, з огляду на складність проблеми виконання судових рішень, закликав органи державної влади України підготувати декілька альтернативних стратегій виконання рішень ЄСПЛ на той випадок, якщо одна з них не спрацює.

Аналіз питань, пов’язаних із відповідністю положень нових процесуальних кодексів вимогам ст. 6 §1 Європейської конвенції з прав людини щодо тривалості судового провадження здійснив Роман Куйбіда, національний експерт проекту Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини». Крім запровадження електронного суду та дебюрократизації судового процесу, він закликав нарешті вирішити проблему з недоукомплектованістю судів та надмірною завантаженістю суддів.

Аналіз рішень Верховного Суду про відновлення судових проваджень у контексті рішень ЄСПЛ здійснила національний експерт проекту Ради Європи Ірина Кушнір. Доповідачка констатувала, що далеко не завжди можна відновити попередній юридичний стан, який заявник мав до порушення ЄКПЛ (restitution in integrum).

На прикладі справи «Лазоріва проти України» виступаюча продемонструвала, що від часу, коли заявниця звернулася з позовом про всиновлення племінника, минуло 7 років, і судове рішення вже не зможе досягти головної мети - restitution in integrum.

Не менш цікавим виявився аналіз справи «Авіакомпанія «A.T.I.» проти України». Розглянувши заяву заявника про перегляд справи, Велика Палата Верховного Суду відмовила у відкритті провадження. Відмова ВП ВС обґрунтовувалася тим, що заявником не було дотримано вимоги п. 2 ч. 2 ст. 321 ГПК України, яка передбачає, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана у термін не пізніше десяти років із дня набрання цим судовим рішенням законної сили.

Однак ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «A.T.I.» проти України», яке набуло статусу остаточного 5 грудня 2018 р. Таким чином, подати заяву про перегляд на підставі визнання порушення ЄСПЛ заявник раніше підстав не мав.

Більше того, у цій справі Уряд запропонував вирішити скаргу шляхом схвалення ЄСПЛ умов односторонньої декларації. Проте ЄСПЛ відхилив односторонню декларацію, оскільки цей вид рішення не надає заявнику можливості звернутися із заявою про перегляд рішення національного суду, яке стало підставою для визнання порушення у справі. При цьому у справі належним відновленням порушеного права заявника є саме можливість порушення перед Верховним Судом питання про перегляд відповідного судового рішення, на що й було вказано ЄСПЛ.

Таким чином, як підсумувала Ірина Кушнір, застосування ВП ВС норми закону, яка передбачає строк давності без виключень і можливості для суду врахувати індивідуальні обставини справи, призводить до продовження стану порушення прав заявника і після прийняття рішення ЄСПЛ.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати