У провадженні Окружного суду США Південного округу Нью-Йорка перебуває кримінальна справа проти Бредлі Геппнера (United States v. Heppner, 25 Cr. 503), обвинуваченого в шахрайстві з цінними паперами та підробці документів. Про це повідомили в НААУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Стартапи інтегрують ШІ в роботу Мін’юсту, ДІАМ та Агентства туризму".
Деталі справи
У листопаді 2025 року під час арешту ФБР провело в чоловіка обшук і вилучило документи та електронні пристрої. Серед них був 31 файл зі спілкуванням Б. Геппнера з платформою Claude від компанії Anthropic (обвинувачений за допомогою ШІ самостійно готував матеріали з можливими варіантами лінії захисту у кримінальній справі, а згодом передав їх своїм адвокатам).
Матеріали відповідно до кримінального процесуального закону мали б отримати захист від розкриття як такі, що були зроблені обвинуваченим під час розслідування або захисту у справі. Але сторона обвинувачення оскаржила цей статус і суддя Джед С. Ракофф 10 лютого 2026 року задовольнив це клопотання.
Що вказав суддя
Джед С. Ракофф виходив з того, що матеріали спілкування з публічною генеративною платформою не охоплюються ані комунікаціями "адвокат-клієнт", які є конфіденційними, ані доктриною робочого продукту, яка захищає матеріали підготовки сторони захисту до процесу.
За його словами, ШІ не є адвокатом, тож розмова про право між двома не адвокатами не створює адвокатську таємницю. До того ж обмін інформацією не був конфіденційним, оскільки політика приватності Anthropic передбачає збір інформації, можливість її використання для навчання моделі та розкриття третій стороні.
На думку судді, тому користувач не може розраховувати на конфіденційність щодо введеного і згенерованого. Навіть якщо у промпти потрапила інформація, яку підзахисний отримав від адвокатів, сам факт введення її в Claude означає розкриття третій стороні й відповідно втрату статусу таємниці так само, як і при передачі будь-кому поза відносинами "адвокат-клієнт". Суддя вказав, що навіть якщо Б. Геппнер збирався передати ці матеріали адвокату, вони б не набули через це статусу адвокатської таємниці.
"Навіть мета – отримання правничої допомоги – не дає такому спілкуванню особливого статусу, оскільки, на думку суду, значення має не подальше використання результату, а природа комунікації в момент її здійснення. Адвокати не доручали Геппнеру робити запити в Claude, а сама платформа не є спеціалістом, яких адвокати вправі залучати для окремих питань. Ба більше, сама платформа прямо застерігає, що не надає юридичних порад і радить звертатися до кваліфікованого адвоката. Тож за цих обставин суд не прийняв логіку, що такі обміни можна прирівняти до адвокатської таємниці", – йдеться в повідомленні.
Також суд нагадав, що доктрина робочого продукту покликана захищати ментальні процеси адвоката і матеріали, підготовлені адвокатом або за його дорученням в очікуванні судового спору або для суду. Навіть якщо припустити, що AI-документи створювалися з такою метою, цього недостатньо, оскільки вони були підготовлені не адвокатом і не за його дорученням, а з ініціативи самого обвинуваченого. Тому AI-документи не підлягають захисту.