19 березня 2021, 15:07

Торговельний та судовий захист бізнесу на митниці — актуальні питання Форуму з митного права

Частина друга

Special talk про основні засади торговельного захисту бізнесу на митниці став продовженням III Форуму з митного права та міжнародної торгівлі, що був організований Асоціацією правників України 18 березня 2021 р.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "Реформа митниці та зміни у світовій торгівлі: про що говорили на Форумі з митного права"

Радниця Asters Олеся Кривецька, перш за все, окреслила поняття та види заходів торговельного захисту. Серед них виділяють:

  • антидемпінгові (підставами застосування є наявність демпінгу, шкоди національному виробнику, причинно-наслідковий зв'язок та відповідність національним інтересам). Формою заходу у такому випадку є імпортне мито або цінові зобов’язання;
  • компенсаційні (підставами є наявність субсидії, шкода нацвиробнику, причинно-наслідковий зв'язок, відповідність націнтересам). Форми заходів такі, як і в попередньому варіанті;
  • спеціальні (підставами застосування є зростання імпорту внаслідок непередбачуваної обставини, шкода нацвиробнику, причинно-наслідковий зв'язок та відповідність націнтересам). Формами заходів є імпортне мито або квоти.

Також у своєму виступі пані Олеся представила статистику застосування заходів торговельного захисту/розслідувань в Україні та торговельного захисту проти української продукції.

Партнерка Sayenko Kharenko Анжела Махінова пояснила, чому застосовують заходи торговельного захисту: «Застосування таких заходів прямо дозволене в СОТ та іншими двосторонніми міжнародними угодами. І СОТ, і чинне законодавство чітко регламентують порядок проведення торговельних розслідувань, за результатами яких застосовують певні заходи. Варто зазначити, що для таких розслідувань є чітко визначені відповідальні органи, стадії та строки. Торговельні заходи можуть застосовуватися у досить значному розмірі. Так, на сьогоднішні день в Україні діють різноманітні мита у розмірі від 6,54% до 123%. До того ж, заходи торговельного захисту застосовуються на тривалий період». Далі пані Анжела послідовно розповіла про процедуру розслідування на всіх стадіях.

форум 1 Заступник директора департаменту торговельного захисту МЕРТ Олена Засипкіна виділила пріоритети у роботі департаменту на найближчий час. За її словами, це зміни в законодавчу базу, адже на сьогодні 5 законопроектів опрацьовуються в комітетах ВРУ, імплементація ІТ-платформи, що полегшить доступ бізнесу до матеріалів справ, та вдосконалення позицій національних товаровиробників на зовнішніх ринках під час врегулювання спорів у торговельній сфері.

Судовій практиці була присвячена остання сесія Форуму, модератором якої виступив партнер АО «Жованник та партнери» Ігор Кізима. «Під час першої сесії ми виділили основні проблеми бізнесу на митниці, а тепер спробуємо розібратися, як суди вирішують спори, що виникають у митних питаннях, та розглянемо ключові кейси», — зазначив він.

Суддя Малиновського районного суду Одеси Віталій Гранін у своєму виступі окреслив процес розгляду та вирішення справ за Митним кодексом та КУпАП: «Безумовно, є різниця процесу за Митним кодексом та КУпАП. Найголовніше те, що за КУпАП немає касаційного оскарження, і по справах різних категорій апеляційні суди приймають різні рішення. Проте Митний кодекс має жорсткіші санкції, на відміну від КУпАП: суд може конфіскувати предмет протиправної діяльності незалежно від особи власника такого майна. Митний кодекс також передбачає направлення справи на додаткову перевірку як складову її розгляду». За словами судді, справи мають розглядатися за правилами Митного кодексу, а ті відносини, що не регулюються цим кодексом, визначаються нормами інших нормативно-правових актів. Проте у разі, якщо інші нормативні акти допускають неоднозначне трактування норм, рішення приймається на користь громадянина.

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ганна Лебедєва зазначила, що всі рішення митних органів оскаржуються до окружних адміністративних судів, а оскільки такі рішення — це акти індивідуальної дії, позивач сам обирає територіальність суду. Стосовно строків: передбачений загальний строк у півроку. Відбулися зміни у визначенні розміру судового збору у таких справах — тепер ціною позову є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Також пані Ганна розповіла про методи визначення митної вартості: основний — за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, і другорядні — за ціною договору щодо ідентичних товарів, подібних товарів, на основі віднімання вартості, додавання вартості та резервний. Суддя визначила основні причини відмови у митному оформленні та зазначила, що витребовуючи додаткові документи, митниця зобов’язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви. Загальний висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, не є достатнім для витребування додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості.

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Ніколаєва розкривала питання інтелектуальної власності та митного оформлення. Серед справ, що розглядалися протягом 2018–2020 рр., найбільше стосувалися зобов’язання ДМС включити до Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності об’єкти інтелектуальної власності та внести зміни до Реєстру, коригування митної вартості товару, оскарження дій митниці щодо призупинення митного оформлення товару, заборонни розповсюдження товарів, вилучення з цивільного обороту та знищення контрафактного товару. Наприклад, був позов про заборону здійснювати розповсюдження смартфонів, поданих до митного оформлення за декларацією на території України. Невиконання судами нижчих інстанцій вказівок щодо встановлення обов’язкової реєстрації за законодавством КНР та відсутність реєстраційних номерів, запуск товару в обіг призвели до того, що ця справа звелася нанівець, адже суд не міг ідентифікувати товар.

«У судовій практиці можна виділити певні тенденції, наприклад, збільшення кількості спорів у сфері захисту ІВ під час перетину митного кордону, неузгодженість вирішення одних і тих самих правових питань, трактування норм матеріального права судами різних юрисдикцій, припинення схожих за характером правопорушень у межах різних видів судочинства», — відзначила Ольга Ніколаєва.

Голова митного комітету західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації, адвокат Advice Group Ігор Соколовський присвятив свій виступ питанню доказування і доказів у класифікації товарів на митниці: «Залишається невирішеним питання, як і які зразки бере митниця для проведення експертиз для доказування. У листопаді 2020 р. розглядалася справа, де митний орган на основі службової записки (яка не може бути мотивованим рішенням для відбору зразків для проведення експертизи) проводив експертизу, за результатами якої приймалося рішення про порушення декларантом законодавства України. Варто знати, що вмотивованим рішенням може бути запит або постанова митного органу, але аж ніяк не служба записка. Якщо цього правила не дотримано, результати експертизи не будуть допустимими доказами».

У питанні щодо оглядів та переоглядів вантажів, за словами пана Ігоря, такі обстеження відбуваються з порушенням строків. Через це незаконні огляди можуть бути оскарженні, і вже є позитивна судова практика. Часто митники посилаються на типові маршрути переміщення контрабанди як підставу огляду вантажу. Так от, у січні 2021 р. ВС встановив, що такий маршрут має бути доведений, і митниця має надати докази, як вона виявила цей маршрут. Якщо митниця не може це обґрунтувати, суди приймають рішення на користь компанії, яка понесла збитки.

форум 2.0

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати