У Києві презентували тіньовий звіт щодо прогресу України в євроінтеграції

23 жовтня 2025 року в Києві відбувся захід «Шлях до ЄС: Погляд громадянського суспільства на прогрес України за переговорними розділами 23 і 24», де презентували ключові висновки з Тіньового звіту щодо розділів 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» Звіту Єврокомісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Про звіт

Тіньовий звіт є незалежною оцінкою прогресу України у виконанні критеріїв членства в ЄС, яку надає експертна громадськість на запит європейських партнерів. Звіт створюється, щоб контролювати виконання державними органами рекомендацій ЄС і громадськості, покращувати публічну політику через конкретні рекомендації та інформувати суспільство про реальний стан і прогрес змін.

У 2025 році коаліція громадських організацій підготувала Тіньовий звіт за розділами 23 «Правосуддя та фундаментальні права» i 24 «Юстиція, свобода та безпека», які входять до переговорного Кластера 1 «Основи процесу вступу». Виконання зобов'язань у цьому кластері має вирішальну роль у переговорах про вступ України до ЄС: Кластер 1 відкривається першим і закривається останнім. Тіньовий звіт детально описує стан справ у таких сферах, як верховенство права (суди, прокуратура, адвокатура, юридична освіта), боротьба з корупцією та організованою злочинністю, реформи органів правопорядку, захист основоположних прав і свобод людини, візова політика, міграція тощо.

Автори звіту: громадські організації на чолі із Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice». До коаліції увійшли Лабораторія законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центр прав людини ZMINА, «Адвокат майбутнього», «Європа без бар'єрів», Асоціація правників України та «Європейська правда».

Експерти профільних громадських організацій сформулювали понад 500 рекомендацій – від законодавчих змін до інституційних рішень. Період, який досліджувався експертами, за розділом 23 включає вересень 2024 – серпень 2025 року. Для розділу 24 було проаналізовано дані за попередні роки і до серпня 2025 року.

На що, зокрема, звернули увагу експерти у звіті:

• Україна демонструє певний прогрес за розділами 23 та 24 Кластеру «Основи». Зокрема, у 2025 році було затверджено Дорожню карту з питань верховенства права, що є однією з ключових умов для відкриття перемовин між ЄС та Україною за кластером «Основи». Водночас ключові реформи залишаються незавершеними;
• є повторювані випадки втручання у діяльність судів і судових інституцій. Зокрема, йдеться про тиск правоохоронних органів на ВККСУ;
• терміни повноважень конкурсних комісій із добору кандидатів до органів суддівського врядування із залученням міжнародних експертів завершуються до того, як Україна буде готова проводити такі процедури самостійно;
• нові випадки корупції в судовій системі (щонайменше три у 2025 році), включно з інформацією щодо можливих нових епізодів корупції за участі ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва;
• є частковий прогрес у проведенні кваліфікаційного оцінювання суддів і звільненні тих, хто не відповідає вимогам до посади;
• критика діяльності ДБР із боку адвокатів, медіа та правозахисників останнім часом суттєво посилилася, існує потреба критичного осмислення необхідності подальшого розвитку цього органу;
• Україні наразі бракує стратегічного бачення щодо запобігання та протидії насильницькому екстремізму та радикалізації, яка веде до тероризму;
• боротьба з корупцією, організованою злочинністю та реформа органів правопорядку залишаються сферами, вразливими до політичних впливів та маніпуляцій;
• тощо.

Завантажити звіт можна за посиланням.

Що говорили учасники

На початку заходу з вітальними словами виступили Тарас Качка, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС «Право-Justice», Світлана Матвієнко, виконавча директорка ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», та Анастасія Мазурок, заступниця виконавчого директора з операційної діяльності Transparency International Ukraine.

Пан Качка зазначив, що в контексті реформ та успішних переговорів з Європейським Союзом необхідно мати консолідацію суспільства, а також спільне бачення на різні проблемні питання.

Оксана Цимбрівська наголосила, що 23 і 24 розділи є основними в Кластері 1 – й саме від прогресу України щодо них будуть залежати переговори по вступу України до ЄС. За її словами, підготовка таких аналітичних звітів не є ноу-хау, а регулярною практикою всіх країн-кандидатів і важливим інструментом розширення в межах ЄС.

Світлана Матвієнко подякувала організаціям, яка брала участь у роботі над звітом, і зазначила, що тіньовий звіт містить стратегічні та практичні рекомендації, не є опозиційним до влади, а спільною оцінкою, «дзеркалом» того, що потрібно далі робити.

Анастасія Мазурок підкреслила, що в суспільстві є великий запит на справедливість та євроінтеграцію. На її думку, важливо, що звіт презентується не лише як теоретичний, а й практичний майданчик, де вже є конкретні рекомендації й можливі різноманітні дискусії.

На шляху до ЄС

Сергій Сидоренко, головний редактор «Європейської правди», модерував першу панель «Влада та громадянське суспільство: взаємопідтримка на шляху до ЄС».

Заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра зазначила, що наразі для України в цьому напрямі є одна мета – вступ до ЄС. Тому тіньовий звіт, над якими працювали організації, є надзвичайно важливим для подальших процесів.

За її словами, з боку Президента України в напрямі правосуддя не було гальмуючих процесів: відбувалися призначення суддів за поданням ВРП: «Минулого року ми видали близько 500 указів про призначення суддів, цього – близько 50. Наразі в Офісі Президента є лише кілька подань ВРП, які ще очікують на укази. Тут ми реагуємо миттєво… Також нещодавно було призначено двох членів ВРП за квотою президента, а також суддів до КСУ. Залишається одна вакансія від президента для заповнення – найближчим часом буде оголошено конкурс».

Ірина Мудра наголосила на складності питання реформування мережі судів, сказавши, що впродовж року було проведено ряд заходів для аналізу можливостей: «У нас є розроблений проєкт модельного суду. У вересні ми мали зустріч, де предметно було обговорено впровадження цього проєкту модельного суду на прикладі Закарпатської області. Адже нам потрібно напрацьовувати механізми таких змін і побачити проблеми. Хоча було б логічним одразу на всю територію України зробити реорганізацію мережі судів, але для розуміння фінансового навантаження, різних організаційних і технічних питань усе-таки схиляємося до того, щоб розпочати з модельного проєкту».

Людмила Сугак, заступниця міністра юстиції України з питань європейської інтеграції, вказала, що Міністерство юстиції України продовжить тісну співпрацю з організаціями громадянського суспільства в процесі імплементації спільно розроблених дорожніх карт, а саме з питань верховенства права та функціонування демократичних інституцій.

«До розробки Дорожньої карти з питань верховенства права ми залучили близько 40 представників організацій громадянського суспільства. Сьогодні Мін’юст координує імплементацію двох дорожніх карт – із питань верховенства права та функціонування демократичних інституцій. Ми будемо посилювати координацію між виконавцями дорожніх карт та продовжимо активну співпрацю з громадянським суспільством у частині моніторингу виконання цих документів, щоб не допустити прогалин у їх реалізації», – зазначила Людмила Сугак.

За її словами, у відомстві створено спеціальний моніторинговий механізм: по кожному розділу дорожніх карт працюватимуть експертні групи, які регулярно збиратимуться для обговорення прогресу імплементації, а також проблемних питань: «Ми не сприймаємо Тіньовий звіт як опозиційний документ, а, навпаки, як допомогу громадянського суспільства у нашій спільній справі. Тіньовий звіт підсвічує багато питань, на які варто звернути увагу. Якщо є конструктивна критика, то до неї варто дослухатися».

Оксана Кваша, заступниця голови Вищої ради правосуддя, зазначила, що, зокрема, в тіньовому звіті звертається увага на відсутність єдності дисциплінарної практики в різних Дисциплінарних палатах ВРП. Одним із механізмів розв’язання цієї проблеми є використання суддею права на оскарження рішення Дисциплінарної палати до пленарного засідання ВРП, а в разі незгоди – подання скарги до Верховного Суду.

Також вона наголосила на проблемах, які виникають через незаповненість вакантних посад у складі ВРП. За словами Оксани Кваші, тривалий час замість 21 члена Ради працювали лише 15, тобто на межі повноважності. Наприклад, засідання Ради є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість членів – не менше 11 осіб. Водночас під час розгляду скарг на рішення дисциплінарних палат у засіданні не беруть участь члени відповідної палати (4  або 5 осіб), через що іноді бракувало кворуму.

Крім цього, заступниця голови ВРП нагадала, що 8 жовтня 2025 року Президент України призначив двох нових членів ВРП, тож нині Рада налічує 17 членів, і проблема тимчасово вирішена. Водночас уже наступного року завершується строк повноважень окремих членів, тому питання забезпечення повного складу залишається актуальним.

Оксана Кваша зазначила, що в тіньовому звіті запропоновано шляхи досягнення повного складу ВРП. Зокрема, пропонується внести законодавчі зміни, які б зобов’язували суб’єктів призначень дотримуватися встановлених строків. Одним із можливих варіантів є також продовження повноважень чинних членів Ради до моменту призначення їхніх наступників. За словами Оксани Кваші, ця пропозиція є слушною і може забезпечити безперервність та інституційну спроможність діяльності Ради.

Вона також поінформувала, що наразі ВРП активізувала роботу з призначення суддів до апеляційних і місцевих судів. Це є важливим зобов’язанням у межах плану Ukraine Facility. Завдяки збільшенню складу ВРП до 17 членів ця діяльність стала більш ефективною.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко заявив, що для повноцінного становлення державної інституції є необхідним досить тривалий проміжок часу, який дасть змогу забезпечити її стабільне функціонування.

На його думку, говорити про чергове перезавантаження Верховного Суду однозначно не можна, а подібної вимоги в межах євроінтеграційного процесу немає. Крім цього, на розгляді парламенту перебуває низка законодавчих змін, спрямованих на вдосконалення механізмів перевірки доброчесності суддів та дисциплінарних процедур. Щодо цього висловилася й Венеційська комісія, зауваживши, що радикальні реформи не можуть повторюватися безкінечно.

Також голова ВС вказав, що спільне обговорення питань, які висвітлені у звіті, дає впевненість у тому, що бажаного результату буде неодмінно досягнуто, але без якісного професійного діалогу представників влади і громадянського суспільства формування ефективних підходів до вдосконалення окремих аспектів функціонування органів державної влади неможливе.

Віра Михайленко, голова Вищого антикорупційного суду, під час свого виступу зауважила, що у звіті відображені основні проблеми, з якими стикається ВАКС: «Ми не приховуємо проблеми, навпаки, говоримо про них відкрито, бо зрілість судової інституції вимірюється не безпомилковістю, а здатністю приймати виклики, визнавати недоліки й шукати рішення».

Як зазначається, попередній Тіньовий звіт до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році був високо оцінений як громадськістю, так і міжнародними партнерами.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник зазначив, що ВККСУ послідовно реалізує конкурсну процедуру добору суддів Вищого антикорупційного суду та вчасно виконає всі взяті зобов’язання.

«Зараз триває етап кваліфікаційних іспитів, кандидати складають тестування. Відповідно до плану наприкінці лютого – на початку березня розпочнемо співбесіди з Громадською радою міжнародних експертів», – повідомив він.

За словами Андрія Пасічника, Комісія перебуває в постійному контакті з Громадською радою міжнародних експертів: «Ми вже узгодили формат спільної роботи, обговорили всі процедурні питання. Взаємодія конструктивна і стабільна. Це дозволить нам у лютому-березні провести співбесіди та вчасно завершити процедуру до припинення повноважень ГРМЕ».

Також він зазначив, що після завершення кваліфікаційного оцінювання та співбесід рекомендації Комісії розглядатиме Вища рада правосуддя: «Ми виконаємо своє зобов’язання і Вищий антикорупційний суд отримає нових суддів. Ми розуміємо, наскільки це важлива функція для держави не лише в контексті боротьби з корупцією, а й у розбудові спроможної держави. Це наш пріоритет».

Також на панелі виступив Михайло Спасов, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з міжнародного співробітництва та європейської інтеграції. Він підкреслив, що реформи у сфері прав людини, як і шлях до ЄС, є не спринтом, а марафоном.

«Але в цьому марафоні ми біжимо не поодинці. І роль громадянського суспільства тут є ключовою. Для нашої інституції співпраця з громадянським суспільством – не просто важлива, а є принциповою умовою ефективності», – сказав він.

На панелі, де виступали дипломати, Тарас Качка, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, наголосив, що тіньовий звіт демонструє успіх верховенства права та правосуддя, але Україні ще потрібен час для того, щоб відійти від багатьох практик радянського минулого: «Чи могли б ми рухатися краще? Так, але реальність полягає в тому, що ми йдемо лише вперед і прогресуємо».

Також на панелі виступили Катаріна Матернова, пані Посол Європейського Союзу в Україні, та Себастьєн Сюрен, тимчасовий повірений у справах Посольства Франції в Україні. Зокрема, пані Матернова привітала Україну з ухваленням ЄС уже 19-го пакета санкцій проти російської федерації й зазначила, що ЄС і надалі підтримуватиме Україну, а Себастьєн Сюрен відзначив, що робота над тіньовим звітом є не просто дискусією, а конкретним розумінням громадського суспільства, що конкретно працює або ні в тій чи іншій сфері в Україні.

Презентації

Далі відбулися дві панелі з презентацією Тіньового звіту до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права», а також до розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека».

Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine (виступала онлайн), сказала, що цьогорічна частина звіту помітно відрізнялася від того, як відбувався опис проблеми у сфері боротьби з корупцією торік: «Якщо в першому Тіньовому звіті ми переважно фіксували стан справ у діяльності різних антикорупційних органів, то тепер мали змогу відстежити прогрес у подоланні згаданих недоліків. І, звісно, описали нові виклики – їх за рік виявилося чимало. Водночас частину щодо боротьби з організованою злочинністю ми описали в тому ж підході, що і торік, адже для нас і майбутніх читачів цього звіту це нова інформація, яку треба зафіксувати для подальшого трекінгу».

Окремо в TI Ukraine зазначили, що при підготовці звіту експерти визначили три групи головних проблем у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, які суттєво гальмують прогрес України на шляху до вступу в ЄС.

1. Сфера запобігання корупції:

• НАЗК зберегло проблемні практики у сфері фінансового контролю, попри попередню критику з боку громадянського суспільства та міжнародних аудиторів. Водночас зареєстрована кількість порушень конфлікту інтересів зменшилася, що викликає сумніви щодо ефективності моніторингу високопосадовців;
• загальний потенціал НАЗК щодо імплементації антикорупційного мейнстрімінгу, тобто інтеграції антикорупційних ініціатив у різні сфери, залишається низьким;
• виконання заходів оновленої урядом ДАП наразі не досягає задовільного рівня. У підготовці нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми спостерігаються затримки.

2. Антикорупційний сегмент кримінальної юстиції:

• у КПК України зберігаються норми про обов’язкове закриття кримінальних проваджень через сплив строків досудового розслідування;
• почастішали випадки втечі підозрюваних та обвинувачених, а також зростає кількість справ ВАКС, що перебувають під ризиком закриття через закінчення строків давності;
• Верховна Рада України не вдосконалила інструменти реагування на процесуальні зловживання, тому середня тривалість розгляду справ у ВАКС сягнула 618 днів – найвищого показника за час роботи суду, з процесуальними зловживаннями у 55% справ;
• дотепер наявна проблема ефективності конфіскації злочинних активів, а інструменти розширеної конфіскації потребують вдосконалення щодо підстав арешту майна.

3. Інституційна спроможність антикорупційних органів:

• наразі проведення нового аудиту діяльності НАЗК залишається на паузі через затримки з оновленням методології, критеріїв і періодом оцінки роботи органу. Водночас більшість із рекомендацій, наданих за результатами попереднього аудиту, дотепер не втілені на належному рівні;
• після звільнення голови АРМА ця вакантна посада має бути якомога швидше заповнена за новими правилами конкурсних процедур, а також має бути проведений аудит Агентства, передбачений новим законом;
• є сплив строків повноважень міжнародних експертів у конкурсних комісіях на топ посади, що призведе до посилення ризиків політичного впливу на ці процеси.

Олександр Клименко, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, наголосив на важливості процесуальної автономії САП: «Першим пунктом ми завжди ставимо надання повноважень керівнику САП на рівні з Генеральним прокурором – починати розслідування й погоджувати слідчі та процесуальні дії щодо народних депутатів. На нашу думку, це один із механізмів, який буде запобіжником, щоб не робили з антикорупційної інфраструктури певний інструмент політичної боротьби. Оскільки Генпрокурор як був, так і залишається політичною посадою, яку ухвалює більшість у парламенті, й загалом може відмовляти в реєстрації кримінальних проваджень щодо представників більшості, але й відкривати справи проти представників опозиції й направляти ці провадження до НАБУ. Мені здається, це правильний механізм балансу: щоб і Генеральний прокурор, і керівник САП мали однакові повноваження, оскільки ми зобов’язані розслідувати корупційні провадження щодо народних депутатів, але почати такі розслідування не можемо, що виглядає абсурдно».

Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради України, зосередився на ролі Верховної Ради у впровадженні євроінтеграційних реформ, судовій та антикорупційній реформах, взаємодії України з ЄС і міжнародними партнерами, а також на професійній співпраці у законодавчому процесі.

Він зазначив, що Парламент відіграє велику роль у реалізації реформ, передбачених розділами 23-24, адже частина рекомендацій потребує саме законодавчих змін: «Верховна Рада активно працює над впровадженням реформ – це складний і послідовний процес, який потребує злагодженої парламентської роботи».

За його словами, процеси потребують якісного опрацювання та узгодження з експертним середовищем. Зокрема, під час розгляду євроінтеграційних законопроєктів у комітетах ВРУ відбувається їх широке обговорення із залученням фахівців, представників громадськості та партнерів, пошук консенсусів, а також доопрацювання між першим і другим читанням.

Він також вказав, що низка реформ стикається з природним опором систем, що потребують змін. Наприклад, для стабільної реалізації судової реформи необхідно закласти міцний фундамент, який забезпечить стійкість змін, і робота над цим триває. За словами Олександра Корнієнка, антикорупційна система демонструє ефективність змін: попри поодинокі проблеми та виклики, механізми антикорупційного контролю в цілому функціонують належним чином.

Окремо він наголосив, що Україна виконала свою частину євроінтеграційних зобов’язань і нині очікує на відкриття першого кластеру з боку Єврокомісії – важливого кроку для подальшого просування до стандартів ЄС.

Карина Асланян, керівниця напряму «Верховенство права» ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», вказала, що тіньовий звіт відкриває можливості для представників влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів разом працювати над всіма наявними проблемами за розділами 23 та 24, щоб зробити розвиток усіх сфер видимим, суттєвим та невідворотнім.

Окремо вона відзначила важливість диджиталізації судових процесів, наголосивши, що над цим напрямом потрібно працювати вже зараз, а не після завершення війни.

Олександр Водянніков, суддя Конституційного Суду України, поділився баченням того, як КСУ інтегрує європейські стандарти у свою діяльність. За його словами, Суд не лише реагує на виклики сьогодення, а й активно формує майбутнє української конституційної юстиції через етичні стандарти, прозорість і європейський правовий фундамент, що зміцнює верховенство права та наближає Україну до ЄС.

Він також наголосив, що ухвалення Правил професійної етики судді КСУ стало важливим кроком до утвердження довіри й відкритості органу конституційного контролю. Крім цього, Олександр Водянніков підкреслив, що після змін до преамбули Конституції України 2019 року право ЄС стало складовою конституційної ідентичності України, і КСУ вже посилається на acquis ЄС у своїх рішеннях.

«Адвокатура потрапила в стратегічні документи на шляху до ЄС, хоча мала всі шанси не бути там, оскільки це самоврядна організація, на яку ніхто не впливає… З хороших новин: адвокатура стала видимою на рівні стратегічних документів, які приймаються в Україні», – сказала Дар'я Писаренко, директорка ГО «Адвокат майбутнього».

За її словами, у звіті йдеться про те, що система формування органів адвокатського самоврядування не є демократичною та конкурентною: «Звісно, окремо ми говоримо про те, що все ще адвокатура не виконала свій обов’язок перед правосуддям у частині делегування до ВРП і КДКП… Ми це спостерігаємо з 2022 року – й для мене це велика дивина. Для адвокатури це має бути велика честь – делегувати двох представників для того, щоб адвокати були представлені у ВРП, яка, власне, й розглядає дисциплінарні скарги. Водночас ми бачимо, що адвокатура надала трьох кандидатів до комісії, яка надалі формуватиме ВККСУ. Тут питання, чи парламентарі будуть змінювати цю процедуру, чи ми будемо залишатися на такому ж рівні. Є питання у звіті: як саме адвокатура надала цих кандидатів, оскільки процедура не відповідала принципам прозорості та демократичності».

Читайте також: «Воєнний стан і адвокатське самоврядування: відкладені вибори прокоментувала Марина Ставнійчук».

Також Дар'я Писаренко наголосила на важливості проактивної ролі парламенту в реалізації Дорожньої карти в частині адвокатури: «Це виклик, це робота, щоб ми могли рухатися далі. Адже саме парламент є єдиним представником суспільства, а реформа адвокатури покликана насамперед підвищити якість правничої допомоги».

Про що йдеться у звіті щодо адвокатури:

• хоча прийнята Дорожня карта реформ, наразі інші стратегічні документи, що містять розділи щодо змін у системі адвокатури, лише готуються або очікують на затвердження, що створює ризик збереження статус-кво та поглиблення негативного впливу адвокатури на всю систему правосуддя;
• виборність органів адвокатського самоврядування (ОАС) в Україні залишається непрозорою і централізованою, що суперечить принципам доброго врядування і європейським стандартам. ОАС продовжують діяти з перевищенням строків повноважень, без регулярної ротації та належного демократичного оновлення. Процес ініціювання виборів залежить виключно від центрального органу (Ради адвокатів України (РАУ), а механізми визначення квот залишаються закритими та незрозумілими. Відсутність вимоги щодо таємного голосування під час обрання керівних органів, непрозорість процедур та відсутність інструментів для якісних та конкурентних виборів підривають довіру до системи самоврядування адвокатів і знижують ї ї легітимність у системі правосуддя. Існує ризик неготовності системи правосуддя відмовитися від участі міжнародних експертів у формуванні комісії з добору ВККС;
• процедури доступу до професії адвоката в Україні залишаються застарілими, непрозорими та схильними до зловживань. Кваліфікаційний іспит не оновлювався багато років і не відповідає сучасним вимогам технічної організації та об’єктивності оцінювання. Освітні критерії допуску до іспиту є недостатньо чіткими, а вимоги до професійного стажу – надто низькими для гарантування належної якості адвокатської діяльності. Стажування часто має формальний характер і не забезпечує належної підготовки кандидатів до самостійної практики. Також відсутні механізми базової перевірки моральноетичної доброчесності кандидатів, що знижує довіру до доступу в професію;
• система підвищення професійного рівня адвокатів в Україні продовжує містити ознаки закритої, монополізованої та формальної, без реальної конкуренції серед освітніх провайдерів. Вища школа адвокатури НААУ зберігає штучне монопольне становище, акумулюючи організаційні, контрольні й акредитаційні функції без прозорих правил доступу для інших операторів. Акредитаційні процедури залишаються зарегульованими та непрозорими, а платний характер більшості заходів ставить адвокатів у нерівні умови залежно від регіону. Нові правила підвищення кваліфікації поглиблюють формалізм, а механізми стимулювання реального професійного розвитку фактично відсутні;
• система дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні залишається непрозорою та характеризується суттєвими правовими прогалинами. Розгляд дисциплінарних справ здійснюється ОАС, строк повноважень яких сплив, що викликає сумніви щодо легітимності ухвалених рішень. Дисциплінарна процедура залишається фрагментарно врегульованою. Відсутність публічного реєстру дисциплінарних рішень створює ризики вибіркового застосування санкцій та правову невизначеність. Крім того, наявна практика повторного притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності за одне й те саме порушення обов’язку підвищення професійного рівня, а також використання дисциплінарних механізмів як інструменту тиску на адвокатів за критику ОАС;
• фінансова система органів адвокатського самоврядування залишається закритою і непрозорою: фінансова звітність за 2022–2024 роки не оприлюднюється. ОАС здійснюють розпорядження коштами без належного зовнішнього контролю, відкритих процедур закупівель та обов’язкового незалежного аудиту. Новий порядок розподілу щорічних внесків між РАР та НААУ на користь НААУ, ухвалений у грудні 2024 року, передбачає суттєве збільшення частки НААУ без проведення фінансовоекономічного обґрунтування чи прогнозу наслідків для регіонів. Відсутність об’єктивної інформації про витрати й розподіл ресурсів створює ризики неефективного управління, централізації влади та підриву довіри адвокатської спільноти до фінансової політики НААУ;
• в Україні й далі трапляються випадки порушення професійних прав адвокатів, включно з проведенням необґрунтованих обшуків, прослуховуванням, перешкоджанням у спілкуванні з клієнтами та ігноруванням адвокатських запитів. Існує недостатній судовий контроль за дозволами на втручання в адвокатську діяльність, а механізми притягнення винних осіб до відповідальності залишаються неефективними. Залишається проблема ототожнення адвокатів з їхніми клієнтами. Також актуальною залишається відсутність реальних механізмів захисту від зловживань під час слідчих дій щодо адвокатів та несанкціонованого доступу до адвокатської таємниці. Порушення професійних прав адвокатів у процесі взаємодії із представниками територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП) набули системного та загрозливого характеру. А закон, який запроваджує визначення «ототожнення адвоката з клієнтом», має ризик надширокого трактування та зловживання із ризиком загрози свободі слова;
• адвокати, які є ключовими учасниками системи правосуддя, залишаються єдиними, хто не підпадає під обов’язкове фінансове декларування. Це створює «сліпу зону» в антикорупційній системі, підвищує ризики конфлікту інтересів і підважує принцип рівності стандартів доброчесності серед учасників правосуддя;
• попри прийняття Державного стандарту соціальної послуги медіації, процедура залучення до медіації залишається надмірно формалізованою на ранніх етапах, що може відштовхувати потенційних отримувачів послуги. Обізнаність населення про можливості медіації, включно з програмою відновного правосуддя для неповнолітніх, залишається низькою, що обмежує її ефективне впровадження.

Що, зокрема, рекомендують у звіті щодо реформи адвокатури:

• після затвердження Дорожньої карти реформ необхідно ухвалити докладний план її реалізації в частині адвокатури із чіткими строками, виконавцями та механізмами моніторингу за широкої участі громадянського суспільства та адвокатів. Президент має затвердити Стратегію розвитку правосуддя до 2029 року з урахуванням публічних консультацій, експертних обговорень та інституалізованої участі представників адвокатської спільноти та неурядових організацій. НАЗК треба підготувати Антикорупційну стратегію та програму з акцентом на мінімізацію корупції в адвокатурі;
• внести зміни до законодавства, якими запровадити стандартизований цифровізований кваліфікаційний іспит для доступу до професії адвоката, що забезпечить об’єктивність оцінювання знань та мінімізує корупційні ризики. Підвищити вимоги до кандидатів, уточнивши критерії освіти, та запровадити механізм попередньої перевірки доброчесності кандидатів. Реформувати наявну модель стажування, забезпечивши її реальну навчальну функцію та врахувавши найкращі європейські практики для досягнення балансу між навчальним, практичним і етичним компонентами підготовки майбутніх адвокатів;
• передбачити, зокрема, виключний перелік підстав, за яких попередній склад ОАС продовжуватиме виконання повноважень понад встановлений строк, на який їх було обрано, але в будь-якому разі не більш ніж протягом одного року;
• внести зміни до законодавства, гарантувавши адвокатам право на вільний вибір форм і провайдерів підвищення кваліфікації. Створити прозору й нормативно врегульовану процедуру акредитації операторів і сертифікації викладачів у сфері безперервного навчання адвокатів. Скасувати необґрунтовані фінансові бар’єри для акредитації та доступу до навчання. Розробити окрему спеціальну процедуру підвищення кваліфікації для помічників адвокатів з урахуванням їхнього професійного статусу та підготовки до подальшого доступу до адвокатури;
• переглянути Правила адвокатської етики, виключивши положення, що надають можливість використовувати їх для обмеження свободи висловлювання адвокатів;
• розширити професійні права і гарантії адвокатів: забезпечити безперешкодний доступ до службових приміщень, де перебуває його клієнт, надати ідентифікований доступ до державних реєстрів, проводити обшуки і негласні дії щодо адвоката в межах кримінального провадження, пов’язаного з виконанням адвокатом його професійних обов’язків, лише на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду (включно з Апеляційною палатою ВАКС);
• законодавчо запровадити обов’язкове декларування адвокатами, зокрема членами ОАС;
• тощо.