Хмельницький апеляційний суд частково задовольнив позов до банку жительки Хмельниччини, яка за версією слідства стала жертвою шахрая. Про це повідомила пресслужба суду.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Україна та Нідерланди проти росії: 9 липня ЄСПЛ оголосить рішення у справі".
Як встановив суд, 18 травня 2024 року до жительки селища Стара Синява подзвонив невідомий, котрий представився працівником оператора стільникового зв`язку й сказав, що для поновлення дії SІМ-карти жінка повинна ввести наданий ним код і почекати півтори години.
"Коли ж мобільний зв'язок не відновився, вона запідозрила, що стала жертвою шахраїв. Відтак звернулася до банку для блокування рахунків та до поліції. Тим часом підозрюваний у шахрайстві, отримавши доступ до її фінансового номера, встиг змінити пароль для входу в додаток Приват 24, оформити на неї кредит та переказати її гроші на свій картковий рахунок. За одним рахунком він отримав кредит готівкою на загальну суму 77 700 грн. За іншим – використав 49 687 грн кредитних коштів", – ідеться в повідомленні.
У суді розповіли, що за звернення клієнтки про повернення грошей, які були використані сторонньою особою поза волею власника, банк відповів відмовою, заявивши, що переказ із карток здійснювався через Приват 24 під її авторизацією, шляхом введення пароля, який має бути відомий тільки їй.
"Понад те, банк почав нараховувати відсотки за користування кредитом та здійснювати автоматичне списання особистих коштів позивачки на погашення боргу. За захистом прав жінка звернулася до суду. Просила зобов`язати банк відновити залишок коштів на двох картках/рахунках до того стану, в якому вони були перед виконанням несанкціонованих операцій 18 травня 2024 року; скасувати будь-яку заборгованість за картковими рахунками, що утворилася внаслідок несанкціонованих операцій; стягнути з банку на її користь безпідставно списані 6726 грн на погашення простроченої заборгованості", – вказали в суді.
Водночас Старосинявський районний суд Хмельницької області відмовив у позові, вказавши, що клієнтка банку своїми діями "сприяла незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції". Позивачка оскаржила рішення до апеляційного суду. Її доводи суд визнав частково слушними, зокрема, зауваживши, що обов`язок доведення факту порушення, унаслідок якого ініційовано несанкціоновану платіжну операцію, законодавство покладає на емітента платіжного засобу (банк).
У суді повідомили, що власник рахунку не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. На думку апеляційного суду, банк таких доказів не надав.
Тому ХАС зобов’язав банк відновити залишок кредитних коштів на одному з рахунків позивачки до стану, який був перед проведенням несанкціонованих операцій, та скасувати заборгованість за цим рахунком, що виникла через несанкціоноване використання кредитних коштів. Також суд стягнув на її користь 6726 грн, які банк списав на погашення простроченого боргу.
Водночас вимоги про зобов`язання банку відновити залишок кредитних коштів на іншому картковому рахунку та скасувати заборгованість апеляційний суд відхилив через обрання неефективного способу захисту порушеного права.
"18 травня 2024 року був оформлений кредит готівкою, укладення якого позивачка не ініціювала, що виключає проведення операцій за таким договором і неможливість відновлення залишку кредитних коштів на рахунку. Колегія суддів вважає, що належним способом захисту у цьому випадку є звернення з позовом про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах", – йдеться в постанові.
З повним текстом постанови апеляційного суду у справі № 684/458/24 можна ознайомитися в ЄДРСР.