Суддя Верховного Суду Олена Кібенко розповіла про правові режими надання тимчасового захисту українцям у різних країнах.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З 2017 року для громадян України діє безвізовий режим в’їзду до Шенгенської зони. Українці, які виїхали за кордон через війну, можуть обрати один із таких правових режимів свого перебування:
- залишитись у статусі туриста (протягом 90 календарних днів, без права працювати, без будь-якої соціальної чи фінансової підтримки);
- отримати тимчасовий захист за Директивою про тимчасовий захист 2001/55/EC, яка була активована для України Рішенням Ради ЄС від 4 березня 2022 року (захист включає право на житло, освіту, роботу, соціальне забезпечення, медичну допомогу, але скористатися цими правами можна після реєстрації в обраному місці проживання в будь-якій країні ЄС (лише в одній); статус встановлюється на один рік і може бути продовжений ще на два роки, у разі зміни ситуації в Україні може бути припинений);
- подати документи на отримання статусу біженця (це потрібно зробити негайно у першій країні, в якій особа зупинилася після виїзду з території України, процедура очікування відповідного рішення може тривати понад пів року, у заявника вилучають паспорт, він змушений залишатися в цій країні до отримання статусу, національним законом може бути передбачено проживання лише в певному місці).
Олена Кібенко радить обирати статус тимчасового захисту, якщо громадянин України має намір повернутися в Україну після нормалізації ситуації. Звернення для отримання статусу біженця по суті не передбачає перспектив повернення в Україну, отримання цього статусу фактично прирівнює особу до іноземців, які мають дозвіл на постійне проживання в країні (тобто цей статус використовується для імміграції з України назавжди).
Багато людей побоюються, що у випадку евакуації за кордон вони втратять роботу. Держпраці рекомендує роботодавцям розглянути можливість надання таким працівникам відпустки або встановлення для них дистанційного / надомного режиму роботи. Роботодавець не має права примусово відправити у відпустку за власний рахунок. Втім, працівників можна звільнити у разі скорочення штату.
Суддя ВС зазначила, що згадана Директива та Рішення Ради ЄС про її активацію для українців 2022/382 від 4 березня 2022 року встановлюють лише мінімальні стандарти захисту, які має забезпечити кожна країна. Тому громадянам обов’язково необхідно вивчити законодавство тієї країни ЄС, у якій вони планують залишитися. Зараз нове законодавство і практика його застосування лише формуються. Тому, якщо є можливість, то варто зачекати з реєстрацією місця проживання, порівняти умови в різних країнах і обрати найбільш прийнятні з урахуванням конкретних обставин.
Зокрема, Олена Кібенко розповіла про режим тимчасового захисту в Польщі, яка 9 березня 2022 року ухвалила спеціальний закон (президент підписав його 12 березня) щодо надання допомоги громадянам України у зв’язку з російською агресією.
Він дає можливість українцям перебувати в Польщі упродовж 18 місяців з 24 лютого 2022 року, цей термін може бути продовжений.
Якщо особа перетнула кордон за біометричним паспортом, легальний термін її перебування на території Польщі становить 90 днів (особа має право подорожувати до інших країн). Жодної іншої реєстрації не потрібно. Перетин кордону за іншим документом дає легальний термін перебування на території Польщі 15 днів (така особа не має права подорожувати до інших країн ЄС).
Реєструватись у пункті прийому біженців необов'язково, але до нього можна звернутися, якщо є потреба в житлі, їжі, речах першої необхідності, невідкладній медичній допомозі. В пункті прийому біженців можна отримати найважливішу інформацію.
Після визначення адреси проживання необхідно її зареєструвати та отримати номер PESEL – персональний номер соціального страхування, який надає право на соціальну підтримку, та користуватися публічними послугами в Польщі (житло, освіта, медичні послуги, соціальне забезпечення, фінансова підтримка). З міркувань безпеки особи, які подають заявку на номер PESEL, повинні зробити біометричну фотографію та зняття відбитків пальців.
Працевлаштування максимально спрощене – жодних спеціальних дозволів, обмежень, квот. Роботодавець лише зобов’язаний протягом 14 днів повідомити про прийняття на роботу іноземця до відповідного управління праці. Ті, хто не може знайти роботу, мають право на соціальну допомогу по безробіттю нарівні з громадянами Польщі. Українці, які отримали посвідку на проживання та PESEL, мають право на ведення бізнесу нарівні з громадянами Польщі.
Також після отримання номера PESEL українці мають право на медичну допомогу, яку покриває польська система соціального страхування (національний режим).
Громадяни України, які перетинають кордон із Польщею, після реєстрації місця проживання отримують одноразову грошову виплату в розмірі 300 злотих. Крім того, вони мають право на отримання: допомоги малозабезпеченим громадянам; допомоги на дитину та інші види допомоги. Також українцям оплачують психологічну допомогу.
Закон передбачає безкоштовне навчання українських дітей у школах та університетах, втім, наразі воно відбувається польською, а в деяких закладах англійською мовами.
Важливо знати, що тимчасовий захист можна отримати лише в одній із країн ЄС. Виїзд із Польщі більш як на один місяць позбавляє громадянина України можливості залишатися в цій країні під статусом тимчасового захисту.
Схожі умови пропонують і інші країни ЄС. Олена Кібенко разом з українськими та іноземними колегами підготувала інформацію про отримання тимчасового захисту в Естонії, Італії, Німеччині, Румунії, Швеції та надаватиме актуальну інформацію щодо інших країн. Вся зібрана інформація публікується на телеграм-каналі – «Мої права за кордоном».
Більш детально – на телеграм-каналі Олени Кібенко.