 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Для запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України залишився третій, останній, основоположний документ. Для того, щоб набрала чинності Угода між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу для розслідування, кримінального переслідування та судового розгляду справ стосовно осіб, які несуть найвищу відповідальність за злочин агресії проти України, необхідно укласти та затвердити розширену часткову угоду про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України (Статут Трибуналу дивіться тут).
Відповідаючи на запитання, на якій стадії перебуває процес створення Трибуналу ad hoc як нового елементу системи міжнародного правосуддя, це під час дискусії JustTalk «Хто вони — майбутні обвинувачені Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України?» зазначив Посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич.
«Справа за політиками та дипломатами, юристи свою роботу зробили», додав він. «Керівний комітет — щось на кшталт Асамблеї держав-учасниць. Всі держави, які стануть учасницями розширеної часткової угоди, обиратимуть суддів, прокурора Спецтрибуналу, вирішуватимуть питання адміністрування, фінансування. Всю поточну роботу Трибуналу координуватиме Керівний комітет», зазначив Антон Кориневич. Додатково він роз’яснив, що розширена часткова угода є доволі специфічним інструментом, який існує тільки в Раді Європи. «Для деяких держав це неміжнародний договір, для них достатньо рішення уряду про його виконання. Україна, виходячи з нашого законодавства про міжнародні договори, вважає розширену часткову угоду міжнародним договором, нам буде потрібно до неї приєднатися шляхом процедури голосування у Верховній Раді», розповів посол МЗС з особливих доручень.
Розширену часткову угоду про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України повинен прийняти Комітет міністрів Ради Європи. Посли держав РЄ мають підтримати її двома третинами голосів (33 голоси від 46 держав-членів Ради Європи). «Але перед тим, як розширена часткова угода буде поставлена на голосування КМРЄ, 25-30 держав, зважаючи на особливу політичну вагу питання, мають повідомити про свою політичну волю долучитися. Отже зараз дипломатичні зусилля спрямовані на те, щоб якнайшвидше набрати необхідний пул голосів», повідомив Антон Кориневич.