08 жовтня 2020, 15:12

Суддя КЦС ВС розповів про захист права людини на чисте довкілля

Прес-служба ВС

Це питання порушив суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков у контексті теми Міжнародної конференції «Права людини для планети», організованої Європейським судом з прав людини 5 жовтня 2020 року, в якій він узяв участь.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "Україна не має часу, аби відкладати реформу управління відходами", - Міндовкілля"

Про це повідомляє прес-центр ВС.

Сергій Бурлаков зазначив, що Конвенція не містить статті, якою б безпосередньо захищалися права кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля. ЄСПЛ здійснює такий захист відповідно до закріплених у ст. 8 Конвенції положень про те, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Як прилад він навів рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Гримковська проти України». У цій справі скаржниця стверджувала, що її житло, приватне та сімейне життя зазнали значної шкоди через функціонування магістральної дороги, побудованої дуже близько від її будинку. Це мало наслідком значне забруднення повітря вихлопними газами, вугільним пилом, що утворився внаслідок залатування вибоїн на дорозі дешевим матеріалом з вугільних шахт, також мало місце шумове забруднення, спричинене постійним рухом вантажівок. Тому заявниця вказала, що будинок став майже непридатним для життя в ньому. Крім того, таке забруднення призвело до виникнення хронічних захворювань дихальної системи у членів її сім’ї.

Суд зазначив що, коли справа стосується екологічної небезпеки, небезпідставна скарга за ст. 8 може бути подана лише тоді, коли відповідна загроза сягає такого рівня, який призводить до значного погіршення здатності заявника користуватись своїм житлом, мати приватне та сімейне життя. «Тобто висновок про порушення ст. 8 залежить від конкретних обставин, а поняття «рівень, що призводить до значного погіршення» є оціночним і може визначатися ступенем шкідливого впливу та спричиненими наслідками», – підсумував суддя ВС. Водночас, за його словами, дуже часто на практиці важко довести, що саме певне забруднення спричинило наслідки у вигляді погіршення здоров’я.

Детально дослідивши всі обставини в цій справі, ЄСПЛ все ж таки визнав порушення ст. 8 Конвенції. Схожу аргументацію Суд навів у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Дубецька та інші проти України».

Водночас Сергій Бурлаков звернув увагу, що 1 липня 2015 року Україна ратифікувала Протокол про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. Пунктом 3 ст. 5 Протоколу передбачено, що наскільки це є можливим, кожна Сторона згідно із цією статтею намагається надати заінтересованій громадськості можливість участі в попередній оцінці планів і програм.
Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 8 Протоколу кожна Сторона забезпечує початкові, своєчасні та ефективні можливості участі громадськості в стратегічній екологічній оцінці планів і програм, коли відкрито всі варіанти.
Згідно з п. 1 ст. 9 Протоколу кожна Сторона визначає органи, з якими треба проконсультуватися і яких в силу їхніх специфічних природоохоронних обов’язків чи обов’язків з охорони здоров’я вірогідно можуть стосуватися екологічні наслідки реалізації плану чи програми, зокрема наслідки, пов’язані зі здоров’ям населення.

Відтак Сергій Бурлаков поставив запитання, чи можливо в таких випадках захистити інтереси громадськості на сталий розвиток території в рамках ст. 8 Конвенції. Адже мова йде не про вже порушене право, ми говоримо лише про можливість його порушення в майбутньому. Суддя ВС зауважив, що з огляду на активне будівництво в Україні нових промислових об’єктів та зростання екологічної культури населення незабаром національним судам доведеться давати відповідь на це питання.

Нагадаємо, ВРП звільнила у відставку чотирьох суддів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати